Соматоформні розлади – соматичні симптоми, які не можна достатньою мірою пояснити органічними захворюваннями та які не є вторинними наслідками іншої психічної симптоматики.
Соматизований розлад – соматоформний розлад, який характеризується значною кількістю фізичних нездужань (вираженість), що повторюються (постійність) і не мають органічної основи (синдром Бріке). Термін “соматизація” було введено в медичну практику як альтернативу конверсії.
Соматоформні вегетативні розлади – множинні соматоформні симптоми, відрізняються тим, що суб’єктивні відчуття та скарги не є вираженими та постійними і не пов’язуються хворим з одним органом або системою (наприклад, прискорене серцебиття, почервоніння, піт, тяжкість в епігастрії, неприємні відчуття в животі).
Конверсійні розладирозуміють як порушення фізіологічних функцій, які втрачають саморегуляцію внаслідок психологічних проблем.
Конверсія – трансформація емоційних порушень у рухові, сенсорні та вегетативні еквіваленти. В утворенні істеричних соматоформних розладів відіграє роль первинний і вторинний зиск. Первинний зиск полягає в тому, що істеричні симптоми не допускають внутрішній конфлікт до свідомості, а вторинний – істеричні симптоми викликають в інших добре ставлення до хворого чи дозволяють йому уникнути неприємної діяльності.
Іпохондричні соматоформні розлади – такі розлади, за яких люди неправильно інтерпретують незначні симптоми, пов’язані з функціями організму, чи занадто сильно реагують на них.
Дисморфофобія – надзвичайна стурбованість із приводу недоліків зовнішності.
Соматоформний больовий розлад – зумовлює біль, провідну роль у виникненні, силі й тривалості якого відіграють психологічні форми.