• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи оцінювання

Хомуленко Т. Б.

Х Основи психосоматики : навч.-метод. посіб. / Т. Б. Хомуленко. – Х. : , 2009. – с.

ISBN

Подано загальну характеристику пропонованого курсу, тезауруси до навчальних тем, матеріали до практичних занять, тести контролю знань і перелік рекомендованої літератури.

Навчальний посібник розраховано на студентів-психологів. Може бути корисним медикам а також усім, хто цікавиться психологією та небайдужий до власного здоров’я.

УДК

ББК

© Т. Б. Хомуленко, 2009

© Художнє оформлення К. І. Фоменко, 2009

Зміст

Вступ...................................................................................................................4

І. Загальна характеристика навчального курсу.......................................6

ІІ. Програма навчального курсу................................................................ 11

ІІІ. Тезауруси до тем......................................................................................13

Модуль 1.Теоретико-методологічні та методичні засади психосоматики………………………………………………………………13

Тема 1. Етапи розвитку психосоматичних ідей...............................

1.1. Проблема зв’язку душі та тіла в історії філософії.............

1.2. Психоаналітичні засади психосоматики.............................19

1.3. Інтегральні підходи до психосоматичних проблем...........

Тема 2.Психосоматичні ідеї в напрямках психотерапії......................

2.1 Характеристика напрямків психотерапії в психосоматиці....

біхевіористичного та когнітивного підходів.........................

2.2. Психосоматичний аналіз особистості........................................

Тема 3. Психодіагностика в психосоматиці

3.1. Психодіагностика особистості як продукт аналізу соматичних проблем..................................................................................................................

3.2. Методи психодіагностики у психосоматиці...................................

3.3. Психосоматика в класифікаторах хвороб.......................................45

Модуль 2. Психосоматичний аналіз тілесних захворювань.......................46

Тема 4. Психологічний аналіз захворювань серцево-судинної системи...............................................................................................................47

Тема 5.Психологічний аналіз захворювань шлунково-кишкового тракту та харчової поведінки .......................................................................55

Тема 6. Психологічний аналіз захворювань дихальної системи.....

Тема 7. Психологічний аналіз захворювань шкіри та опорно-рухового апарату...

Тема 8.Психологічний аналіз захворювань сечостатевої системи...............

Тема 9. Психологічний аналіз захворювань ендокринної, імунної та нервової систем................................................................................................78

IV. Матеріали до практичних занять........................................................84

V. Тести контролю знань............................................................................152

Література.....................................................................................................169

ВСТУП

Відмітною рисою науки XXI ст. стає особлива увага до розроблення проблем, що знаходяться на стику різних галузей. Саме такими є питання психосоматики, які викликають інтерес як психологів, так і медиків. Але сучасний погляд на психосоматику виходить поза межі уявлень про здоров’я та хворобу. Сьогодні психосоматика розуміється ширше – як тілесне відображення душевного життя людини. В історії психології перші психосоматичні ідеї були висловленні представником середньовічної арабомовної науки, відомим під ім’ям Авіценни. Саме він заявив про існування психологічних причин тілесних захворювань та використовував асоціативний метод, який отримав розвиток у роботах З. Фрейда та К. Юнга. Звернувшись до історії та сучасних проблем методу у психосоматиці, можна знайти відповідь на питання про різноманітність її адаптаційних аспектів. Психосоматика є галуззю як прикладної, так і академічної психології (часів психоаналізу). Саме в роботах класиків психоаналізу підкреслювалось, що в соматичному симптомі проявлено те, що міститься в несвідомій фантазії. Але при цьому символіка конфлікту обмежувана едипальною природою. Тим не менше конверсія, як механізм захисту, що приводить до соматизації психічного конфлікту, є засобом його вирішення за допомогою тілесної симптоматики. У результаті, психосоматичні розлади виявляються як наслідок дезадаптації й засіб адаптації.

Викладання психосоматики порушує питання про те, який шлях формування професійного мислення був би найбільш успішним:

– заучування множини психологічних інтерпретацій соматичних

захворювань;

– нагромадження практичного досвіду аналізу на основі заученого;

– віднайдення деякого загального принципу, який задає напрямок

мислення психолога, аналітика соматики як у практиці консультування так і в академічному дослідженні?

Слід нагадати, що ідеї загального принципу висловлювалися ще психоаналітиками. Крім того, пригадується відома в історії психології Вюрцбурзька школа, представники якої говорили про те, що істинне мислення є наочним і безобразним. Їхні міркування були на користь аргументу про те, що спроби візуалізувати зміст прислів’я тільки відвертають нас від глибини його розуміння. Наприклад, яблуxко від яблунmrb недалеко відкотиться. Спроба уявити собі яблуню лише відверне нас від розуміння того, що тут ідеться про батьків і дітей. При цьому метафоричні, легко візуалізовані форми є сховищем народної мудрості. Мабуть, тому, що метафоричність думки надає можливість легше зберегти і виділити когнітивну схему, замасковану в образі. У прикладі з прислів’ям візуальний образ яблуні з яблуками містить у собі таку когнітивну схему: те, що породжує, і те, що породжується, має низку спільних рис. Фактично, намагаючися зрозуміти специфіку функціонування органа, ми повинні виділити деяку когнітивну схему, яка допоможе нам розібратись у психічній символіці соматичного розладу. Знову пригадується прислів'я про яблуню. Але тут усе простіше. У нас уже є метафора, яка містить у собі візуальний образ та є носієм когнітивної схеми. Залишається тільки її виділити. Щодо психосоматики візуальний образ спочатку треба створити. А вербалізований результат візуалізації особливостей функціонування органа чи підсистеми дозволяє використовувати його як метафору, в якій необхідно виявити деяку когнітивну схему. Ця схема виявляється засобами персоніфікації, асоціації, візуалізації, аналогізації й надає можливість зрозуміти символіку розладів.

