ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ.

У зв’язку зі значним “постарінням” населення країни та зростанням кількості психічно хворих людей у передстаречому (45–65років) і в старечому, похилому (після 65 років) віці проблема психічних розладів означеної категорії набуває все більшої актуальності.

Психічні розлади в пізньому віці можна розділити на пограничніта виражені психотичні (психози).Психічні розлади пограничного типупереважно проявляються пригніченням, підвищеною тривожністю, перебільшеною увагою до свого здоров’я, фіксацією на неприємних відчуттях, тобто групою симптомів, які, зазвичай, відносять до неврозоподібних.Нерідко зустрічаються характерологічні зміни: звуження кола інтересів, подразливість й афективна нестійкість. Наведені вище розлади часто поєднуються з серцево-судинними та іншими соматичними захворюваннями.

Психотичні розлади можуть проявлятися неправильною оцінкою та сприйняттям навколишнього світу, значним порушенням критики, виразними інтелектуально-мнестичними розладами. Із психозів передстаречого віку виокремлюють інволюційну меланхоліюабо депресію, інволюційний параноїді пресенільну деменцію.

Пресенільні психози.Характерним є їх початок із психогенно-істеричної симптоматики, в умовах психотравмуючої ситуації, після скоєння правопорушення, в період слідства. Певну складність становить те, що ці хворобливі стани доводиться відмежовувати від шизофренії та маніакально-депресивного психозу в пізньому віці, оскільки захворювання набувають інволюційного забарвлення, однак особливості психопатологічної структури і динаміки захворювання дозволяють правильно визначити їх нозологічну приналежність.

Інволюційна меланхолія –це найпоширеніша форма психічних розладів. Вона проявляється емоційними порушеннями у вигляді тривожно-ажитованої депресії, нерідко з іпохондричними переживаннями. Хворі висловлюють різні тривожні побоювання, невизначені страхи, думки про нещастя, що очікують їх сім’ю. Доповненням до афективних порушень у хворих також спостерігаються ідеї гріховності і переслідування, які набувають іноді складного фантастичного характеру, з думками про загибель близьких і навіть про загальнолюдську катастрофу. Всі ці психопатологічні прояви можуть розвинутися на фоні рухової загальмованості чи моторного збудження.

Пресенильний параноїд –друга за частотою формою пресенільних психозів, що проявляється як пресенільне маячення заподіяної шкоди, пресенільна параноя чи парафренія. Типовим для цих хворобливих станів є наявність виразних маячних ідей і галюцинацій, знову ж таки на тлі тривожно-тоскного настрою. Найбільш характерними є маячні ідеї навмисно завданої шкоди, переслідування та ревнощів. Галюцинації найчастіше бувають слуховими і тактильними. Хворі скаржаться, що їх переслідують на роботі, у власній квартирі, ті чи інші особи хочуть “зжити їх зі світу”, заволодіти їхнім житлом, майном, а також “чують”, як перемовляються переслідувачі, відчувають на собі дію гіпнозу, променів, отруї тощо. Маячні ідеї теж пов’язані з певними особами й обставинами. Хворий чи хвора ревнують свою жінку чи чоловіка до сусідів, знайомих або близьких родичів. Для підтвердження своїх маячних висловлювань вони використовують окремі незначні факти. Емоційні порушення у хворих характеризуються монотонністю афекту.

Інволюційна істерія. При цій формі психозу на перше місце виступають афективна нестійкість, лабільність, запальність, бурхливі емоційні реакції з незначних приводів. Хворі часто відчувають спазми в горлі при хвилюванні, скаржаться на неприємні відчуття в тілі. Нерідко у них спостерігаються парези кінцівок і функціональні припадки. Необхідно відзначити, що загальна нервова лабільність із різними функціональними нашаруваннями буває у багатьох жінок при настанні клімаксу, але надалі це минає.

Пресенільні деменціїтакож відносять до групи передстаречих психозів. Вони носять назви від прізвищ вчених котрі їх описали, – хвороби Альцгеймерата Піка. Спільним для них є малопомітний початок, прогредієнтність, незворотність розладів, прогресуюче слабоумство, що поєднується з локальними вогнищевими розладами.

При хворобі Альцгеймерапрогресуюче слабоумство поєднується з наростаючими розладами пам’яті за типом прогресуючої амнезії. Порушення письма, читання, апраксія та агнозія; іноді спостерігаються епілептиформні припадки.

Хвороба Піканерідко починається псевдопаралітичним синдромом (при переважному ураженні лобних ділянок головного мозку) або змінами особистості, що проявляються байдужістю, розторможенням емоцій, потягів, переважно підвищеним настроєм, психічною та моторною спонтанністю. У хворих різко знижується критика при відносно довготривалій збереженості формальних знань, навичок і пам’яті. В клініці захворювання також спостерігаються своєрідна мовна стереотипія, ехолалія.

