МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИЗа Ф. Александером, хворі на гіпертонію характеризуються: v стримуванням агресивних імпульсів, пов’язаних із тривожністю, чи їхнім витісненням; v пригніченням сексуальної сфери, почуттям провини через незаконний зв’язок; v конфліктом між пасивно залежними нахилами і компенсаторними агресивними ворожими імпульсами; v заздрістю і ворожими почуттями до конкурентів через страх поразки. Хворі на мігрень характеризуються: v затримкою емоційного розвитку, високим інтелектом, складностями сексуальної адаптації, надмірною залежністю від матері; v ханжеським типом особистості: честолюбство, скритність, спокій, гордощі, чутливість, деспотичність, відсутність почуття гумору; v ворожими імпульсами, які спочатку спрямовано проти людей, які виділяються своїм інтелектом, а потім проти власної природи. Хворі на аритмію характеризуються: v зв’язком із тривогою та гнівом; v витісненими ворожими імпульсами; v тим, що зустрічається в боязних та скутих людей; v як варіант, вузькоспрямованою фобічною тривогою.
За Н. Пезешкіаном, хворі на гіпертонію характеризуються: Ø здатністю реагувати на зовнішній тиск внутрішнім тиском; Ø через аналіз таких метафор, як “чинити тиск”, “випускати пару”, “закипіла кров у жилах”, “підстрибнути як ужалений”, “дійти до краю”, “урвався терпець”, “піддати пару”, “підхльоснути”; Ø порівнянням із хижаком, зачиненим у клітці в пошуках шансу на напад чи втечу; Ø напруженням через вимушену ввічливість, внутрішньою боротьбою з агресивністю, честолюбством, перфекціонізмом, неадекватно завищеними очікуваннями, потребою у схваленні; Ø вимогливим, контролювальним типом батьків із такими настановами: “розумний поступиться першим”, “головне – це спокій”, “зосередься”, “спочатку пропусти інших”, “будь ввічливим”; Ø проблемами з такою актуальною здатністю, як терпіння, а саме нетерплячістю по відношенню до пунктуальності, акуратності, вірності, працелюбності, бережливості. Люди із захворюваннями крові характеризуються: v здатністю "потом і кров'ю" реагувати на перенавантаження та незадоволення потреби; v вербалізацією в таких метафорах: “висмоктати кров”, “вижимати соки”, “плоть від плоті”, кривава помста”, “закипіла кров у жилах”, “cтікати кров'ю”, “хвилює мою кров”; v проблемами з такими актуальними здатностями, як сумніви та впевненість; v батьківською концепцією реагувати на конфлікти активацією негативної фантазії; v впертістю, догматизмом, фіксацією, фанатизмом, амбівалентністю, почуттям провини, страхом, недовірою, безнадією, надмірними вимогами. Хворі на головний біль та мігрень характеризуються: v здатністю давати вихід напруженню і конфліктам через голову; v через аналіз таких метафор, як “ламати голову”, “задіти за живе”, “втратити голову”, “бути без голови”, “бути головним болем”, “мати німб навколо голови”, “голова розколюється”, “ризикувати головою”, “підставляти лоба”, “тримати вухо востро”, “стискувати зуби”, “закушувати губу”, “бути твердолобим”, “високо тримати голову”, “покірно схиляти голову”, “з холодною головою”, “втратити голову”, “битися головою об стінку”; v батьками, які цінують розум і досягнення; v неспроможністю розслабитися й отримати задоволення; v неадекватно завищеними цілями, яких складно досягти; v стосунками з іншими, які залежать від вигоди для роботи; v песимістичними поглядами; v такими концепціями: “я не маю часу”, “перш за все робота”, “я все зроблю сам”, “я не роблю наполовину”, “треба хоч трохи думати головою”; v проблемами з такою актуальною здатністю, як акуратність, а саме педантичність, нав’язливий контроль, “хаос – порядок” тощо. Хворі на аритмію та інфаркт міокарду характеризуються: v через аналіз таких метафор: “бути м’якосердим”, “брати близько до серця”; “мати щось на серці”; “згнітивши серце”; “серцеїд”; “відданий усім серцем”; “завмерло серце”; “говорити від щирого серця”; “камінь на серці”; “порадити від щирого серця”; “це розриває мені серце”; “удар у самісіньке серце”; v відчуттям нестачі материнської любові, зумовленим розлученням чи смертю; v наявністю неавторитетного батька, конфлікту домінантності між батьками, обмеженим спілкуванням сім’ї з іншими; v проблемами з такою актуальною здатністю, як пунктуальність (очікування на пунктуальність від інших, переживання щодо порушень графіку); v страхом розчарування; v схильністю до дотримання традицій.
