Зміст, мета, завдання, значення контролю в системі управління

Процес розвитку контролю вплинув на розуміння його суті та змісту.

На даний час однозначне визначення контролю дати неможливо. Спеціалісти пропонують безліч його дефініцій.

На наш погляд, контроль є багато змістовним поняттям. А тому його сутність необхідно інтерпретувати з кількох позицій.

На думку деяких науковців, сутність контролю слід розглядати в наступних аспектах:

1) онтологічному;

2) гносеологічному;

3) управлінському;

4) інформаційному.

Онтологічнийаспект сутності контролю, полягає в тому, що він розкриває взаємозв’язки та відносини буття. З онтологічної точки зору, контроль слід тлумачити як властивість суспільно-господарського буття, тип відносин та вид діяльності.

Гносеологічний аспект сутності контролю полягає в тому, що він є інструментом дослідження економічної реальності, яка пізнається у порівнянні. З гносеологічної точки зору контроль можна тлумачити як проблему, як науку і як дисципліну.

Управлінський аспект є інтерпретацією сутності контролю як функції менеджменту, як підсистеми менеджменту та як елемента процесу менеджменту. У процесі управління контроль є зв’язуючим елементом між стадіями управління: прийняттям управлінського рішення, перевіркою його виконання, оцінкою результатів. Отже, згідно управлінського аспекту, сутність контролю полягає в тому, що суб’єкт управління здійснює перевірку того, як об’єкт управління виконує його вказівки. У контролі яскраво виявляється його інформаційна суть, яка полягає в одержанні даних по каналу зворотного зв’язку, що дає змогу добувати оперативну інформацію про стан справ на підконтрольних об’єктах.

Отже, інформаційний аспект сутності контрою передбачає його розгляд з точки зору наповнення контролю універсальною субстанцією реального буття, яка може бути використана при здісненні пізнавальних та управлінських процесів [ , С. 12-15].

Виокремлення окремих аспектів контролю є умовним і має теоретико-прикладний характер, який передбачає приведення існуючих знань про контроль до системи, зручної для практичного використання.

Такий підхід дозволяє подолати однобічне тлумачення сутності контролю, дає змогу розкрити його множинний зміст.

Контроль – це функція системи управління суспільними процесами. Призначення контролю відповідає меті управління, яка визначається економічними і політичними закономірностями розвитку суспільства. Функції економічного контролю зумовлюються дією основного економічного закону і діями суспільства, інтереси якого він забезпечує.

Держава не може функціонувати і розвиватися без чітко організаційної системи контролю за виробництвом, розподілом, перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль є невід'ємним елементом надбудови суспільства, який зазначає серйозних змін в процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі багато в чому залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень. Системний і всеосяжний контроль сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості програм, розпоряджень, нормативних документів, своєчасної їх реалізації. Він є необхідною умовою виявлення та усунення недоліків у діяльності об’єктів управління та причин, які породжують ці недоліки.

Відсутність ефективного контролю - одна з причин обвального падіння економіки, інтенсивного зростання неплатежів, тіньової економіки, а також мало результативної діяльності інституту державної служби контролю.

Термін “контроль”, здебільшого, тлумачиться як “перевірка”, “нагляд”, “стеження”, що не повністю відображає сутність поняття. З етимологічної точки зору термін контроль має латинське походження, утворене шляхом сполучення слів “rola”, що означає згорток паперу із записами і “contra”, тобто протиставлення, яке висувається проти твердження, що є в цьому документі. Тому слово “контроль” потрібно тлумачити як зіставлення та порівняння кількох тверджень.Слово контроль має французьке походження “controle” – перевірка або спостереження з метою перевірки.

Французьке “control” утворилося від латинського “contra” – протидія, “role” – міра впливу

Тобто можна визначити зміст слова контроль як протидія чомусь небажаному.

В широкому розумінні:

контроль – це системна сукупність процесів за допомогою яких забезпечується спостереження за керованим об’єктом з метою виявлення відхилень від встановлених параметрів і вжиття заходів з усунення та ліквідації негативних явищ.

Суть контролю полягає в тому, що суб’єкт управління здійснює облік і перевірку того, як об’єкт управління виконує його настанови. За допомогою контролю встановлюють причини і винних у відхиленнях від заданих параметрів з метою усунення цих відхилень і недопущення у майбутньому.

Основна мета контролю полягає в тому, щоб:

· об’єктивно вивчити фактичний стан справ у різних ланках суспільного і державного життя;

· виявити ті фактори та умови, які негативно впливають на процеси виконання прийнятих рішень, здійснення заходів та досягнення цілей;

· усунути негативні фактори.

Основним завданням контролю є визначення фактичного стану справ об’єкта контролю, порівняння його з нормативним відповідно до чинного законодавства, виявлення необхідних коригуючих впливу на об’єкт контролю.

Контроль виконує і часткові завдання, до яких відносять:

1) утвердження законності, демократії в суспільстві;

2) попередження правопорушень, зловживань;

3) виявлення порушень, відхилень від правових норм чинного законодавства і обґрунтування для притягнення до відповідальності винних посадових осіб;

4) захист і збереження власності.

Що стосується першого завдання – утвердження законності і демократії в суспільстві, слід відзначити, що ринкові відносини ґрунтуються на демократизації управління у використанні економічних важелів та стимулів. В зв’язку з цим демократичний напрям розвитку контролю полягає у застосуванні економічних важелів.

В умовах ринкової економіки контроль повинен сприяти:

· зміцненню державної фінансової дисципліни;

· поліпшенню фінансового стану об’єктів контролю;

· збереженню майна (державного, муніципального, колективного, приватного, іншого) залежно від того, які завдання виконує контроль і хто його проводить;

· попередженню зловживань;

· поповненню доходів бюджету.

Контроль виконує такі основні функції: профілактичну, інформаційну, мобілізуючу.

У ринковому середовищі контролю підлягає вся фінансово-господарська діяльність підприємства, що спонукає підприємців відповідально ставитися до виконання своїх обов‘язків. З іншого боку, ліквідуються умови, які породжують безгосподарність. Контроль у цьому випадку покликаний виявити подібні явища і сприяти їх ліквідації, реалізуючи при цьому профілактичну функцію.

Інформаційна функція полягає в тому, що одержана під час контролю інформація є підставою для прийняття управлінських рішень і проведення коригуючих дій, завдяки чому забезпечується нормальне функціонування об‘єкта, що перевіряється.

У процесі контролю виявляються не тільки недоліки, а й позитивні сторони діяльності, які можуть стати надбанням інших суб‘єктів господарювання, завдяки чому реалізується мобілізуюча функція контролю.

У здійсненні економічного контролю можна відзначити два напрямки:

· контроль з точки зору дотримання законності і збереження майна;

· контроль з точки зору економічної ефективності об’єкта контролю.

Ефективність контролю залежить від повноти виконання контролюючими суб’єктами таких вимог: контроль повинен здійснюватися безперервно, регулярно; бути своєчасним за терміном здійснення, повним в охопленні об’єкту контролю; бути оперативним, дійовим, гласним; мати загальний характер.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 7. ЗМІСТ, МЕТА, ЗАВДАННЯ, НЕОБХІДНІСТЬ АУДИТОРСЬКОГО КОНТРОЛЮ	\|	Принципи контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.