ТРЕТЯ ЧАСТИНА - 5 хвилин

1. Шикування в колону по одному.

2. Ходьба з різними положеннями рук (уперед, угору, в сторони, за голову).

3. Виставлення оцінок за виконання навчального нормативу з акробатики.

4. Підбиття підсумків уроку.

5. Домашнє завдання: повторити вправи з вантажем а голові ( 150-200г) – ходьба, присідання, повороти, рівновага на одній нозі, стійка на колінах.

6. Організований перехід до роздягалень.

Під час проведення контрольних уроків не рекомендується проводити будь-які вимірювання ( довжини стрибків, результатів метання та ін.), що забирає багато часу. Місця перевірки вмінь та навичок учнів треба завчасно підготувати і розмітити для прийняття навчальних нормативів. Перевірку слід провести оперативно протягом одного уроку.

Підсумкові уроки проводяться в кінці кожної чверті і навчального року: на них підбивають підсумки виконаної роботи і визначають завдання на час канікул. Головна увага приділяється самостійним заняттям, виконанню режиму дня, заняттям у спортивних гуртках та секціях. Учитель дає поради учням щодо навчання плавання і фізичних вправ в піонерських та міських таборах.

Особливості комплексного уроку фізичної культури в початкових класах

Всі уроки за характером їх змісту можуть бути розділені на дві великі групи: предметні та комплексні.

У змісті основної частини предметних уроків передбачається навчальний матеріал з одного розділу програми (легкоатлетичні, гімнастичні і т.д.). Такі уроки проводяться переважно в старших класах. Методика їх проведення наближається до методики тренувальних занять з відповідного виду спорту.

У молодших і середніх класах предметні уроки проводяться тільки з лижної підготовки і плавання, оскільки матеріал цих розділів програми погано поєднується з вправами інших розділів. Не сприяють включенню в ці уроки матеріалу з інших розділів і умови їх проведення.

Комплексні уроки передбачають матеріал з різних розділів прогарами. Нажаль ці уроки на сьогоднішній день ще не застосовуються належним чином у зв’язки з рядом причин:

1. Труднощі в організації і методики проведення (предметні уроки за організацією легше);

2. Труднощі у доборі матеріалу, організацію його взаємодії;

3. Структура діючої шкільної програми (за видами спорту);

4. Підготовка студентів у вузі, навчальна практика зі спортивно-педагогічних дисциплін формує відповідну орієнтацію на предметні уроки (функції навчити студентів проводити комплексні уроки мусить взяти на себе методика фізичного виховання або спецкурс);

5. Пропаганда предметних уроків через методичні рекомендації, наукові дослідження;

6. Підміна процесу фізичного виховання процесом вузької фізичної підготовки.

Теоретичні дослідження і вивчення практичної діяльності вчителів переконують, що необхідність комплексних уроків визначається потребами:

1. Формувати стійкі навички основних рухових дії (переважно прикладних: біг, стрибки, кидання, акробатичні вправи і т.д.), що потребує тривалого часу і певної системи;

2. Систематично створювати передумови навчання;

3. Ефективно, різнобічно впливати на розвиток рухових якостей (комплексне виховання якостей – комплексне застосування засобів);

4. Успішно розв’язувати оздоровчі завдання фізичного виховання.

Для сучасної практики характерно і своєрідна вульгаризація ідей комплексності, коли цей складний процесі підміняється випадковим набором фізичних вправ. Насправді процес планування засобів для комплексних уроків надзвичайно відповідальний і полягає в наступному:

1. Визначенні стрижневого матеріалу на певну серію уроків;

2. Доборі допоміжних вправ з метою повторення вивченого матеріалу (для закріплення й удосконалення);

3. Раціональному використання засобів з метою підготовки учнів до засвоєння матеріалу наступної серії уроків (переважно для випереджуючого виховання фізичних якостей, але не виключені підведні вправи);

4. Передбачені за характером взаємодії елементів змісту уроку з метою використання позитивної взаємодії і мінімізації і негативної (перенос, післядія, втома, відновлення);

5. Визначенні місця розміщення допоміжного матеріалу (він може використовуватись не тільки в основній, як вважають деякі автори, а й у підготовчій і заключній частинах уроку);

6. Визначенні порядку вивчення окремих груп вправ (розділів) програми.

Підібраний для комплексного уроку матеріал може бути представлений окремо (в чистому вигляді) або як фрагмент гри, естафети чи індивідуальних завдань на уроці. Таким чином підібраний матеріал повинен поєднуватись органічно. Наприклад, прискорення, різні способи бігу і стрибків будуть виглядати природно на уроці, де переважно визначаються спортивні ігри, а штрафні кидки баскетбольного м’яча не порушать логіки гімнастичної естафети. Вправи з набивними м’ячами на уроках з гімнастичним «стрижневим матеріалом» сприятимуть засвоєнню ігрових прийомів володіння м’ячем, а на ігрових уроках повторення акробатичних елементів – засвоєнню запланових ігрових прийомів.

Питома вага комплексних уроків поступово зменшується і в старших класах переважають однопредменті уроки. Отже, заняття в молодших класах мають загально-підготовчий (розвиваючий) характер і тільки в середніх класах (4-7) – яскрава виражений комплексний характер.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПЕРША ЧАСТИНА - 8 хвилин	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.