Народна педагогіка – першооснова національної системи виховання, її культурно-історичне підґрунтя.
Українська етнопедагогіка – цілісна система знань, ідей, форм і методів роботи з дітьми.
Етнос (грец. ethnos – народ, плем’я) – це народ, стала, історично визначена сукупність людей, які мають спільні риси та особливості культури й психічного складу, свідомо розуміють свою єдність.
Етнопедагогічні знання знайшли свій вияв у народних виховних традиціях, фольклорних творах, звичаях, обрядах, святах, якими супроводжуються події в житті дітей, досвіді національного виховання. Ідеї та засоби народної педагогіки, порівняно з багатьма засобами, ідеями наукової педагогічної думки, глибше і повніше втілюють у собі духовність, тобто національну психологію, філософію, світогляд, ідеологію та ін.
Українська етнопедагогіка склалася у процесі формування української народності і на своєму дальшому шляху пройшла загальнолюдські стадії суспільного прогресу (економічного, політичного, духовного, суспільного).