• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зміст і форми фінансової діяльності підприємств

Планування фінансової діяльності

3 Баланс підприємства

1 Зміст і форми фінансової діяльності підприємства

Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також із приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємств, державними органами та ін.

Основні завдання фінансової діяльності:

1) вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;

2) вибір структури капіталу, напрямків його використання;

3) збалансування надходжень і видатків платіжних засобів підприємства у часі;

4) забезпечення своєчасності розрахунків;

5) підтримання необхідної ліквідності.

Фінансування поділяється на внутрішнє і зовнішнє залежно від джерел коштів. Форми фінансування: кредит (грошовий і майновий), випуск цінних паперів (акцій і облігацій). Спеціальні форми довгострокового кредитування – оренда і лізинг (оперативний і фінансовий).

Фінансова діяльність може бути організована такими методами:

1) комерційний розрахунок – засновується на принципах повної господарської та юридичної відокремленості, самоокупності (повне покриття витрат за рахунок доходів), прибутковість (отримані доходи мають не тільки покрити витрати, а й сформувати прибуток), самофінансування (покриття витрат на розвиток виробництва за рахунок отриманого прибутку та залучених кредитів, які також погашаються за рахунок прибутку); фінансова відповідальність (підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності). Комерційний розрахунок є раціональним і високоефективним методом фінансової діяльності, він притаманний ринковій економіці;

2) неприбуткова діяльність – досить часто фінансові ресурси формуються за рахунок спонсорських та інших надходжень, насамперед від засновників. Цей метод не передбачає прибутковості. Головна мета існування неприбуткового підприємства – забезпечення певних потреб суспільства, а не отримання прибутку (установи соціальної сфери та підприємства муніципального господарства);

3) кошторисне фінансування – забезпечення витрат за рахунок зовнішнього фінансування з бюджету або і з централізованих фондів корпоративних об’єднань. Установи, що фінансуються з бюджету на основі кошторису – бюджетні. Принципи кошторисного фінансування: плановість, цільовий характер виділених коштів, виділення коштів незалежно від фактичних показників діяльності установи, підзвітність.

2 Планування фінансової діяльності

Важливим інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета його складання – узгодження доходів із витратами в плановому періоді. Це один із найважливіших розділів бізнес-плану. Він включає:

1) прогнозні дані щодо обсягів реалізації продукції ( обчислюються на основі прогнозів продажу і використовуються для розрахунку потреби в обладнанні, чисельності працівників і т.ін.);

2) баланс грошових надходжень і витрат;

3) таблицю доходів і витрат;

4) баланс активів і пасивів підприємства;

5) визначення точки беззбитковості – вона показує ту величину обсягу випуску продукції, за якої досягається самоокупність виробництва, при дальшому нарощуванні обсягів випуску підприємство одержуватиме прибутки).

Фінплан складається на кожний поточний рік з поквартальним виділенням двох розділів: надходжень і витрат (платежів).

3 Баланс підприємства

Головний елемент фінансового плану – баланс, який складається з 2-х частин: активу і пасиву. В активі відображається все те, чим володіє підприємство на момент складання балансу, пасив відображає джерела формування і нагромадження капіталу.

Структура активу:

1) необоротні активи (термін використання більше року) – нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції;

2) оборотні активи – виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти;

3) витрати майбутніх періодів.

Структура пасиву:

1) власний капітал – статутний капітал, пайовий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток;

2) забезпечення витрат і платежів – забезпечення виплат персоналу (створення резерву для відпусток), інше забезпечення, цільове фінансувавання;

3) довгострокові зобов”язання (термін погашення більше року) – довгострокові кредити банків, відстрочені податкові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання;

4) поточні зобов’язання – короткострокові кредити банків, видані векселі, кредиторська заборгованість.

5) доходи майбутніх періодів

Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу має важливе значення для оцінки фінансового стану підприємства.

Контрольні питання

1 Суть фінансової діяльності підприємства.

2 Основні завдання фінансової діяльності підприємства.

3 Методи організації фінансової діяльності.

4 Принципи, на яких грунтується комерційний розрахунок.

5 Що таке неприбуткова діяльність?

6 В чому полягає суть кошторисного фінансування?

Тема 4.1.2 Формування і використання прибутку

План

1 Дохід підприємства, загальна схема формування фінансових результатів

2 Поняття і види прибутку

3 Розподіл прибутку

1 Дохід підприємства, загальна схема формування фінансових результатів

У ринкових умовах метою функціонування будь-якого підприємства є виготовлення і реалізація продукції для задоволення ринкових потреб та одержання певної суми доходу.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як загальний дохід (виручка) від реалізації, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу ( ПДВ, акцизного збору тощо). На величину виручки впливають обсяг виробництва, асортимент, якість, ритмічність роботи підприємства. Але загальний дохід ще не характеризує ефективність діяльності.