За І. Г. Малкіною-Пих, хворі на гіпертонію характеризуються: Ø виникненням загострення в ситуаціях хронічного напруженого очікування; Ø провокаційними ситуаціями тривалого стану страху, нестачі часу, стримуваної агресії; Ø складностями самоствердження; Ø страхом втрати прихильності; Ø роздратованістю у зв’язку з нездоланним опором; Ø нападами гніву в дитинстві; Ø схильністю до роботи за інших, працелюбністю, обов’язковістю, відповідальністю, сором’язливістю, відмовою від власних потреб на користь інших, щоб отримати схвалення. Люди, які страждають на головний біль, характеризуються: v зумовленістю загострень зовнішнім та внутрішнім конфліктами; v надмірними претензіями, очікуванням успіху та схвалення у поєднанні з почуттям провини з дитинства; v честолюбством із надміром активності та одноманітністю життя; v прагненням досконалості; v складностями з повним розслабленням. Хворі на ішемічну хворобу серця та інфаркт характеризуються: Ø поведінкою типу А (благополуччя у творчому спокої та нав’язливі роздуми в разі неуспіху). Виділяють такі варіанти поведінки типу А: 1) замкненість, стриманість у міміці та жестах, майже без проявів бурних емоцій, та коли вже дійшло до того, то неможливість тривалий час заспокоїтися; 2) уміння приховувати свої почуття; 3) товариськість, експресивність; Ø тим, що розчарування, розставання та неуспіх є загрозою для здоров’я; Ø зумовленістю синдромами гіперактивності (честолюбство, працьовитість, цілеспрямованість та ретельність); надкомпенсації (зовнішній тиск провокується поведінкою і призводить до перенапруження, характерні надурочні та порушення сну); руйнування (страждання, емоційна стриманість, соціальна пристосованість зовні, а виснаженість та депресія всередині).
За Р. Дальке – Т. Детлефсеном, люди, які страждають на головний біль,характеризуються: v тим, що людина, яка цінує розумне, надає перевагу тверезому підходу, може досягти значних висот, але при цьому позбавитися підтримки “знизу”, оскільки не відчуває своїх коренів (на “висоті” голова починає крутитися і тому “б’є тривогу”); v честолюбством, завищеними претензіями, прагненням наполягти на своєму; v використанням раціонального мислення для обмеження власного “я”, забезпечення домінування власного Его; v неправильним використанням власного розуму, переслідуванням сумнівних цілей; v тим, що організм швидко реагує на появу проблем. Хворі на мігрень характеризуються: v однобічністю мислення; v проблемою сексуальності (якщо людина з головним болем намагається “відділити свою голову від тіла”, то людина з мігренню переносить одну з проблем тіла в голову); напад мігрені – це “оргазм у голові”; v порушенням травлення; v небажанням мати нічого спільного зі змістом несвідомого; v конфліктом між потягом і розумом. Розум має свої корені в умінні користуватися власним тілом. Якщо цей зв’язок розірвати, почнеться застій енергії, який проявиться в різних симптомах хвороби: Ø якщо активність (секс, агресія) блоковано на рівні мисленнєвої підготовки активності, то з’являється головний біль; Ø якщо активність блоковано на рівні вегетативної нервової системи (підготовка тіла до дії), тобто на рівні функцій організму, то це призводить до гіпертонії; Ø якщо активність блоковано на рівні нервової системи (втілення уявлення в діях), розвивається розсіяний склероз (див. тему 7); Ø якщо активність гальмується на рівні м’язів (втілення дії в рухах), то виникають захворювання рухового апарату (ревматизм чи подагра) (див. тему 7). Гіпертонія та гіпотонія пов’язані зі взаємодією крові та стінок судин. Якщо кров відповідає сутності, то стінки судин відповідають межам, на які орієнтується особистість у своєму розвитку, та опору цьому розвитку. Гіпотонік буквально не стоїть на варті, не встає в позу, не має стійкості. А гіпертонік, навпаки, стійкий, тримає себе в руках тощо. Гіпотонік та гіпертонік намагаються уникнути конфліктів, але різними засобами. Гіпотонік біжить від конфлікту на рівень несвідомого, а поведінка гіпертоніка характеризується втечею в діяльність, яка відволікає. Проблеми судин можуть втілитися у варикозі. Якщо стінки судин слабкі, то в людини спостерігається відсутність опори і схильність піддаватися зовнішньому тиску. Такі люди образливі та мстиві. Їм не вистачає напруження та еластичності. Для вільної течії необхідна здатність змінюватися. Зупинка в розвитку зумовлює утворення тромбу. Коли свідомість людини стає інертною, її думки не виходять за межі прийнятих норм, в організмі застигає все, що має бути рухливим. Аритмія буває у тих людей, яких ніякі емоції не здатні вивести з рівноваги. “Божевільним” серце стає тоді, коли сама людина не здатна “з глузду з’їхати” від хвилі емоцій. Інфаркт міокарду – серцевий удар – це сума всіх не виведених назовні ударів. Переоцінка своїх сил і домінування волі відрізає людину від потоку життя. Розірватися може тільки тверде серце. Люди з хворим серцем – це ті, хто хотів би дослухатися тільки до голосу розуму, хто відводить емоціям незначну роль у житті.
