Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Туреччина під час Другої світової війни.

Напередодні Другої світової війни Туреччина чітко не визначилася в орієнтації між ворогуючими сторонами. Після початку бойових дій у Європі, в кінці вересня — жовтні 1939 р., турецькі представники розпочали паралельні переговори з Радянським Союзом, а також Англією та Францією. Бажаючи забезпечити режим проток і свої інтереси на Балканах, Туреччина схильна була балансувати, не приєднуючись відкрито до жодної зі сторін конфлікту. 19 жовтня 1939 р. було оголошено про підписання турецько-англо-французької угоди про взаємодопомогу, що потенційно була спрямована проти середземноморського союзника Німеччини — фашистської Італії.

Після військового розгрому Німеччиною Франції та інших європейських країн у Туреччині посилилися пронімецькі настрої. Хоча 18 червня 1941 р. напередодні нападу на СРСР Німеччина підписала з Туреччиною 10-річний пакт про ненапад, після початку німецько-радянської війни Туреччина оголосила 25 червня про свій нейтралітет. Туреччина дотримувалася взятих перед обома сторонами зобов'язань, хоча впродовж наступних років, особливо після радянських репресій проти мусульманських народів Криму та Кавказу, в країні посилилися антирадянські настрої. У ході війни турецькі письменники та журналісти не приховуючи своїх пронімецьких симпатій, часто відвідували німецько-радянський фронт. Восени 1941 р. у Німеччині навіть працювала офіційна турецька місія генерала Алі Фуада, яка намагалася полегшити долю військовополонених червоноармійців-мусульман.

Незважаючи на те, що Туреччина залишилася осторонь подій світової війни, військове напруження безпосередньо зачепило її економіку. Програма дій турецького уряду на час війни була прийнята 18 січня 1940 р. у формі "Закону про національний захист", котрим передбачалося введення ненормованого робочого дня, трудової повинності, скасування низки законів про охорону праці. Упродовж війни постійно збільшувалася армія країни. У 1939 р. збройні сили налічували 207 тис. осіб, у 1940 р. — 700 тис. осіб, а в 1942 р. — 1 млн. солдат і офіцерів. До 1945 р. воєнні витрати становили половину державного бюджету. Проведення широкомасштабної мобілізації селян на військову службу спричинило зменшення врожаїв і введення в 1941-1942 роках карток на хліб у Стамбулі й Анкарі. Збільшення податків та введення нових "зборів на оборону" суттєво погіршили становище населення та вплинули на загальне зростання цін.

У політичному житті Туреччини світова війна вплинула на згортання лібералізму і посилення пантюркського націоналізму. З 1940 по 1945 роки у вілайєтах, населених національними меншинами, тривав військовий стан. З листопада 1942 р. траплялися випадки конфіскації майна в представників національних меншин. З 1942 р. уряд колишнього міністра іноземних справ Шюкрю Сараджоглу розпочав кампанію широко організованої патріотичної пропаганди в пантюкському стилі. Після виборів початку 1943 р. парламент знову обрав президентом І. Іненю, а прем'єр-міністром країни — Ш. Сараджоглу. Під приводом здійснення реформи освіти продовжилася пантюркська кампанія, в ході якої дійшло до актів публічного спалення на площах "підривної" літератури.

Після перелому в ході бойових дій світової війни Туреччина схилилася до союзу з країнами антигітлерівської коаліції. У кінці 1943 р. І. Іненю зустрічався з У. Черчіллем та Ф. Рузвельтом у Каїрі, де обговорювалася можливість участі Туреччини в бойових діях проти Німеччини на Балканах. Однак, турецьке керівництво ухилилося від безпосередньої участі у війні, обмежившись 2 серпня 1944 р. розривом дипломатичних стосунків із Німеччиною. Туреччина оголосила війну Німеччині та Японії 23 лютого 1945 р., а наступного дня отримала запрошення вступити до ООН.



Читайте також:

  1. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
  2. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
  3. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
  4. Близький Схід під час Другої світової війни.
  5. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.
  6. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
  7. Визначте місце України в планах імперіалістичних держав напередодні та на початку Першої Світової війни. В чому полягала трагедія українського народу в цій війні?
  8. Висвітліть положення України в роки першої світової війни.
  9. Відмінювання іменників другої відміни. Особливості поділу на групи іменників з основою на –р. Особливості відмінкових закінчень іменників другої відміни родового відмінка.
  10. Вплив світової кризи на Україну та антикризова стратегія її соціально-економічного розвитку
  11. Геополітичні зміни у світі після першої світової війни. Паризька мирна конференція. Версальська система мирних договорів
  12. Глобалізація світової економіки: позитивні та негативні наслідки. Глобальні проблеми сучасності.




Переглядів: 6843

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Зовнішня та внутрішня політика Туреччини в 30-х роках. | Іран після Першої світової війни.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.