Будь-яка соціальна організація являє собою піраміду, горизонтальний зріз якої характеризує систему вимог до функціонального розподілу праці, а вертикальний — стосунки влади і субординації.
Форма піраміди використовується також, щоб наочно показати, що на кожному наступному рівні управління людей менше, ніж на попередньому [рис. 7).
Рис.7. Піраміда управління
Організаційна структура управління — це сукупність органів, між якими розподілені повноваження і відповідальність за виконання управлінських функцій. По-друге, в організації, де є певна піраміда управління, менеджери можуть бути одночасно керівниками та виконавцями.
Модель управління, зазначає М. М. Мартиненко, зумовлюється ментальним рівнем керівника, рівнем його освіти, професійної підготовки, досвідом роботи, ступенем знань сучасних ефективних технологій та прийомів управління, сферою його повноважень тощо [28].
Зміст та структура управлінської діяльності зумовлює виокремлення трьох рівнів менеджерів: вищий, середній, нижчий.
Менеджери вищого рівня — це керівники організації, які розробляють стратегію та концепцію діяльності організації, формують її політику,
здійснюють загальне регулювання процесів діяльності в організації, оцінюють результативність діяльності керованого об'єкту та персоналу.
Менеджери середнього рівня беруть участь у розробці стратегії організації, забезпечують реалізацію рішень, які були прийняті вищими менеджерами, здійснюють управління технологічними процесами та безпосередніми виконавцями рішень.
Менеджери низького рівня здійснюють безпосереднє керівництво персоналом, здійснюють технологічний моніторинг та контролінг, забезпечують щоденну ефектність результатів реальності. ,