ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ЩОДО КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ РИЗИКУ В СПЕКТРІ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Розділ 2. СИСТЕМА КІЛЬКІСНИХ ОЦІНОК ЕКОНОМІЧНОГО РИЗИКУ

Основні терміни: ризик в абсолютному виразі, ризик у відносному виразі, допустимий ризик, критичний ризик, катастрофічний ризик, коефіцієнт ризику.

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ЩОДО КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ РИЗИКУ В СПЕКТРІ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Виправданий ризик—необхідний атрибут стратегії та тактики ефективного менеджменту. Прогностичний та індикативний сенс економічних рішень, що містять ідею ризику, може бути виявлений лише шляхом задання методів його врахування та оцінювання.

У кожній ситуації, що пов'язана з ризиком, виникають питання: що означає виправданий (допустимий) ризик, де проходить межа, що відділяє допустимий ризик від нерозумного?

Відповісти на ці запитання — значить знайти рівень «прийнятного ризику», кількісну та якісну оцінки конкретних ризикованих рішень.

Знати про існування економічного ризику, проаналізувати його на якісному рівні необхідно, але недостатньо. Важливо виявити його ступінь, причому слід оцінити ймовірність того, що певна подія дійсно відбудеться, а тоді — як це вплине на ситуацію.

При досить високому ступені ризику в альтернативних стратегіях менеджери інколи приймають варіант рішення (стратегію) з дещо меншою ефективністю, але з шансами на своєчасну та успішну реалізацію прийнятого варіанту (стратегії).

Ступінь допустимого ризику визначається з урахуванням таких параметрів як обсяги основних фондів, власного капіталу та виробництва, а також рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства, ліквідність тощо. Чим більшим капіталом, зокрема власним, володіє підприємство, чим ширша номенклатура його продукції, тим менш воно чутливе до ризику і тим сміливіше менеджер може приймати рішення в ризикованій ситуації.

При кількісній оцінці ризику слід розрізняти розміри реальної вартості, що пов'язана з ризиком, та обсяг сподіваних прибутків чи збитків. Якщо перший показник на момент прийняття рішення, як правило, відомий, то другим оцінюють з тим чи іншим ступенем невизначеності.

Чим досконалішими є методи дослідження та оцінювання ризику, тим меншим стає чинник невизначеності. При цьому використовуються дві групи методів — апріорні та емпіричнi. Перші грунтуються на теоретичних положеннях і формулюють вимоги щодо результатів певних рішень, другі — на вивченні минулих подій та узагальненні, зокрема, статистичної інформації.

Кількісну оцінку ризику проводять на підставі ймовiрнісних розрахунків, котрі здійснюються ще на їх попередній стадiі. Під час прийняття рішень слід враховувати ймовірність суперпозиції кількох обставин (сприятливих чи несприятливих) і визначати абсолютну величину обсягу прибутку чи збитків, що виникають при цьому додатково.

Кількісні значення ризику обчислюють як у відповiдних, так і в абсолютних величинах, що виражають міру невизначеності під час реалізації прийнятого рішення.

Ступінь ризику під час прийняття економічних рішень може оцінюватися сподіваними збитками, що спричинені цим рішенням, та ймовірністю, з кою ці збитки можливі. Якщо малоймовірно, що будуть несприятливі наслiдки, то ризик малий. Малий він і в тому випадку, коли ймовірність збитків велика, а самі по собі збитки малі. Якщо вартість помилки велика, наприклад, у випадках, пов'язаних з аваріями та людським життям, то їхню ймовірність слід зробити дуже малою.

У ряді випадків приймається, деризик дорівнює добуткові сподіваних збитків на ймовірнісь того, що ці збитки відбудуться.

Імовірність настання певної подii можебути визначена об'єктивним або суб'єктивним методом.

Об'єктивний метод визначення ймовірності грунтується на обчисленні частоти, з якою в минулому відбулася певна подія. Наприклад, якщо відомо, що при вкладенні капіталу в якийсь захід прибуток обсягом 18 млн. крб. був одержаний у 180 випадка з 300, то ймовірність (р) одержати такий прибуток р = 180 :300 = 0,6.

Суб'єктивний метод спирається на використання суб'єктивних оцінок та критеріїв, що грунтуються на різних припущеннях. До таких припущень можуть бути віднесені судження менеджера, його власний досвід, оцінка експерта, думка консультанта, порада консалтингової фірми тощо.

Кожного разу, приймаючи ришення за умов невизначеності, враховують (оцінюють) ризик, нaмаються привести його до розумного, що робить рішення на більш обгрунтованим, долаючи невизначенiсть, знижуючи i руйнівні дії.

Зазначимо, що надалі теоретичні значення та оцінки числових параметрів випадкових величинрозрізнятимемо, обумовлюючи це.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завдання 5	\|	Порівняння варіантів виробництва та реалізації товарів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.