• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 2. Інформаційне суспільство в Україні

1. Поняття «інформаційного суспільства»

Визначення поняття «інформаційного суспільства» є одним з ключових. У 50-70 рр. ХХ ст. стало очевидним, що людство вступає в нову епоху, дорогу до якої проклав бурхливий розвиток техніки і, у першу чергу, комп’ютерів, і НТР у цілому. Проблема існування і буття людини в цілком «технізованому» й «інформатизованому» світі не могла не займати філософів, що викликало до життя концепцію «інформаційного» суспільства. Жоден з філософів, що писали про дану проблему, не сумнівався в радикальному відновленні всього життя людства в рамках цієї нової формації, але більшість з них аналізували проблему односторонньо, будь то з політичної, економічної чи соціальної точки зору. Це породило величезну кількість різноманітних назв і визначень, про які говорить У.Дайзард. Очевидно, що не можна обмежуватися у визначенні чисто економічним аспектом, як це зробив А.Турен, чи соціальними факторами, як це вийшло в Ж.Елюля, оскільки комплексні і багатонапрямлені зміни охоплять практично всі галузі людської життєдіяльності. Таким чином, «інформаційне суспільство» – це цивілізація, в основі розвитку й існування якої лежить особлива нематеріальна субстанція, умовно іменована «інформацією», що володіє властивістю взаємодії як з духовним, так і з матеріальним світом людини. Остання властивість особливо важливо для розуміння сутності нового суспільства, тому що, з одного боку, інформація формує матеріальне середовище життя людини, виступаючи в ролі інноваційних технологій, комп’ютерних програм, телекомунікаційних протоколів тощо, а з іншої, слугує основним засобом міжособистісних взаємин, постійно виникаючи, видозмінюючись і трансформуючись в процесі переходу від однієї людини до іншої. У такий спосіб інформація одночасно визначає і соціокультурне життя людини й її матеріальне буття. У цьому і полягає принципова новизна інформаційного суспільства.

Інформатизація суспільства – це новий рівень його розвитку, якого не можна досягти без державної інформаційної політики, заснованої на вивченні інформаційного середовища і соціального замовлення.

При всій різноманітності поглядів на хід історичного розвитку можна простежити ряд загальних характерних рис у всіх авторів:

1. Історія поділяється на три основні глобальні етапи, що умовно можна назвати «сільськогосподарським», «індустріальним» і «постіндустріальним»;

2. Розмежування між етапами проводиться за ознакою виробничих відносин взаємодії людини з природою, що лежать в основі розглянутої формації (відповідно – через знаряддя, через машину чи техніку та через інформацію);

3. Перехід до наступного етапу здійснюється шляхом науково-технічної революції, у ході якої змінюється середовище проживання, що, в свою чергу, тягне трансформації у свідомості людей;

4. Завершальним історичним етапом, що, на думку одних філософів, уже наступив, а, на думку інших, наступить у найближчому майбутньому, є «інформаційне суспільство».

Таким чином, можна помітити, що за своєю суттю концепція розвитку історії у авторів «інформаційного суспільства» набагато ближче до «формаційної» теорії, ніж може здатися на перший погляд. Основна подібність полягає в приматі матеріальної сфери буття над духовною (за винятком Ясперса як філософа техніки), а основне розходження – у періодизації (якщо Маркс поділяв за принципом класів, що сформувалися, але цитовані автори розглядають, як уже говорилося, основу виробничих відносин).

Що ж стосується проблем «інформаційного суспільства», то тут кілька глобальних є причиною дрібніших. Перша з них – принципова невизначеність сутності інформації, як з матеріальної, так і з філософської точки зору. Інша – взаємодія техніки і природи – перша є продовженням другої чи її антиподом. Нарешті, третя – взаємини техніки, інформації і людину – чи належно людина пристосовується до бурхливо зростаючого шквалу інформації та стрімко мінливої техніки чи загальмовує розвиток і шукає інший шлях. В принципі, питання про бюрократично-інформаційну систему і тотальний контроль є похідними від цих трьох.

Читайте також:

1. Автоматизація банківської діяльності в Україні
2. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. Адміністративне судочинство в Україні
7. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
8. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
9. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
10. Аналіз стану та проблем реалізації Болонського процесу в Україні за ключовими напрямками.
11. АРХІВНА СПРАВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ У 1920-1930-Х РР.
12. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни

Переглядів: 764