ТЕМА 5 ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНЬ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ТА ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ
За Ф. Александером, люди із захворюваннями шлунково-кишкового тракту характеризуються: v відразою до світу; v екстравертованими якостями; v страхом голоду (ядро почуття небезпеки); v страхом майбутнього; v оральною агресією (кусання), яка викликає почуття провини; v витісненими сексуальними прагненнями, які регресивно виражаються у процесі харчування та його порушеннях; v недостатнім умінням свідомо ставитися до власних образ та агресії. Хворі на анорексію характеризуються: v компульсивними рисами характеру; v перфекціонізмом, упертістю, докорами сумління, чистоплотністю, чутливістю, амбіційністю; v бажанням звернути на себе увагу (оскільки їжа – це задоволення, то має бути публічна форма покаяння), як це робить дитина, відмовившися від їжі; v самодеструктивними тенденціями. Хворі на булімію характеризуються: v прагненням до агресивного заковтування та володіння; v тим, що ожиріння, як один із наслідків, є захистом від жіночої ролі, а блювання, як один із наслідків, є проявом нечистої совісті чи відмовою від неусвідомленого бажання вагітності; v тим, що їжа виявляється способом задоволення фрустрованої потреби в любові. Хворі на гастрит характеризуються: v фіксацією на ситуації залежності в ранньому дитинстві, яка вступає в конфлікт з дорослим Его; v настановою на залежність, яка суперечить самоствердженню й зумовлює нестриманість харчової поведінки; v амбіційністю, астенічністю, гальмуванням жіночих тенденцій, орально-агресивними та орально-рецептивними імпульсами; v конфліктом між дитячістю та дорослістю; v схильністю до перенавантажень та відмовою від допомоги; v тенденцією до компенсації бажання залежності демонстрацією активної діяльності та прийняттям лідерства; v страхом втрати стосунків залежності, які приводять до посилення шлункової секреції. Хворі на діарею та коліт характеризуються: v ворожими імпульсами, які сприяють розвитку почуття провини; v прагненням компенсувати все те, що бажають відняти в інших, яке проявляється в стурбованості з приводу обов’язків; v інфантильною формою даріння, замість реальних дій (вміст кишечника); v нарцисизмом, залежністю від матері, витісненими садистичними імпульсами, фрустрованою схильністю виконувати обов’язки чи будь-що, що вимагає інтенсивного виходу енергії (у разі виразкового коліту). Ті, хто страждають на обстипацію (запор, характеризуються: v свідомим агресивним та принизливим ставленням до інших як реакцією на почуття відторгнення та недовіри; v позицією, яка відбивається в таких словах: "Я ні від кого нічого не можу чекати і тому не вважаю за потрібне щось давати. Я повинен триматися того, що маю". За Н. Пезешкіаном, хворі на виразку шлунка та 12-палої кишки характеризуються: v здатністю давати вихід напруженню й конфліктам; v вербалізацією в таких метафорах: “важко на душі”, “лопатися від злості”, “з’їдати себе (чи когось)”, “ущипливо реагувати”, “не переварювати”, “бути кислим”, “показувати зуби”, “замикатися у шкаралупі”; v проблемами з такою “актуальною здатністю”, як слухняність, що пов’язано з покаранням, нагородою, схваленням; v незадоволеною, потужною потребою в надійності та прив’язаності; v прагненням до професійного успіху та грошей, яке витісняє турботу про духовну їжу; v тим, що в батьківському домі важливу роль відігравали досягнення та бережливість; почуття гніву немовби “проковтувалися”; дітей “перегодовувалося” увагою. Ті, хто страждають на обстипацію, характеризуються: v здатністю щось міцно тримати при собі; v вербалізацією в таких метафорах: “утримуватись від чогось”; “бурчати”; “тримати при собі”; “бути стриманим”; “поставити себе в жорсткі рамки”; “пустити на самоплин”; “бути замкненим”; “триматися за щось”; v проблемами з такими “актуальними здатностями”: обов’язковість, точність, сумлінність; v обмеженістю чи надлишковістю контактів при замкненості та мріях про відкритість; v лояльністю до сімейних традицій