До стандартних різьбових виробів належать кріпильні різьбові деталі (болти, гвинти, гайки, шпильки).
Болт являє собою циліндричний стержень з головкою на одному кінці і різьбою на другому. Болти використовуються (разом з гайками і шайбами) для закріплення двох або декількох деталей. Існують різні типи болтів, які відрізняються головкою, стержнем, кроком різьби, точністю та виконанням. Болтове з’єднання складається з болта (1), гайки (2), шайби (3) і з’єднувальних деталей. В з’єднувальних деталях просвердлюють наскрізний отвір діаметром d – (1.05...1.10) d, де d – діаметр різьби болта. В отвори встановляють болт, надягають шайбу, накручують гайку.
Гвинт– циліндричний стержень з різьбою на одному кінці і головкою на другому. Гвинти бувають кріпильні і установочні.
Кріпильні застосовуються для з’єднання деталей шляхом вкручування гвинта різьбою частиною. Установочні – для взаємного фіксування деталей, їх стержень нарізаний повністю.
Гвинт з загостреним кінцем, передбачається для закручування в дерево називають шурупом.
Шпилька – циліндричний стержень з різьбою на двох кінцях. Один кінець шпильки вкручується в різьбовий отвір деталі, а на другий накручується гайка. Шпилькове з’єднання складається з шпильки, шайби, гайки і з’єднувальних деталей. Ці з’єднання використовуються, коли немає місця для головки болта, або коли одна із з’єднувальних деталей має значну товщину.
Гайка.– кріпильний виріб з різьбовим отвором в центрі. В залежності від призначення і умов роботи гайки виконують шестигранними, фасонними, смушкові та інші. Шестигранні гайки бувають трьох виконань: 1 – з конічними фасками, 2 – з одною конічною поверхнею, 3 – без фасок, але з конічним виступом з одного торця.
Шайба– точене або штамповане кільце, яке підкладають під гайку, головку гвинта чи болта в різьбових з’єднаннях. З метою збереження різьбового з’єднання від саморозгвинчування в умовах вібрації застосовують пружинні шайби і шайби стопорні, які мають виступи