Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Післяпологові психози, психічні розлади у жінок у період клімаксу

Післяпологовий смутоквважається нормою. Через цей стан у перші 10 днів після пологів проходять до 80 % жінок. Під час вагітності кількість жіночих гормонів, прогестерону та естрогену в організмі значно збільшується. А впродовж перших 24 годин після народження дитини кількість цих гормонів в організмі стрімко падає до їхнього нормального рівня. Стрімка зміна у рівні гормонів може викликати депресію. Жінка може плакати без явного приводу, відчувати втому, роздратування, страждати від безсоння. Такі симптоми звичайно тривають 7-10 днів. Вони є скороминучими, не завдають шкоди матері та не впливають на її взаємодію з дитиною. Близькі люди повинні знати і розуміти, що відбувається з матір'ю, чого варто очікувати, і надати їй необхідну підтримку.

Післяпологова депресія.Приблизно 8–15% жінок переживають післяпологову депресію в перший рік після народження дитини. Симптоми післяпологової депресії включають:

· тривалі періоди поганого настрою,

· дратівливість,

· розлади сну й апетиту,

· стомлюваність, втрату інтересу до життя,

· нездатність справлятися з ритмом життя,

· відчуття провини й розпачу,

· зниження концентрації уваги, нерішучість,

· думки заподіяти шкоду собі або дитині.

Такий стан може тривати від декількох тижнів до року і більше. Жінки з такими симптомами вимагають допомоги й лікування. Однією із причин післяпологової депресії може бути рівень гормонів, які виробляє щитовидна залоза, що значно знижується після народження дитини. Простий аналіз крові допомагає визначити, чи викликана депресія у жінки цією причиною. У такому випадку призначаються ліки для коригування функції щитовидної залози.

Післяпологовий психозвключає в себе симптоми від галюцинацій і параної до суїциду та вбивства дитини.

Хоча цей стан зустрічається в 1-3 жінок на тисячу, він заслуговує на те, щоб про нього були проінформовані і родини, і ті, хто надає допомогу жінкам, оскільки симптоми мають тенденцію до стрімкого розвитку.

Раннє виявлення і своєчасне лікування післяпологового депресивного розладу часто стикається з існуючим уявленням про "природні капризи" або вади характеру жінки, яка, "замість того, щоб активно доглядати за дитиною", стурбована власним станом. Втрата ініціативи або страх бути обговорюваною навколишніми не дозволяє жінці самій звернутися по лікарську допомогу.

У той же час багато лікарів первинної ланки схильні вважати такий стан тимчасовою й природною реакцією на вагітність і пологи. У результаті депресія може наростати протягом декількох місяців, а лікування цього стану відкладається до моменту виникнення потреби в невідкладній госпіталізації у психіатричний стаціонар.

Існує безліч причин, чому жінки страждають від депресії. Гормональні зміни, життєвий стрес, втрата близьких людей можуть викликати хімічні зміни в мозку людини і спричинити виникнення депресії. Схильність до депресії може бути спадковою. Нижче наведено деякі фактори, що збільшують можливість виникнення цього розладу.

•Зловживання алкоголем і наркотиками.

•Історія жорстокого поводження в дитинстві.

•Хронічні інфекції.

•Неповноцінне харчування.

•Різке переривання годування грудьми.

•Емоційні потрясіння, пов'язані з проблемами в родині або на роботі, зміна місця проживання, смерть близьких людей.

•Відсутність підтримки з боку близьких та соціальної підтримки.

•Погані стосунки із власною матір'ю.

•Спадкові депресивні розлади.

•Тривога про дитину.

•Подружні та фінансові проблеми.

•Юний вік матері або вагітність першою дитиною після тридцяти років.

•Небажана, випадкова вагітність.

•Занадто рання або дуже пізня виписка з пологового відділення.

Інші важливі фактори, які можуть викликати післяпологову депресію, включають в себе:

•почуття втоми після пологів, зміна режиму сну, збільшення стресу й навантаження у зв'язку з народженням малюка;

•сумніви у своїй здатності бути хорошою матір'ю;

•стрес, пов'язаний з прагненням жінки залишатися бездоганною господаркою, що в її нинішньому стані не реально;

•виникнення почуття втрати – втрати індивідуальності, самооцінки, контролю над власним часом, втрати колишньої фігури й сексуальної привабливості;

•необхідність залишатися в приміщенні впродовж тривалого часу і дефіцит спілкування з коханою людиною та близькими людьми.

