Сучасний етап

Програма 2001 р. протрималася більше десяти років, але і на неї теж прийшов свій час, бо у зв’язку із утвердженням „Концепції літературної освіти” (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.01.2011 р. № 58) і нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) створення нової програми було і справді питанням часу, який наступив 2013 року зусиллями авторського колективу під керівництвом д. ф. н., професора Ніколенко О. М.

Ця чергова нова програма враховувала здобутки і переваги попередніх методологічних пошуків, але водночас пропонувала і дещо дійсно інноваційне.

Так, передусім змінилася назва предмету, і замість зарубіжної літератури у школі зявився предмет під назвою „Світова література”. Крім цього, змінилася й форма програми, і відтепер по горизонталі вона складалася з двох частин, першу з яких була позначено як „Зміст навчального матеріалу”, а другу як „Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.

Не менш принциповим стало і те, що програму було структуровано у відповідності до чотирьох змістових ліній літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, а саме: емоційно-ціннісної, літературознавчої, культурологічної та компаративної.

Емоційно-ціннісналінія, за задумом укладачів програми, повинна забезпечувати розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів світової літератури. Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів, їх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування у світі класичної і сучасної літератури (у тому числі у бібліотечних фондах, Інтернет-ресурсах) з метою пошуку необхідної книги, розвитку вмінь і навичок читацької діяльності.

Емоційно-ціннісна лінія втілена передусім у змісті навчального матеріалу. До програми вміщено популярні твори для дітей та юнацтва (актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові тощо) – для 5–7 класів, а також художні твори різних родів і жанрів, які презентують ключові історико-літературні епохи, – для 8–9 класів (відповідно до вікових особливостей учнів). Курс літератури має бути продовжений у 10–11 класах, де передбачається вивчення вершинних творів світової літератури більш складних за змістом і формою, що поглиблюють уявлення учнів про перебіг літературного процесу, репрезентують здобутки різних епох, країн і народів.

Зміст навчального матеріалу в програмі розподілено за розділами й темами, що є актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей. У межах кожного розділу й теми виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти), в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики літературних творів (тематика і проблематика, зміст і засоби створення образів, художні особливості та ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю світової літератури й культури, популярність їхніх творів за різних часів.

Вивчення літератури в кожному класі завершує спеціальний розділ «Сучасна література», в якому представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, тенденціями розвитку сучасного літературного процесу і культури загалом. Розширення кола сучасної літератури в програмі відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів більш складних і за своїм обсягом, і за жанрово-стильовими особливостями, і за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна література має підготувати учнів до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.

На вивчення творів сучасної літератури виділено достатню кількість годин для текстуального вивчення, при потребі можливе їх збільшення за рахунок годин для уроків позакласного читання і резервного часу. Розділ «Сучасна література» в кожному класі розрахований на живий діалог учителя й учнів, на постійне оновлення переліку творів із урахуванням тенденцій сучасної літератури й культури, розвитку зв’язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до світової спільноти.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів, течій у розвитку світової літератури; розкриття поетикальних (у тому числі жанрово-стильових) особливостей художніх творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу, необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою.

Літературознавча лінія втілена у змісті навчального матеріалу і в спеціальній рубриці «Теорія літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ програми і де зазначені основні поняття й терміни, які мають знати учні й використовувати їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їх поглиблення, від загальних понять до їх різновидів і т.д.).

Культурологічна лінія сприяє усвідомленню художньої літератури як важливого складника мистецтва; ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури; розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Культурологічна лінія втілена у відповідній рубриці програми «Література і культура» (ЛК), що супроводжує кожний розділ. У рубриці «Література і культура» розкрито зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; втілення літературних творів у живописі, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст даної рубрики має орієнтовний характер, учитель може на власний розсуд використати запропонований культурологічний контекст, розширити його за рахунок іншого матеріалу.

І, нарешті, компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; встановлення зв’язків поміж українською та зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів і україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.

Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), поданої до кожного розділу програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва і культури, міжпредметні зв’язки (української та світової літератур, світової літератури та історії (української, всесвітньої), світової літератури та мови (української, іноземної) та ін.). Зміст цієї рубрики програми може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які, на його думку, якнайкраще дають підстави для компаративних студій, формування в учнів відповідних умінь і навичок. Крім зазначених у програмі компаративних паралелей, учитель може вдатися й до інших, розширити зміст рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей учнів, їх знань з інших предметів, фонових знань тощо.

До того ж згідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Світова література». У зв’язку з цим у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження і примноження в умовах глобалізації світу.

Своєю чергою, програма містить обов’язковий і варіативнийкомпоненти (відповідно 80% : 20%). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, у тому числі поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Викладання ж світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі світової літератури вивчаються в українських перекладах. Втім для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу, наприклад, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, О. Генрі, Дж. Лондона – англійською, Й.В. Гете, Ф. Шиллера – німецькою і т. д. У такому разі предмет «Світова література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

Закономірним, як здається, є і те, що окреслений зміст цієї програми ґрунтується на компетентнісному, цілісному та діяльнісному підходах.

Компетентнісний підхід реалізовано у «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», які сформульовано комплексно – до кожного розділу програми з метою системного формування компетенцій і компетентностей учнів, актуалізації вивченого і постійного закріплення, поглиблення, розвитку набутих знань, умінь, навичок, підготовки до контрольного оцінювання.

Натомість цілісний підхід до вивчення художніх творів відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які школярі мають прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водночас на їх цілісне прочитання, сприймання й осмислення, що забезпечує програма, відповідає здоров’язберігаючим технологіям в освіті (уникнення фізичного перевантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, формування оптимістичних очікувань та їх реалізація у процесі зустрічі з прекрасним).

Разом з тим ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти взагалі і для вивчення світової літератури зокрема є діяльнісний підхід, який полягає у досягненні належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, в опануванні сучасного світу через здобутки художньої літератури, української та іноземних мов, культури різних країн і народів тощо.

Таким чином, вже з наведеного стає цілком очевидним, що программа 2013 р. забезпечила суттєве методологічне та методичне підґрунтя для викладання світової літератури та вивела викладання цього предмету на якісно новий сучасний рівень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Четвертий етап	\|	Висновки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.