Загальна схема формування фінансових результатів підприємства:

Чистий дохід від реалізації = Дохід (виручка) від реалізації мінус ПДВ, акцизний збір, інші вирахування з доходу

Валовий (балансовий) прибуток = Чистий дохід від реалізації мінус собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

Операційний прибуток = Валовий (балансовий) прибуток + інші операційні доходи – операційні витрати

Інші операційні доходи – від оренди майна, від курсових різниць, від реалізації оборотних активів, відшкодування раніше списаних активів.

Операційні витрати – адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні (безнадійні) борги, втрати від курсових різниць, економічні санкції та інші витрати , що виникають у процесі операційної діяльності (крім тих, що входять до собівартості).

Прибуток від звичайної діяльності = Операційний прибуток + фінансові доходи + інші доходи )від інвестиційної діяльності) – фінансові витрати – витрати іншої (інвестиційної діяльності)

Фінансові та інші доходи – від інвестицій в інші підприємства, дивіденди, відсотки, реалізація необоротних активів.

Фінансові та інші витрати – сплата відсотків, втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів залишкова вартість реалізованих необоротних активів.

Чистий прибуток = Прибуток від звичайної діяльності – податок на прибуток

2 Поняття і види прибутку

Прибуток – це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов”язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. Він є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства. Розрізняють такі види прибутку – валовий (балансовий), операційний, прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток.

В особливих випадках прибуток від звичайної діяльності після оподаткування коригується на суму оподаткованого надзвичайного прибутку, який може мати місце внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо або такі події, які не повторюватимуться періодично або в кожному наступному періоді).

3 Розподіл прибутку

Чистий прибуток використовується на:

1) фонд нагромадження (реінвестований прибуток) – створення резервного фонду, фонду розвитку виробництва, інвестиційної потреби;

2) фонд споживання – виплати власникам, акціонерам, матеріальні заохочення персоналу за результатами роботи, вирішення соціальних потреб.

Отже, прибуток будь-якого підприємства формується за рахунок таких джерел:

- прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)

- прибуток від продажу майна

- прибуток від позареалізаційних операцій – проценти, дивіденди, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних зобов’язань.

Основні функції прибутку:

1) прибуток як основа інноваційних рішень;

2) мірило успіху діяльності підприємства;

3) джерело самофінансування і розвитку;

4) винагороди власникам підприємства.

Питання для перевірки знань

1 Як розраховується чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

2 Що таке прибуток?

3 Методика визначення валового прибутку, прибутку від операційної та звичайної діяльності.

4 Як розраховується чистий прибуток?

5 Напрямки використання на підприємстві чистого прибутку.

6 Функції прибутку

Тема 4.1.3 Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

План

1 Показники ліквідності, платоспроможності

2 Показники прибутковості, ефективності використання активів

1 Показники ліквідності, платоспроможності

Фінансовий стан підприємства можна оцінити за допомогою групи показників:

- ліквідності;

- платоспроможності;

- прибутковості;

- ефективності використання активів.

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні зобов’язання за рахунок поточних активів.

Коефіцієнт загальної ліквідності (К_л.заг) (коефіцієнт покриття) – це відношення поточних активів ( А_пот) до поточних зобов’язань ( З_пот).

Цей результат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.

При К_з.лікв< 2 вважається, що платоспроможність невисока й існує певний фінансовий ризик. При К_з.лікв > 3 може виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів.

Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1,2 до 2,5.

Коефіцієнт термінової ліквідності (К_л.терм) – відношення активів високої ліквідності (А_лікв) до поточних зобов’язань.

К_л.терм = А_лікв / З_пот

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_л.абс) характеризується відношенням грошових засобів та короткострокових цінних паперів (Г, Ц_п) до поточних зобов’язань.

К_л.абс = Г, Ц_п / З_пот

Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25.

Платоспроможність – це здатність виконувати свої коротко - та довгострокові зобов’язання за рахунок власних активів. Цей показник вимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовірність банкрутства підприємства.

Коефіцієнт платоспроможності (фінансової стабільності):

*100%

де К_вл – власний капітал (статутний фонд), грн.

З_заг – загальні зобов’язання підприємства, грн.

Коефіцієнт заборгованості, К_заборг:

де З_зовн – зовнішні зобов’язання підприємства, грн.

Нормальним вважається значення показника 0,5.

2 Показники прибутковості, ефективності використання активів

Показники прибутковості характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного загального доходу.

де Ц_і, С_загі, П_і – відповідно ціна виробництва, повна собівартість та питомий прибуток і-го виробу, грн.

Рентабельність продукції, Р_п, характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут і обчислюється:

де П_реал – прибуток від реалізації всього обсягу виробництва, грн.;

С_реал – повна собівартість реалізованої продукції, грн.

С_реал = å(С_загi * N_i)

де N_і – кількість реалізованої продукції і-го виробу, шт.

П_реал = В_реал – С_реал

де В_реал - виручка від реалізації всіх видів продукції за цінгами виробництва, грн.