Візуалізацію може бути застосовано не тільки у психологічному консультуванні, але й у визначенні спрямованості наукового дослідження психосоматичних проблем. Наприклад, у нашому дослідженні ми вивчали психологічні особливості особистості з захворюваннями парних органів. Гіпотеза полягала в тому, що такі захворювання можуть бути зумовлені комунікативними проблемами, адже парність органів може символізувати стосунки в діаді. У результаті було отримано дані про статистично значущий позитивний зв’язок між типом захворювання парних органів і типом реагування в конфліктних ситуаціях. Тип суперництва виявився притаманним для досліджуваних з тонзилітом, а тип уникання для хворих на сальпінгофарит чи нефрит.

Зазначені міркування є спробою запропонувати такий підхід до розуміння психосоматичної проблематики, який би міг забезпечити успішне функціонування професійного мислення психолога як у практичній, так і в науковій сферах.

Пропонований читачеві навчальний посібник розраховано на студентів-психологів, але він може бути корисний медикам і всім, хто цікавиться психологією та небайдужий до власного здоров’я. Посібник містить загальну характеристику навчального курсу, тезауруси до навчальних тем, матеріали до практичних занять, тести контролю знань та перелік рекомендованої літератури.

Ι. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Метою курсу є засвоєння системи психосоматичних знань на теоретико-методологічному рівні та відповідних методичних засобів консультування й дослідження.

Завдання курсу:

· ознайомлення з історією та тенденціями розвитку психосоматики;

· засвоєння засобів аналізу особистості хворого в різних наукових парадигмах;

· виявлення в різних психотерапевтичних системах ресурсів подолання психосоматичних розладів;

· визначення відмінностей підходів до психосоматичної проблематики в медицині та психології;

· формування професійного мислення психолога, аналітика симптоматики;

· ознайомлення з психосоматичними розладами в класифікаторах хвороб;

· виділення психологічних відмінностей людей із захворюваннями різних систем організму.

По закінченні курсу студенти повинні знати:

· визначення основних категорій і понять курсу;

· досвід вітчизняних та зарубіжних психологів;

· психодіагностичні підходи до вивчення особистості з психосоматичними розладами;

· різні парадигми психосоматичного аналізу особистості із захворюваннями різних підсистем організму;

· теоретико-методологічні засади психосоматики;

· психологічний механізм виникнення соматичних розладів.

На підставі теоретичних знань фахівець повинен уміти:

· аналізувати різні теоретико-методологічні підходи до вирішення психосоматичних проблем;

· здійснювати дослідження психосоматичних проблем, враховуючи надбання сучасних тенденцій розвитку науки;

· застосовувати методи психодіагностики до аналізу психосоматичних розладів;

· застосувати методи психотерапії до подолання психосоматичних розладів;

· здійснювати психологічну характеристику особистості за результатами аналізу історії хвороби;

· застосувати психологічну характеристику особистості у процесі постановки соматичного діагнозу;

· визначати психологічний зміст соматичної мови.

Методи оцінювання

Знання та вміння студентів оцінюють за допомогою:

· презентації на семінарському та практичному занятті. Критеріями оцінки виступають – зміст, спосіб подання матеріалу, оригінальність та інноваційні методи аналізу процесів, що розглядаються;

· написання реферату. Критеріями оцінки виступають – актуальність змісту, самостійність, аналітичні здібності, ступінь та форма узагальнення матеріалу, глибина критичних зауважень, різноманітність та обґрунтованість пропозицій;

· виконання тьюторського завдання (самостійної роботи), де студенти обирають одне з таких завдань:

- здійснення психосоматичного аналізу особистості за історією хвороби;

- здійснення бібліографічного огляду за одним із питань за темою;

- здійснення інтернет-огляду за будь-якими ключовими словами за темою;

- написання резюме до книги, в якій висвітлено питання, що пов’язані з темою;

- проведення досліджень із застосуванням однієї з методик, запропонованих для практичного заняття за темою;

- написання реферату за проблематикою, що пов’язана з темою;

- складання програми психодіагностики особистості людини с певним психосоматичним розладом;

- добір системи психокорекційних засобів для подолання психосоматичного розладу.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
3. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
4. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
5. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
6. IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ
7. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
8. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
9. IV. Электронное учебно-методическое обеспечение дисциплины.
10. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
11. V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
12. V. Обов'язки методиста кафедри педагогіки

Переглядів: 469