• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предмет сімейного права.

Сімейне право регулює певну сукупність суспільних відносин — сімейні відносини – ст.1 СК України. Ці відносини характеризуються спільними ознаками, що дає підстави розглядати їх як цілісне утворення в загальній системі суспільних відносин. Це відносини, які складаються між членами сім'ї, а також особами, які хоча і не є членами сім'ї в повному розумінні, але пов'язані між собою певними сімейними правами та обов'язками (наприклад відносини між батьком, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, і самою дитиною).

Існують різні класифікації сімейних відносин, виходячи з особливостей правового регулювання у сімейному права виокремлюють:

- сімейні майнові та особисті немайнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими родичами;

- відносини щодо виховання, розвитку та утримання дітей;

- відносини, що тісно пов'язані із сімейними. Сімейні взаємовідносини виникають при укладанні та після укладання шлюбу, при народженні дитини, при усиновленні дитини, та інших специфічних взаємовідносинах, оскільки суб'єктами їх є лише фізичні особи.

Враховуючи підстави та суб’єктний склад відносин, можна дійти до висновку, що предмет сімейного права складають: а) відносини, які виникають у зв'язку зі шлюбом; б) особисті немайнові та майнові відносини між членами сім'ї; в) особисті та майнові відносини між іншими родичами; г) відносини, які виникають у зв'язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування.

а) Норми сімейного права регламентують відносини, пов'язані із виникненням та припиненням шлюбу, а також визнанням шлюбу недійсним, вони виникають у процесі створення сім'ї (реєстрація шлюбу) або її припинення (розірвання шлюбу). Сімейне законодавство містить норми, які встановлюють порядок та умови укладання шлюбу, умови та порядок припинення шлюбу, визнання його недійсним тощо.

б) До цієї групи відносин, належать майнові та особисті немайнові відносини між членами сім'ї — подружжям, батьками та дітьми. Право регулює відносини, які виникають між подружжям стосовно їх особистих прав (право на зміну прізвища при реєстрації та розірванні шлюбу, виховання дітей тощо,стосовно спільного та роздільного майна подружжя, вчинення відповідних правочинів щодо майна, користування майновими благами. Предмет сімейного права складають також різноманітні особисті та майнові відносини батьків і дітей, наприклад щодо надання утримання, управління батьками майном неповнолітніх.

в) Правові норми регулюють особисті та майнові відносини між іншими членами сім'ї та родичами — відносини баби, діда, прабаби та прадіда з їх онуками та правнуками стосовно спілкування та захисту прав онуків а також відносини між іншими особами - братами, сестрами, мачухою, вітчимом та дітьми стосовно виховання та захисту дітей. Майнові відносини виникають стосовно конкретного майна, його належності тим чи іншим учасникам сімейних відносин, порядку користування та розпорядження таким майном, вчинення правочинів щодо нього тощо.

г) Зазначені відносини регулюються четвертим розділом СК України – усиновлення, патронат, прийомна сім’я.

Таким чином, предметом сімейного права є сукупність правовідносин, що виникають з шлюбу, споріднення, усиновлення, тобто це такі зв’язки між суб’єктами, що врегульовані правовими нормами, які містяться в актах сімейного законодавства.

Структура сімейних правовідносин:

– учасники, що визначені у ст. 2 СК України – фізичні особи;

– об’єкти прав, які представляють собою майнові та немайнові блага, що тісно пов’язані з особою – носієм прав та обов’язків – материнство, виховання, майно, аліменти;

– зміст – суб’єктивні права та обов’язки учасників.

Право, яке належить людині як членові сім'ї чи як родичеві і визначене нормами Сімейного кодексу або договором, є її сімейним правом.

Сімейне право у суб’єктивному сенсі - це міра можливої поведінки, тобто певні можливості, якими може скористатися учасник сімейних відносин - дружина, чоловік, мати, батько, дитина, дід, баба чи інша особа; це вид та міра поведінки, на яку вони управлені.

Сімейними правами немайнового характеру є можливості, що закріплені у СК України - право дружини на материнство, право дитини на контакт із родичами, право батька на участь у вихованні дитини, з якою він не проживає.

До сімейних прав майнового характеру належить право дитини, іншого члена сім'ї на утримання, право одного з подружжя на поділ спільного майна. Це право має специфічний характер, воно є особистим майновим правом, оскільки не може бути за жодних умов передане іншій особі, навіть члену сім’ї.

Сімейний обов'язок - це міра необхідної поведінки, що визначається тим, що особа зобов'язана чи повинна вчинити або утриматись від певних дій. Учасниками сімейних відносин - носіями сімейних прав та обов'язків завжди є визначена особа, тому сімейні правовідносини вважаються відносними.

Особливості предмету сімейно-правового регулювання:

1. Сімейно-правові відносини характерні підставами виникнення. Якщо цивільні правовідносини виникають, як правило, з договорів, то сімейні відносини виникають з родинності, усиновлення, шлюбу. Ці правовідносини пов'язують не сторонніх суб’єктів, а близьких осіб - родичів, подружжя.

2. Невідчужуваність сімейних прав та обов’язків. Сімейні права та сімейні обов'язки не можна відчужувати, тобто у будь-який спосіб передавати, купувати, продавати чи дарувати, це стосується обидві складові предмету регулювання – особистих немайнових та майнових. Приклад - не можна передати право на одержання аліментів або ж на виховання дітей брату або сестрі матері.

3. Сімейні правовідносини регулюються спеціальним нормативним актом – Сімейним кодексом України, що прийнятий 10 січня 2002 року, крім цього застосовуються норми моралі та етики, що регулюються не нормами права, а традиціями та звичаями.

4. Сімейно-шлюбні відносини в Україні в багатьох випадках регулюються нормами моралі та на підставі традицій, а не тільки правовими нормами, що є характерним для сфери регулювання галузями приватного права.

5. Процес розгляду сімейних справ у судовому порядку має певну специфіку щодо участі сторонніх осіб у судовому засіданні, зокрема йдеться про усиновлення.

Висновок. Таким чином, предмет сімейного права складають особисті немайнові та майнові відносини, які випливають із шлюбу, споріднення, усиновлення, опіки та піклування, прийняття дитини в сім'ю для виховання та з інших підстав, які не заборонені законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства і базуються на рівності та майновій самостійності їх учасників.

Читайте також:

1. Cum in corpore dissentiatur, apparet nuliam esse emptionem (D. 18.1. 9. рr.). - Когда есть разногласие в отношении самого предмета, то продажа, очевидно, недействительна.
2. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
3. X. Зарахування вступників на основі повної загальної середньої освіти, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів
4. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
5. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
6. Абетково-предметний покажчик
7. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
8. Алфавітно-предметний покажчик
9. Алфавітно-предметний покажчик
10. Алфавітно-предметний покажчик
11. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 1119