та такими батьківськими девізами: “Довіряй, та перевіряй”, “Стримуйся”. Хворі на діарею та коліт характеризуються: v вербалізацією в таких метафорах: “накласти в штани з переляку”, “тремтіти від переляку”, “отримувати прочуханки”, “покінчити з чимось”, “відпустити на всі чотири сторони”, “гроші не пахнут”; v прагненням уникнути конфліктної сфери контактів; v нервовістю, нетерплячістю, надчутливістю, ранимістю, блокованістю здатності розслаблятися та насолоджуватися, вираженим самоконтролем з елементами нав’язливості, конфліктом між прагненнями близькості та незалежності; v батьківськими концепціями: “точність – це чемність королів”, “не терши, не м’явши, не їстимеш калачі”; v прагненням позбавитись чогось, що не має великої цінності, що містить небезпеку та тривогу. Хворі на холецистит характеризуються: Ø здатністю бути “жовчним” за зовнішньої привітності; Ø вербалізацією в таких метафорах: “позеленіти від злості”; “камінь спотикання”; “жовчна людина”; “неначе муха вкусила”; “ґедзь напав”; “говорити напряму”; “чорні заздрощі”; “на свій страх і ризик”; “сліпа довіра”; “голову собі відтяти”; “легковірний”; “це вже доконче”; Ø проблемами з такою “актуальною здатністю”, як довіра; Ø бажанням допомогти іншим, ігноруючи власні бажання; Ø спрямованим проти себе самого гнівом, традиційною свідомістю, працелюбністю; Ø прагненням порядку та справедливості. За І. Г. Малкіною-Пих, люди із захворюваннями шлунково-кишковоготракту характеризуються: v вербалізацією в таких метафорах: “його складно розкусити”, “тобі це не по зубах”, “напевно, ти цього не перетравиш”, “аж слинки потекли”, “ти в повному лайні”; “із л... змішати”, “облив л... із ніг до голови”, “плювати я на тебе хотів”; v переживаннями агресії, страху, депресії, які гальмують функції шлунку та кишечника; v тим, що анальну зону (одну з ерогенних) пов’язано з боротьбою проти авторитету, а вміст кишечнику – із власністю, володінням, довірою і можливий характер подарунка.
Хворі на виразку шлунка та 12-палої кишки характеризуються: Ø за пасивного типу – схильністю до субдепресивного тла настрою. Напад виникає тоді, коли свідомі чи несвідомі бажання залежності зустрічають відмову. Страхом бути покинутим – на першому плані. Такі хворі шукають людей, які їх не кинуть, або не можуть повірити, що їх кинули. Страхом перед авторитетною батьківською фігурою. Відмовою від ризику. Такому хворому не вдається досягти переривання психологічної пуповини; Ø за гіперактивного типу – силою бажання залежності, але хворі це не визнають, самі себе фруструють, позбавляють спокою. Вони агресивно наслідують свою мету компенсаторно прагнути незалежності й постійно намагаються довести свою силу. Хворий забезпечує собі почуття захищеності через досягнення успіху. Він прагне успіху, але в цілому неуспішний, оскільки одночасно активний і невпевнений у собі. Ті, хто страждають на обстипацію, характеризуються: v впертістю, любов’ю до порядку, бережливістю; v протестною реакцією; v спробою утримати, щоб заволодіти, вистояти; v відступом через страх; v прагненням захиститися від занадто великої віддачі; v через зв’язок дефекації з “брудними” потягами, почуттям провини чи небезпеки. Хворі на діарею характеризуються: Ø у сфері особистості домінуванням бажання визнання власної значущості та можливостей у поєднанні з латентним усвідомленням надмірності вимог і власної слабкості; Ø залежністю від сильних об’єктів із рецептивними і оральними агресивними бажаннями; Ø потребою дарувати в інфантильній формі; Ø почуттям безсилля, яке компенсується бажанням. Хворі на ожиріння характеризуються: v недостатньою силою “Я” та, як наслідок, – недостатнім переробленням фрустрації (лише за рахунок підкріплення); v прихильністю до матері на тлі підлеглої ролі батька (мати своєю надмірною турботою затримує руховий розвиток і готовність до соціального контакту та фіксує дитину в пасивно-рецептивній позиції); v прагненням до отримання зайвих калорій як захисту від негативних емоцій; v ознаками втечі в самотність та апатичним відчаєм; v тим, що людина відчуває