В_реал = å(Ц_і * N_і)

Границі рентабельності не встановлюються, а основними чинниками підвищення рентабельності можуть бути:

а) при оцінці рентабельності виробництва – ріст прибутку, зменшення вартості основних виробничих фондів та залишків нормованих оборотних засобів;

б) при оцінці рентабельності окремих видів продукції – зниження собівартості виробів.

Показники ефективності використання активів характеризують оборотність фіксованих активів: фондовіддача, оборотність всіх активів, оборотність матеріальних ресурсів. Чим вищі ці показники, тим краще використовуються основні та оборотні фонди підприємства.

Контрольні питання

1 За допомогою яких показників можна оцінити фінансовий стан підприємства.

2 Що характеризують показники ліквідності?

3 Яке підприємство вважається платоспроможним?

4 Що характеризує показник рентабельність?

5 Що означає фраза: рентабельність виробництва становить 20%?

Тема 4.1.4 Ефективність як економічна категорія

План

1 Ефективність як економічна категорія

2 Класифікація видів і форм прояву ефективності

1 Ефективність як економічна категорія

Проблема ефективності завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. В перекладі з латинською ефективність – результат. Термін ефект має значення результату, наслідку зміни стану певного об’єкта внаслідок зовнішніх або внутрішніх факторів. Ефект може бути як додатним, так і від’ємним або взагалі нульовим.

Оцінка зміни стану певної системи (об’єкта) може мати кількісний і якісний характер. Визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів (обсяги продукції, прибуток).

Ефективність підприємства – комплексна оцінка кінцевих результатів використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.

Загальна методологія визначення ефективності

Е = ефект (результат) / витрати (ресурси)

Питання, що вважати результатами виробництва, а що – витратами є дискусійним. Існує три підходи:

1) ресурсний – економічний результат зіставляється з економічною оцінкою виробничих ресурсів;

2) витратний – економічний результат порівнюється з поточними витратами;

3) ресурсно-витратний – до уваги береться як певна оцінка наявних ресурсів, так і оцінка поточних витрат.

Підходи до чисельника формули:

1) за результат береться валова продукція;

2) як результат беруть прибуток;

3) за результат береться сума прибутку та амортизації.

Загальні напрямки, за якими визначається ефективність:

1) оцінювання ефективності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегії управління ним. Насамперед досліджується ефективність використання ресурсів;

2) оцінювання ефективності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об’єкта інвестування;

3) оцінювання ефективності підприємства на рівні держави.

2 Класифікація видів і форм прояву ефективності

Класифікація ефективності:

1) за наслідками отриманих результатів – економічна, соціальна та соціальна-економічна. Форми прояву економічної ефективності: зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку, зменшення матеріальних витрат, фондомісткості, трудомісткості. Форми прояву соціальної ефективності – поліпшення умов праці, зростання життєвого рівня народу, поліпшення екологічних параметрів, збільшення тривалості життя людини. Соціально-економічна: скорочення тривалості робочого тижня, збільшення кількості нових робочих місць, поліпшення умов праці і побуту.

2) за характером здійснюваних витрат – ефективність застосовування ресурсів та ефективність витрат (спожитих ресурсів). До ефективності застосовуваних ресурсів відносять: ефективність виробничих фондів, трудових ресурсів та ін. Ефективність витрат: ефективність капіталовкладень, поточних витрат, сукупних витрат.

3) за видами господарської діяльності – ефективність виробничої, торгівельної, банківської, страхової та інших видів діяльності.

4) за рівнем об”єкта господарювання – ефективність економіки в цілому, підприємства, структурного підрозділу.

5) за рівнем оцінювання – рівні суспільства та рівні суб’єкта підприємництва. Держава має свої критерії, підприємства – свої. Для держави це валовий прибуток, з якого ще виплачуються податки, а для підприємства – чистий прибуток, що залишається після сплати всіх обов’язкових платежів.

6) за умовами оцінювання: реальна ефективність – фактичний рівень витрат та результатів; розрахункова – використовує проектні або планові показники, умовна – для оцінювання роботи структурних підрозділів.

7) за ступенем збільшення ефекту: первісна та мультиплікаційна (початковий ефект повторюється і примножується на різних рівнях підприємства, а також поширюється на інші підприємства.

8) за метою визначення: абсолютна – загальна або питома за певний проміжок часу, порівняльна – порівнюються можливі варіанти господарювання та вибирається кращий з них.

9) за типом процесу – ефективність технологічних процесів, управління, інвестиційної, інноваційної, маркетингової, фінансової діяльності та ін.

Контрольні питання

1 Поняття: ефективність підприємства.

2 Підходи, які існують для визначення, що вважати результатом при визначенні ефективності.

3 Напрямки, за якими визначається ефективність.

4 Класифікація ефективності

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. Cистеми безпеки торговельних підприємств
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності
8. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
9. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
10. III. Мотивація навчальної діяльності
11. III. Мотивація навчальної діяльності
12. IV група- показники надійності підприємства

Переглядів: 1741