Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Професійна компетентність вчителя фізичної культури

Соціальний статус: усвідомлення суспільної значущості, цінності фізичної культури і спорту як складової гармонійного виховання учнів; переконаність, що турбота про своє здоров'я, фізичне вдосконалення є не лише особистою справою, й громадським обов'язком.

Особистісні якості вчителя фізичної культури: спрямованість на педагогічну працю; інтерес і любов до дітей; захопленість своєю працею; широта кругозору; уміння володіти собою; педагогічна спостережливість; творча уява; педагогічний такт; спортивна етика; відсутність шкідливих звичок; оптимальний рівень здоров'я; вимогливість, дисциплінованість, підтягнутість, надійність (збереження особистісних якостей у несприятливих ситуаціях) і ін.

Науково-теоретична підготовка: високий рівень знань із суспільно-політичних, психолого-педагогічних, загальноосвітніх, медико-біологічних, спеціально-теоретичних, спортивних дисциплінам.

Методична підготовка: диференційований підхід до учнів, що сприяє розвитку максимуму можливостей у кожного школяра в даний момент; уміння аналізувати техніку виконання вправ, передбачати можливі труднощі в учнів при їх виконанні; лаконічна, виразна мова й висока рухова координація; знання спеціальної термінології; уміння планувати зміст навчального матеріалу відповідно завданням, віку, особливостей статі, фізичної підготовленості учнів з урахуванням місцевих умов, матеріальної бази, власних здібностей; уміння показувати вправи, знаходити й виправляти помилки, надавати допомогу і страховку, планувати особистий час; знання прийомів режисури навчальних, спортивно-масових заходів у режимі дня та доцільне їх вживання.

Уміння вести науково-дослідну й науково-методичну роботу: забезпечувати лікарсько-педагогічний контроль за даними частоти сердечних скорочень, зовнішнім ознакам стомлення, частоти дихання; визначати міру біологічної зрілості студентів, рівень розвитку фізичних якостей, фізичну підготовленість і відповідно до отриманих даних дозувати психомоторне навантаження. Уміння використовувати технічні засоби навчання і нестандартне устаткування на заняттях; уміння реалізовувати міжпредметні зв'язки в процесі фізичної культури.

Рухові здібності: опанування техніки всіх фізичних вправ шкільної програми з фізичної культури; здатність оцінювати свої силові, просторові і тимчасові параметри руху.

Організаторські здібності: уміння створювати колектив фізичної культури, управляти ним на користь фізичного вдосконалення кожного учня; уміння організовувати навчальну інформацію, власна поведінка на заняттях, діяльність студентів; уміння контактувати зі спортивними, організаціями та батьками.

Знання з матеріально-технічного оснащення заняття: придбання, збереження, ремонт, своєчасне поповнення інвентаря й устаткування, раціональне його використання.

Пропагандистські знання й уміння: знання форм і методів роботи пропагандиста; знання соціальної та економічної ролі фізичної культури; уміння підбирати й аналізувати поточний місцевий матеріал з розвитку фізичної культури; уміння аналізувати та використовувати в пропаганді суспільно-економічну й художню літературу, проглянуті спектаклі, кінофільми, телепередачі та виставки, змагання й спортивні свята.

Студент-практикант зобов'язаний:

- строго дотримуватися трудової дисципліну, повністю і в зазначені терміни виконувати завдання, передбачені програмою педагогічної практики;

- ретельно готуватися до занять і інших видів навчально-виховної роботи, відвідувати заняття, що проводяться викладачем фізичної культури і студентами (практикантами);

- щодня бути в загальноосвітній школі і витрачати на всі види роботи не менше 6 годин на день (академічних, 6 уроків);

- виконувати завдання з педагогічної практики: проводити бесіди, змагання й інші заходи щодо фізкультурно-массової і спортивної роботи.

Студент-практикант несе відповідальність за виконану ним роботу і її результати нарівні з штатними працівниками, персональну відповідальність – за всі випадки травматизму, які сталися на його заняттях.

У разі порушення дисципліни або невиконання вимог, що висуваються студент-практикант, може бути усунений від педагогічної практики.

За результатами педагогічної практики в загальноосвітній школі в 7 семестрі студенти отримують диференційований залік.

У загальну оцінку з педагогічної практики в загальноосвітній школі входить: виконання всіх розділів предмету “Фізична культура”; проведення занять з фізичної культури, фізкультурних заходів, ведення фізкультурно-оздоровчої, спортивно-масової, виховної та організаційної робіт, а також виконання завдань з педагогічного контролю.

Підсумки педагогічної практики підводяться на нараді кафедри і науково-практичній конференції інституту.

Правова база (знати основні документи, що регламентують фізичне виховання):

− Державна національна програму “Освіта”;

− Державні вимоги до навчальних програм з фізичного виховання в системі освіти;

− Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України;

− Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з фізичної культури (5-12-ті класи);

− Цільова комплексна програму “Фізичне виховання – здоров'я нації”;

− Закон України про концепцію фізичного виховання в системі освіти України.


Читайте також:

  1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  2. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
  3. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  4. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  5. VII. Професійна кооперація
  6. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
  7. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів
  8. Аналіз факторів впливу на формування корпоративної культури.
  9. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  10. Архаїчний і класичний періоди культури Давньої Греції
  11. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  12. Атрибутивні ознаки і властивості культури




Переглядів: 707

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вимоги до знань та вмінь студентів | Вимоги до заліку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.