Туреччина після Другої світової війни.

Туреччина в 80-90-х роках.

Туреччина під час правління Демократичної партії Туреччина в 60-70 роках.

Туреччина після Другої світової війни.

ТЕМА: Середній Схід у 1945-1999 роках: Туреччина

ЛЕКЦІЯ № 12.

Туреччина, котра не брала участі в Другій світовій війні й лише формально оголосила в лютому 1945 р. війну фашистській Німеччині, тим не менше, перебувала після завершення війни у важкій ситуації. На межі краху була перенапружена під час війни економіка, надзвичайні закони, прийняті під приводом військової загрози, викликали масове незадоволення. Різку критику опозиції викликала однопартійна система. Крім того, в середовищі правлячої НРП намітився розкол. Уряд змушений був дати дозвіл на створення опозиційної партії. Першою опозиційною партією повоєнної Туреччини стала створена 18 липня 1945 р. Партія національного піднесення (ПНП), яку очолив підприємець Нурі Деміраг. Метою своєї діяльності керівники ПНП декларували ліквідацію недоліків системи державного регулювання, формально виступаючи проти етатизму, що набрав гіпертрофованих розмірів.

Крім ПНП у Туреччині виникли й інші партії. У березні 1946 р. — Ліберально-демократична партія (ЛДП), у квітні — Партія фермерів та селян, у червні — партія "Тільки для батьківщини", Робітничо-селянська партія та Релігійна партія очищення та захисту. У наступні місяці виникла ціла низка партій різноманітного скерування.

У січні 1946 р. група виключених із ПНП діячів заснувала Демократичну партію (ДП), яку очолив колишній прем'єр країни Джеляль Баяр. Заручившись підтримкою фінансових та промислових кіл, Баяр включив до партійної програми вимоги надати права вільного розвитку приватному капіталу, а також відмінити обмеження в інвестиційній політиці. У липні 1946 р. вперше в історії Турецької республіки відбулися вибори до ВНЗТ за участю опозиційної партії. Правляча НРП отримала 396 місць, ДП — 61, "незалежні" — 7 мандатів. Новий парламент залишив на посаді президента Ісмета Іненю, а згодом продовжив на 6 місяців надзвичайний стан у північних вілаєтах. Упродовж 1946-1947 років у Туреччині розгорнулася боротьба з "комуністичною загрозою". Зачинено прорадянські видання, розпущено Турецьку соціалістичну робітничо-селянську та Соціалістичну партії.

Із середини 1947 р. почалося зближення між Туреччиною та США. Сполучені Штати підписали з Туреччиною 12 липня 1947 р. угоду про надання останній військово-технічної допомоги. Туреччина отримала 100 млн. доларів допомоги, в країні з'явилися американські військові місії та радники, почалися поставки сучасного озброєння. Зовнішньополітичні орієнтації змусили президента та парламент розпочати лібералізацію внутрішнього режиму в країні. Під тиском парламентської критики 9 вересня 1947 р. уряд Р. Пекера пішов у відставку. Новий кабінет очолив Хасан Сака. Турецький уряд розширив контакти із США, підписавши в липні 1948 р. угоду про приєднання до програм надання фінансової допомоги країнам Європи за планом Маршалла.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Іран під час Другої світової війни.	\|	Туреччина під час правління Демократичної партії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.