Старечі (сенільні) психозитрапляється частіше в віці 65–70 років, захворюваність серед чоловіків і жінок приблизно є однаковою. Захворювання пов’язане з віковими змінами в організмі та може проявлятися як у прогресуючому слабоумстві, так і в афективних або галюцинаторно-маячних психозах. Хвороба починається, як правило, поступово, непомітно, часто з неврозоподібних і характерологічних порушень. Клінічно виокремлюють дві форми старечих психозів: старече слабоумство і старечі (сенільні) психозиу власному розумінні.

При сенільному слабоумствівідповідне місце в клінічних проявах займають виразні тотальні розлади інтелектув поєднанні з особливими мнестичними (прогресуюча амнезія) та емоційними порушеннями. Спостерігається розпад цілісного просторового сприйняття, неможливість правильної, оцінки ситуації та обстановки загалом. Пробіли в пам’яті, що утворилися, хворі заповнюють вигаданими подіями. Афективні прояви хворих виявляються або переважанням благодушності, або похмуро-подразливого настрою. В поведінці проявляється інертність, пасивність; одні хворі не можуть нічим зайнятися, інші, навпаки, метушаться, збирають речі, намагаються кудись піти. Нерідко їхня поведінка зумовлена розгальмованістю інстинктів, підвищеним апетитом і сексуальністю. Хворі жадібно та багато їдять, збирають залишки їжі, скаржаться на те, що їх не годують. Сексуальна розгальмованість виявляється в ідеях ревнощів, у спробах розбещуючих сексуальних дій стосовно малолітніх.

Психічні порушення у вигляді маячних і галюцинаторнихстанів при старечих психозах трапляється так само часто, як і слабоумство. Ця форма сенільного психозу проявляється у хворих, зазвичай, на початку захворювання, за відсутності виразного слабоумства. У хворих з маяченням спостерігаються також емоційні порушення у вигляді депресивних станів. Хворі висловлюють маячні ідеї переслідування, провини, гріховності, зубожіння, а також іпохондричні ідеї; маячні переживання пов’язані з конкретними ситуаціями і обставинами.

Перебіг маячних психозівможе бути хвилеподібним. Галюцинаторно-параноїдальні станиможуть повторюватися кілька разів, відбуваються афективні зміни, між цими станами спостерігаються світлі проміжки.

Стосовно питання діагностичної оцінки вказаних вище захворювань, потрібно відзначити, що в багатьох випадках важко відрізнити сенільне слабоумство від атеросклеротичного, а також старечі маячні психози від пресенільного маячення спричиненої шкоди або інволюційного параноїду. Для диференціальної діагностики цих захворювань мають значення особливості слабоумства хворих і вік, коли в них почалося захворювання.

Судово-психіатрична оцінка хворих пресенільними та сенільними психозамиможе проводитися за певних обставин. Хворі іноді скоюють вбивства близьких і самогубство, щоб уникнути смерті в тяжких муках, яка нібито очікує їх і членів їхніх сім’ї. Хворі зі старечим слабоумством можуть забути виключити газ, спричинити пожежу і т. д. За наявності сексуальної розгальмованості такі хворі скоюють спроби розтління неповнолітніх. При маячних ідеях переслідування, ревнощів можливі спроби вбивства чоловіка (жінки), уявного переслідувача, суперника тощо. Часто виникає питання про необхідність судово-психіатричної експертизи таких хворих у зв’язку з цивільними справами: заповітами, дарчими актами, оборудками, угодами. Висновок з 2 питання:

Таким чином,наявність соматичних і психічних ознак старечої дряхлості (якщо немає слабоумства і продуктивної психотичної симптоматики) не виключає осудності і дієздатності осіб похилого віку. При наявності пресенільного і сенільного психозів як у формі слабоумства, так і виражених депресивних, галюцинаторно-параноїдних переживань хворі визнаються неосудними та недієздатними. В окремих осіб психоз розвивається після порушення карної справи або в період відбування покарання. В таких випадках хворі з афективними порушеннями і відносно сприятливим перебігом захворювання потребують лише на короткий термін стаціонарного лікування в психіатричній лікарні. Після виходу з хворобливого стану вони можуть відбувати покарання. До хворих, у яких захворювання приймає хронічний перебіг, можливе застосування ч. 3 ст. 19 KKУ або ст. 408 КПКУ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ, СИМПТОМАТИЧНІ ВКЛЮЧНО (F-00–F-09). СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.	\|	ПОРУШЕННЯ ПСИХІКИ ВНАСЛІДОК ТРАВМАТИЧНОГО УРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.039 сек.