Психосоматичний аналіз особистості

Психосоматичний аналіз особистості може застосовуватися як засіб психокорекції. Такий аналіз має ґрунтуватися на основних технологічних засобах, які було запропоновано в різних психотерапевтичних парадигмах. Інтегральність психосоматичної проблематики дозволяє об'єднати зазначені засоби, долаючи еклектичні перестороги. Одним із втілень такого підходу може бути запропонована та апробована автором посібника методика психосоматичного аналізу особистості ПАВА [35]. Назва методики є абревіатурою таких понять, як персоніфікація, асоціація, візуалізація, аналогізація (рис. 1).

Рис. 1. Об’єднання засобів психокорекції за методикою ПАВА

Тут персоніфікація – це ідентифікація особистості з органом чи підсистемою організму. Асоціації – образи, ідеї, почуття, метафори, які пов'язано з симптомом, з особливостями функціонування органа, з його цільовим призначенням. Візуалізація – виявлення когнітивної схеми, ідеї, яку закладено в симптомі в наочній формі, унаочнення конфліктної ситуації, яка зумовила виникнення симптому, унаочнення порушення у функціонуванні органа, яке зумовлює відчуття симптому. Аналогізація – виявлення спільних рис між проблемою органа і проблемою особистості, між симптомом та ідеєю, яку він символізує.

Зупинімося стисло на характеристиці етапів методики ПАВА.

Персоніфікація як метод застосовується представниками гештальт-терапії у двох напрямках: як спроба уявити хворий орган як живу істоту та як ідентифікація хворого з власним хворим органом. Крім того, на думку психоаналітиків, принаймні проблема, якщо не вся людина, втілюється в особливостях функціонування тих чи інших органа чи системи. На нашу думку, саме персоніфікація є першим кроком у виявленні психологічного механізму соматичного розладу (діагностична чи дослідницька мета).

Асоціація ще за часів античності була запропонована Платоном як універсальний механізм функціонування психіки. Як психосоматичний метод застосувалася вперше Авіценною. А в психологію прийшла через психоаналіз. Саме асоціативний потік надає можливість визначити змістовні характеристики зв’язків між психологічними проблемами особистості та їхнім утіленням у порушеннях функціонування органа чи підсистеми організму.

Візуалізація як метод, що спирається на продуктивні функції репродуктивної уяви є загальновживаним у психотерапевтичній практиці. Світогляд сучасної людини, яка прагне успіху, базується на так званому позитивному мисленні. Таке мислення ретельно операціоналізовано в нині популярному фільмі “Секрет” і ґрунтується на методі візуалізації. Але в психосоматичному аналізі особистості від візуалізації вимагається не стільки створення яскравого й динамічного образу, скільки унаочнення ідеї, закладеної у порушення функціонування організму у вигляді схеми. Таке унаочнення може бути досягнуто через візуалізацію конфлікту, ситуації та особливостей функціонування органа.

Аналогізація є індуктивним умовиводом, в якому висновок має ймовірнісний характер і ґрунтується на припущенні про подібність двох об’єктів чи явищ. Евристичний потенціал аналогізації доведено в дослідженнях з психології творчості. Оскільки за результатами попередніх етапів психосоматичного аналізу констатовано зв’язок між проблемами та соматичними розладами (персоніфікація), визначено особливості соматичних проблем, які символізують психологічний зміст (асоціації), та унаочнено їх (візуалізація), лишилося через виявлення спільних рис між симптомом та ідеєю, яку він символізує (аналогізація), повернутись до особистості, яка через усвідомлення психологічної символіки власних соматичних розладів здійснила оновлення свого потенціалу (персоніфікація).

Наприклад, жінка 38 років раз на три місяці страждає нападами панкреатиту. Персоніфікація дозволяє поставитися до хворого організму, як до суб’єкта, який є віддзеркаленням особи хворого. Підшлункова залоза виділяє деякий агресивний секрет, який бере участь у перетравлюванні їжі. При порушенні функціонування залози закриваються її протоки, а виділений нею секрет залишається всередині. У результаті, підшлункова залоза починає немовби сама себе перетравлювати, а мисленнєвий процес психолога дає такі асоціації, як самопоїдання та саморозчинення. Візуалізація особливостей функціонування залози надає можливість уявити, що діється. І дійсно, ця жінка неначе розчинилася у своїй сім’ї, як її хворий орган в середовищі її організму. Вона живе проблемами доньки та чоловіка, але сама бачить себе тільки в майбутньому, пенсіонеркою. Крім того, вона несвідомо займається самопоїданням, причиною якого може бути почуття провини по відношенню до себе як нереалізованої особистості. І дійсно, будучи дипломованим медиком, вона працює дрібним клерком (аналогізація). Усвідомлення психологічної символіки розладу дозволяє подолати хворобу.

ТЕМА 3

ПСИХОДІАГНОСТИКА В ПСИХОСОМАТИЦІ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Клієнт-центрована психотерапія	\|	Психодіагностика особистості як продукт аналізу соматичних проблем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.