себе недосконалою; v проблемністю сфери стосунків, сенситивністю у відношенні до міжособових стосунків; v перевагою психологічного захисту за типом реактивного утворення, проекції та регресії; v такими причинами, як фрустрація під час втрати об’єкта кохання, страх перед самотністю. Хворі на анорексію характеризуються: Ø тим, що жінки виявляються не готовими до своєї зрілості, вважають жіночу роль надмірною для себе; Ø диференційованістю в інтелектуальній сфері та ранимістю в емоційній; Ø сенситивністю та недостатньою контактністю; Ø шизоїдними рисами та аутистичними настановами; Ø тим, що складають враження соціально-компенсованих, сумлінних, схильних до підкорення; Ø страхом розлучення, суперництвом із комплексами, зумовленими першим еротичним досвідом; Ø амбівалентним конфліктом близькості / дистанції з матір’ю; Ø прагненням встановити контроль над рідними за допомогою харчової поведінки; Ø оральним протестом, спрямованим на віддалену, обмежувану свободу мати (мета протесту, з одного боку, полягає в тому, щоб примусити до турботи, а з іншого – пов’язана з прагненням до автаркії); Ø тим, що Я намагається ствердити і підняти свою цінність шляхом відхилення оральних потягів; Ø хронічною формою самогубства; Ø захистом від усього інстинктивно-тілесного (зсув маніфестного захисту на оральний рівень), захистом від страху вагітності; Ø сімейним ідеалом самопожертви із відповідним змаганням членів сім’ї; взаємодія визначається контролювальними, гармонізовними імпульсами перфекціонізму та гіперпіклуванням; атмосфера внутрішньо напружена, але зовні гармонійна; поведінка характеризується прив’язливістю, надмірною турботливістю, униканням конфліктів, ригідністю, залученням дітей до батьківських конфліктів, боротьбою дочок за владу в межах надто близьких, залежних стосунків, прагненням нав’язати власне визначення стосунків: ніхто в сім’ї не готовий приймати рішення; домінує жіночий авторитет, батько лишається поза емоційним полем. Хворі на булімію характеризуються: v занепокоєністю щодо очікувань оточення; v прагненням більшого успіху; v нерозрізненням любові та визнання; v типовим конфліктом підліткового віку (завдання розвитку самостійності, проблема розвитку через неприйняття свого дозрілого тіла); v розбіжністю між Я-ідеалом та сприйняттям себе; v потенціалом насилля в сімейній комунікації, страхом ненадійності батьків, який компенсується турботливою поведінкою; v емоційною нестабільністю та фрустраційною толерантністю, дифузним відчуттям внутрішньої загрози; v зсувом внутрішнього конфлікту в оральну сферу через складність його вербалізації; v прирівнюванням контролю над тілесними формами до здатності впоратися з проблемами; v тим, що напад має функцію зниження напруги, інтеграції, втішливого самозадоволення; v перфекціонізмом, імпульсивністю, депресивністю, ризикованістю, низькою самооцінкою, нереалістичними цілями. За Р. Дальке – Т. Детлефсеном, люди із захворюваннями печінки характеризуються: v тим, що печінка виконує такі функції, як акумуляція енергії, вироблення енергії, білковий обмін (розщеплення і синтез амінокислот), виведення шкідливих речовин; v відсутністю почуття міри, нестримним прагненням володіти всім; v тим, що відчувають втрату енергії, і це коригує почуття міри та манію величі; v проблемами з оцінюванням, оскільки печінка оцінює речовини з точки зору їхньої корисності чи шкоди і може помилятися; v особливим ставленням до релігії як до праоснови (амінокислоти як продукт білкового обміну є “будівельним матеріалом” для організму, так само як духовність є стрижнем для психіки). Люди із захворюваннями шлунка характеризуються: Ø тим, що їм не вистачає вміння свідомо поставитися до образ і агресивності, вони не вміють упоратися з проблемами і бути відповідальними. Такий хворий інколи не проявляє своєї агресивності, “з’їдаючи все”; Ø невірою в себе і відчуттям небезпеки; Ø мріями про дитинство, так само як їхній шлунок мріє про дитяче харчування (життя й харчування мають бути позбавленими вимог); Ø самоїдством.
ТЕМА 6 Читайте також:
|
||||||||
|