Депресія може трапитися з будь-якою жінкою як під час, так і після вагітності, варто звернути увагу на ці фактори ризику, для того, щоб вчасно запобігти або заздалегідь підготуватися до можливих проявів депресії.

Ось деякі прості поради для жінок, що дозволяють попередити розвиток депресії.

•Намагайтесь відпочивати якнайбільше. Спіть, коли спить ваша дитина.

•Не намагайтеся все встигнути. Робіть стільки, скільки можете, і не соромтеся просити допомоги у близьких. Це тимчасові труднощі, які пройдуть, коли дитина підросте.

•Постарайтесь проводити якийсь час із вашим чоловіком або коханою людиною наодинці, поділіться з ним тим, що ви відчуваєте.

•Не проводьте багато часу на самоті. Використовуйте будь-яку можливість хоча б ненадовго вийти з будинку, пройтися, зробити дрібні покупки.

•Спілкуйтесь з іншими мамами. Учіться та діліться досвідом.

•Не здійснюйте серйозних життєвих змін у період вагітності та відразу після нього. Ці зміни принесуть непотрібне навантаження і стрес, а вам будуть потрібні всі ваші сили. Якщо серйозних змін не можна уникнути, необхідно все добре спланувати і заздалегідь заручитися підтримкою та допомогою.

І для матері, і для дитини дуже важливо зберігати грудне вигодовування, оскільки окситоцин, який виділяється в материнському організмі при грудному вигодовуванні, має антидепресивні властивості. Мами, які припинили грудне вигодовування дитини у зв'язку з депресією, відзначають погіршення стану.

Клімакс – віковий етап у житті жінки між репродуктивним періодом і стійким припиненням гормональної функції яєчників, протягом якого відбувається загальна вікова інволюція організму. Цей фізіологічний процес у більшості жінок спостерігається у віці 48-50 років.

У 25-30% жінок зустрічається патологічний клімакс. Він часто розвивається в жінок емоційно неврівноважених, які перенесли стресові ситуації, хронічні захворювання, що спричиняють функціональну неповноцінність системи гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирникових залоз. Патологічний клімакс супроводжується клімактеричнимсиндромом. У разі цього синдрому знижені реактивність і можливості адаптації організму, внаслідок чого загострюються гінекологічні та екстрагенітальні захворювання, що перебігають латентно. Клінічна картина клімактеричного синдрому різноманітна. Найхарактерніші ознаки:

1) вегетативно-судинні порушення – припливи жару до голови, шиї, пітливість, серцебиття, головний біль, запаморочення, почуття затерплості у кінцівках, з’являються субфебрильна температура тіла, остуда, яка може супроводжуватись набряком обличчя, кінцівок, підвищенням АТ;

2) серцево-судинні розлади: гіпертензія, клімактерична кардіопатія (біль і неприємне відчуття у ділянці серця, серцебиття), які супроводжуються неспокоєм і почуттям страху. Гіпертензія порівняно невелика, АТ характеризується лабільністю з великими коливаннями протягом доби;

3) нервово-психічні розлади – нервовість, підвищена збудливість, дратівливість, плаксивість, безсоння, ослаблення пам’яті, поганий настрій, швидка втомлюваність, зорові і слухові галюцинації;

4) ендокринно-обмінні порушення – ожиріння або схуднення, біль у молочних залозах, суглобах і кінцівках, атеросклероз, гіперхолестеринемія, остеопороз, дисфункція щитоподібної, підшлункової, наднирникових залоз, гіпертрихоз.Назад


Читайте також:

  1. I період – адаптаційний.
  2. I. Грецький період (друга половина VII — середина
  3. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  4. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  6. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  7. Антропологічна періодизація первісної історії
  8. Багатофазний однопівперіодний випрямляч
  9. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
  10. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
  11. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
  12. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.




Переглядів: 4021

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вакуолярна мієлопатія. | ЛЕКЦІЯ №10

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.106 сек.