Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основні ланки системи фізичного виховання

Організаційні основи системи фізичного виховання становлять дві форми керування, організації та контролю за фізичним вихованням населення України: державна та громадсько-самодіяльна.

Державна форма організації та керівництва здійснюється дер­жавними органами та установами на основі єдиних програм, Вона спрямована па навчання та виховання дітей ясельних до дошкіль­них груп, учнів шкіл, студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, забезпечення фізичної підготовки молоді, яка проходить службу у підрозділах армії та флоту, проведення спортивно-масової роботи у промислових, сільськогосподарських підприємствах та в культурно-освітніх закладах, лікувально-профі­лактичних заходів у лікувальних закладах.

Основними ланками державної форми керівництва та здійснен­ня фізичного виховання є:

• Міністерство освіти та науки України: дитячі садки, школи, школи-інтернати, вищі й середні спеціальні заклади, професійно-технічні училища.

• Міністерство оборони: військові частини та підрозділи, військові училища, інститути та академії.

• Міністерство охорони здоров'я: лікувальні установи, поліклініки, лікарсько-фізкультурні диспансери, медичні школи, училища, інститути.

• Міністерство культури: клуби, будинки та палаци культури, пар­ки культури та відпочинку, навчальні заклади.

Фізичне виховання у дитячих, садках та навчальних закла­дах всіх типів будується на основі обов'язковості занять, їх сис­тематичності відповідно до навчальних планів та програм, вста­новлення штатних посад (вихователь, вчитель, викладач) з фізич­ного виховання, забезпечення матеріально-технічними та фінан­совими засобами.

Громадсько-самодіяльна форма організації та керівництва спрямована на масове охоплення фізичними вихованням на самодіяльних засадах всіх вікових контингентів населення України. До громадських фізкультурних організацій належать добровільні спортивні товариства, що об'єднують робітників, службовців, кол­госпників, студентів, учнів шкіл. Вони створюються за виробни­чим та територіальним принципом. Наприклад, спортсменів інсти­тутів об'єднує спортивне товариство «Гарт», спортсменів професійно-технічних навчальних закладів - спортивне товариство «Трудові резерви». До цієї форми відносять також дитячо-юнацькі спортивні школи, які створюються при спортивних товариствах та в системі Міністерства освіти та науки України.

Безпосереднє керівництво добровільними спортивними това­риствами (ДСТ) здійснюється за принципом демократичного централізму радою, що обирається (на виробництві, радгоспі, інституті – радою колективу фізичної культури або спортивного клубу, а в межах всього ДСТ - республіканською радою ДСТ).

Система фізичного виховання охоплює послідовно всі вікові категорії населення України. Незважаючи на особливості фізич­ного та психічного розвитку кожної з вікових категорій, принци­пи, мета та основні завдання фізичного виховання єдині. У кож­ної з них ці завдання дещо конкретизуються і реалізуються відповідно до вікових анатомо-фізіологічних особливостей тих, хто відвідує дитячий садок, навчається або працює, та особливостей їх громадської діяльності.

Система фізичного виховання організаційно побудована відпо­відно до принципу єдності і наступності всіх її ланок:

• фізичне виховання дітей від народження до 6 років у сім'ї, дитячих садках та дитячих будинках;

• фізичне виховання у загальноосвітніх школах, школах-інтернатах, навчальних закладах профтехосвіти, спеціальних середніх навчальних закладах (від 6 до 18 років);

• фізичне виховання у вищих навчальних закладах;

• фізична підготовка в армії та морському флоті;

• фізичне виховання трудящих міста, села, що здійснюється колективом ДСТ на фабриках, заводах, установах, радгоспах;

• фізичне виховання в лікувально-профілактичних і оздоровчих закладах, санаторіях, будинках відпочинку, парках культури та відпочинку.

У кожній ланці вся діяльність з фізичної культури та спорту здійснюється за єдиними державними програмами, між якими існує тісний взаємозв'язок і наступність. Ці програми обов'язкові для всіх державних і громадських фізкультурних організацій та установ, що здійснюють фізичне виховання у дитячих садках, школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах та ін.

Загальне керівництво всіма формами управління та здійснення фізичного виховання забезпечується комітетами при виконкомах районних, міських, обласних рад народних депутатів. Державне керівництво фізичним вихованням на Україні покладено на Державний комітет України з фізичної культури та спорту. Постанови та інструкції з питань розвитку масовості фізкульту­ри та спорту, які входять до його компетенції, обов'язкові для міністерств, відомств та громадських організацій, які вирішують питання фізичного виховання різних вікових груп населення нашої країни.

Контрольні питання

1. Дайте характеристику розвитку фізичної культури на Україні в ХVІІ – ХХ ст.

2. Розкрийте принципи системи фізичного виховання.

3. Охарактеризуйте основні організаційні ланки системи фізичного виховання.

4. Назвіть вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії і ме­тодики фізичного виховання підростаючих поколінь.


 

Розділ II. ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 


Глава І. Теорія фізичного виховання дітей віл народження дошести років


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  5. II. Основні засоби
  6. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  7. IV. Розподіл нервової системи
  8. IV. Самовиховання.
  9. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  10. IV. Філогенез кровоносної системи
  11. POS-системи
  12. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи




Переглядів: 3007

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні принципи системи фізичного виховання | Предмет теорії фізичного виховання дошкільників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.