Загальні поняття про шкідливі речовини

План

Лекція № 3: Шкідливі речовини та радіаційна безпека

3.1. Загальні поняття про шкідливі речовини.

3.2. Гігієнічне нормування шкідливих речовин.

3.3. Природа іонізуючого випромінювання.

3.4. Основні характеристики радіоактивного випромінювання.

3.5. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини.

3.6. Норми радіаційної безпеки.

Шкідливі речовини — це такі речовини, які при потраплянні в організм лю-дини можуть призвести до погіршення самопочуття, зниження або втрати праце-здатності, професійних захворювань і навіть летальних наслідків. Їх поділяють на небезпечні хімічні речовини та промисловий (виробничий) пил.

Шляхи надходження шкідливих речовин в організм:

1) органи дихання (пари, газо- та пилоподібні речовини);

2) шкіра ти слизові оболонки (рідкі речовини);

3) кишково-шлунковий тракт (рідкі та тверді речовини);

4) безпосередньо у кров через відкриті рани.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих доз шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець, фтор). При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише накопичуватись в організмі (матеріальна кумуляція), але й викликати «накопичення» функціональних ефектів (функціональна кумуляція).

Ступінь отруєння людини шкідливими речовинами залежить від:

1) токсичності шкідливої речовини;

2) фізико-хімічних властивостей шкідливої речовини;

3) вибірковості дії шкідливої речовини;

4) кількості шкідливої речовини;

5) часу дії шкідливої речовини;

6) шляху проникнення шкідливої речовини;

7) температура, вологість і швидкість руху повітря;

8) індивідуальних особливостей організму людини;

9) інтенсивності м’язового напруження.

У виробничих умовах працівники, як правило, зазнають одночасного впливу кількох шкідливих речовин у тому числі й пилу. При цьому їхня спільна дія може бути взаємопідсиленою, взаємопослабленою чи незалежною. На дію шкідливих речовин впливають також інші шкідливі і небезпечні чинники. Наприклад, підвищена температура і вологість як і значне м'язове напруження, в більшості випадків підсилюють дію шкідливих речовин. Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов'язкові попередні (при прийнятті на роботу) та періодичні (один раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.

Залежно від практичного використання небезпечні хімічні речовини можна поділити на:

1) промислові отрути — які використовуються у виробництві (розчинники, барвники, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);

2) отрутохімікати, що використовуються в сільському господарстві для боротьби з бур’янами та гризунами (гербіциди, пестициди);

3) лікарські препарати;

4) хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;

5) хімічна зброя.

За характером впливу на організм людини небезпечні хімічні речовини поділяються на:

1) загальнотоксичні, які викликають отруєння всього організму людини або впливають на окремі системи людського організму — викликають подразнен-ня нервової системи, м’язові судороги, порушують структуру ферментів, впливають на кровотворні органи, взаємодіють з гемоглобіном. Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів, ртуть та її солі, кадмій, вуглеводи, спирт, анілін, синильна кислота та її солі, толуол;

2) подразнюючі, що викликають подразнення слизових оболонок, очей, шкіри, вражають верхні дихальні шляхи і легені (хлор, аміак, двооксид сірки, сірководень, озон, пари кислот, лугів, оксиди азоту, ароматичні вуглеводні);

3) сенсибілізуючі, які діють як алергени (органічні азобарвники, діметиламі-ноазбенол та інші антибіотики, альдегіди, розчинники, алкалоїди, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук) — підвищують чутливість організму до хімічних речовин (змінюють його реактивну спроможність), а у виробничих умовах призводять до алергійних захворювань;

4) канцерогенні (3,4-бензопірен, кам'яновугільна смола, циклічні аміни, азбест, нікель, хром, ароматичні вуглеводні), що викликають розвиток всіх видів злоякісних (ракових) пухлин. Цей процес може бути віддалений від часу дії речовини на роки і навіть на десятиріччя;

5) мутагенні (етиленамін, хлоровані вуглеводи, свинець та його сполуки, марганець, нікотин, ртуть та її солі, радіоактивні речовини), які викликають негативні зміни генетичної інформації. Вони здійснюють вплив на нестатеві клітини, що входять до складу всіх органів і тканин людини. Під час дії на статеві клітини, мутагенний вплив виявляється у наступних поколінь (іноді навіть в дуже віддалений термін), викликаючи виникнення вад розвитку і відхилень від нормальної структури та впливаючи на розвиток плоду і післяродовий розвиток й здоров’я нащадків;

6) хімічні речовини, що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію людини (бензол, свинець, марганець, нікотин, борна кислота, аміак та інші речовини у великих кількостях);

7) наркотичні речовинивпливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи та ін.).

За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:

1. серцеві — кардіотоксична дія (ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кобальту, кадмію тощо);

2. нервові, які викликають порушення психічної активності, збудженість нервової системи, її виснаження, руйнування нервових тканин (наркотичні засоби, спирти, сірчаний водень, кофеїн, чадний газ, фосфорорганічні сполуки, снодійні ліки та ін.);

3. печінкові, дія яких супроводжується зміною та запаленням тканин печінки (спирти, дихлоретан, чотирихлористий вуглець, альдегіди, феноли, отруйні гриби);

4. ниркові — сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота;

5. кров’яні, які взаємодіють з гемоглобіном крові і гальмують його здатність до приєднання кисню (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду, похідні аніліну, анілін, нітрити та ін.);

6. легеневі — оксиди азоту, озон, фосген.

За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи:

1) летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5 % випадків) — термін дії до 10 діб;

2) тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях — термін дії від 2 до 5 діб;

3) короткочасні — тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Служба охорони праці підприємства	\|	Гігієнічне нормування шкідливих речовин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.