• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державне регулювання зайнятості населення в Україні.

Ринок праці в сфері зайнятості не може бути саморегулюючою системою. Більш повна і ефективна зайнятість досягається завдяки її державному регулюванню.

Державна політика зайнятості населення в Україні базується на таких принципах:

- забезпечення рівних можливостей усім громадянам в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки,

- сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіття, створення робочих місць,

- забезпечення контролю профспілок, спілок підприємців,

- міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення.

Політика зайнятості має макрорівень ( загальнодержавний) і мікрорівень (регіональний і локальний), перший є визначальним.

Основи соціального захисту населення в сфері трудових відносин закладені в Конституції України і в законі України „Про зайнятість населення”.

Державні гарантії зайнятості населення в Україні

а) добровільність праці і вибору виду діяльності

б) захист від необґрунтованої відмови в прийомі на роботу і незаконного звільнення з роботи,

в) безкоштовне сприяння в підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до професійної підготовки, освіти, особистих і суспільних потреб,

г) виплати вихідної допомоги і збереження середнього заробітку на період працевлаштування працівників,які втратили постійне місце роботи,

д) безкоштовне навчання безробітних новим професіям, перепідготовка в навчальних закладах,

е) виплати безробітним допомоги по безробіттю у встановленому порядку.

Крім того Законом України „Про зайнятість населення” передбачені додаткові гарантії щодо працевлаштування працездатним громадянам, які потребують соціального захисту, зокрема:

1.жінкам, які мають дітей віком до 6 років,

2.одиноким матерям з дітьми до 14 років,

3.молоді, яка закінчила освіту,

4.особам перед пенсійного віку,

5.особам, звільненим після відбуття покарання.

Для їх працевлаштування місцеві органи адміністрації бронюють на підприємствах всіх форм власності близько 5% робочих місць за робітничими професіями, в т.ч. з гнучкими формами власності.

Пільги і компенсації вивільненим працівникам

1.Працівнику вивільненому з підприємства зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше як на 3 місяці з урахуванням виплати вихідної допомоги.

2.Виплати місячної вихідної допомоги і середнього заробітку, що зберігається, проводиться за попнрнднім місцем роботи.

3. Зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва в роботі не перевищувала 3-х місяців.

Особливі гарантії надаються працівникам, які втратили роботу у зв”язку із змінами в організації виробництва і праці:

1.надання статусу безробітного, якщо протягом 7 днів йому не було запропоновано підходящої роботи,

2.право на отримання допомоги у розмірі:

100% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів

78% середньої заробітної плати за останнім місцем робрти протягом 90 календарних днів

50% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати в народному господарстві відповідної області за минулий місяць і не нижче мінімальної заробітної плати,

4. збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої плати за попереднім місцем роботи,

5. право на достроковий вихід на пенсію за 1,5 роки.

Вихідна допомога

Працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, у разі призову на військову службу- не менше двомісячного середнього заробітку, внаслідок порушення власником законодавства про охорону праці-у розмірі передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Умови виплати допомоги по безробіттю громадянам зареєстрованим на загальних підставах

- допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календарних днів протягом двох років,

- для осіб перед пенсійного віку – до 720 календарних днів,

- громадянам, які вперше шукають роботу- не більше 180 календарних днів.

Розміри допомоги по безробіттю громадянам, зареєстрованим на загальних підставах

- не менше 50% середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття , працював не менше 26 календарних тижнів,

- не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати- у всіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше, або після тривалої ( більше шести місяців перерви).

Матеріальна допомога по безробіттю

1.Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75% мінімальної заробітної плати, за умови, що середньомісячний сукупних доход на члена сім”ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

2.Кожному із членів сім”ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадян, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, надається разова грошова допомога у розмірі 50% встановленої законодавством мінімальної заробітної плати.

Важливим провідником державної політики на ринку праці є біржа праці. Згідно з законом України „Про зайнятість населення” цей інститут інфраструктури ринку праці в Україні називається Державною службою зайнятості. Відповідно до закону послуги надаються безкоштовно.

Основні завдання державної служби зайнятості

-аналіз і прогнозування попиту і пропозицій на робочу силу,

-консультування громадян і власників підприємств про можливість отримання роботи і забезпечення робочою силою,

-облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються в питаннях працевлаштування,

-допомога громадянам у підборі підходящої роботи, а роботодавцям в підборі необхідних працівників,

-організація професійної підготовки і перепідготовки громадян, які лішилися без роботи,

- реєстрація безробітних і надання їм в межах своєї компетенції допомоги, в тому числі і матеріальної,

-участь у підготовці перспективних і поточних програм зайнятості і заходів щодо соціального захисту різних верств населення від безробіття.

Наряду з державною службою зайнятості на ринку робочої сили великого значення набуває Державний фонд зайнятості. Остані йформується за рахунок асигнувань з бюджетів різних рівнів, внесків підприємств, установ і т.п. Державний фонд зайнятості використовується для фінансування заходів щодо профорієнтації населення, професійного навчання вивільнених працівників і безробітних, сприяння їх працевлаштуванню і виплати допомоги по безробіттю.

Читайте також:

1. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
2. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
3. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
4. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
5. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
8. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
9. Автоматичне регулювання.
10. Адміністративне право і державне управління.
11. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
12. Адміністративні (прямі) методи регулювання.

Переглядів: 585