У найширшому плані мета управління полягає у створенні необхідних умов для реалізації мети організації.
Конкретна мета:
— мінімум — забезпечити оптимальне функціонування організації;
— максимум — забезпечити її розвиток.
Загальне поняття управління полягає у визначені цілей та організації їх досягнення за допомогою необхідних та достатніх способів. Відповідно загальна мета управління передбачає саме кінцеві результати, які будуть досягнуті у певний момент. Управління стає процесом рефлексії досягнення мети.
М. М. Мартиненко до науки управління застосував методи формалізації і представив поняття управління у вигляді формули [28]:
У=ƒ(Ц^С^Ф)
де: У — управління;
Ц — цілі;
С — сукупність способів для досягнення мети;
Ф — факт досягнення мети;
^— і.
Таким чином, управління має три суттєві ознаки: Ц, С, Ф.
Вираз (1) належить прийняти за аксіому, з якої М. М. Мартиненко виводить такі наслідки:
Н. 1. У ≠ f (С ^Ф), тобто без мети управління не може бути.
Н. 2. У≠ (Ц ^С), тобто без наявності сукупності відповідних засобів та способів для досягнення мети управління не здійснюється.
Н. 3.У ≠ (Ц^Ф), тобто без наявності факту досягнення мети управління не є завершеним.