• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИДИ ПОДАТКІВ, ЯКІ СПЛАЧУЮТЬ КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

Система оподаткування сформована на підставі Закону України «Про систему оподаткування», змін і доповнень до нього та інших законодавчих актів, що видаються згідно з цим законом. Подат­ки — це обов'язкові платежі, що утримуються державою (центра­льними та місцевими органами влади) з юридичних та фізичних осіб у державний та місцевий бюджети. У податковій системі України податок на прибуток на сьогодні становить найвагомішу частку надходжень у бюджет серед прямих податків. Визначення об'єкта оподаткування, ставки податку на прибуток, порядку нара­хування, термінів сплати регламентуються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97 ВР зі змінами і доповненнями (да­лі — Закон).

Банки України як платники податку на прибуток ведуть окре­мий від фінансового податковий облік валових доходів і валових витрат. Об'єктом оподаткування згідно з Законом є прибуток, ви­значений шляхом зменшення скоригованого валового доходу звіт­ного періоду на суму валових витрат банку і суму амортизаційних відрахувань.

За даними фінансового обліку визначається економічний прибу­ток банку (різниця між даними за рахунками класу 6 «Доходи» і класу 7 «Витрати»). Порядок фінансового обліку доходів і витрат банку базується на принципах нарахування, відповідності та обе­режності.

При визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток вживають терміни «валові доходи» та «валові витрати», склад яких

відрізняється в ряді випадків від складу доходів і витрат фінансово­го обліку. Наприклад, доходи (витрати), отримані (сплачені) дост­роково, у податковому обліку входять до складу валових доходів (витрат) у податковому періоді їх фактичного отримання (сплати), тоді як у фінансовому обліку такі доходи (витрати) відображаються за рахунками доходів (витрат) майбутніх періодів (рахунки відпо­відно 3600 і 3500), а за рахунками класу 6 «Доходи» і класу 7 «Ви­трати» суми, отримані (сплачені) авансом, поступово відобража­ються з настанням звітного періоду, до якого вони відносяться.

Валовим доходом є загальна сума доходів банку від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду.

З метою правильного нарахування податку на прибуток чітко визначена дата отримання валового доходу. Датою збільшення ва­лових доходів визнається дата події, яка відбулася раніше:

— зарахування коштів від замовника на коррахунок банку або дата оприбуткування коштів у касу банку;

— фактичного надання послуг.

Для визначення доходу від кредитно-депозитних операцій да­тою збільшення валового доходу є дата нарахування відсотків, за­значена в договорі.

Валовими витратами банку є сума витрат банку, пов'язаних з його господарською діяльністю, у тому числі витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зо­бов'язаннями, орендні платежі, витрати зі страхування кредитних та інших комерційних ризиків, податки, збори та інші обов'язкові платежі, витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, витрати на відрядження. У податковому обліку до валових витрат відносять суми сформованого страхового резерву для покриття ри­зиків неповернення основного боргу за нестандартними кредитами в обсязі, що не перевищує 20 % від суми сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими дебіторам на останній робочий день звітного податкового кварталу.

Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про валові доходи та валові витрати і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської устано­ви). Податковий облік ведеться наростаючим підсумком з початку року.

Порядок ведення податкового обліку визначається банком са­мостійно.

Податковий облік може здійснюватися:

— позасистемно;

— на рахунках управлінського обліку за класом 8;

— на балансових рахунках.

У разі позасистемного ведення обліку валових доходів і валових витрат установа банку здійснює окремий від бухгалтерського пода­тковий облік. При виконанні будь-якої операції, яка, згідно з чин­ним законодавством, відноситься до валових доходів, або валових витрат, крім проведення за відповідними рахунками бухгалтерсько­го обліку, необхідно одночасно відобразити її зміст у системі пода­ткового обліку.

При веденні обліку валових доходів і валових витрат на рахун­ках управлінського обліку установа банку здійснює податковий об­лік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до фінансової звітності не включаються. Рахунки для ведення подат­кового обліку зручніше відкрити у розрізі статей податкової декла­рації та додатків до неї. Установа банку може також поєднати бух­галтерський облік із податковим. Для цього достатньо: відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком са­мостійно), які не включаються до фінансової звітності, вести аналі­тичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподатковуваних і неопо­датковуваних сум. Для відображення щоденної облікової інфор­мації в податковому обліку встановлюється відповідність аналітич­них рахунків фінансового обліку рахункам податкового обліку.

Аналітичний облік податків, зборів та внесків до державних ці­льових фондів ведуть у «Відомості аналітичного обліку розрахун­ків». Головні завдання такого обліку:

1) точне визначення видів обов'язкових платежів і термінів їх сплати юридичними та фізичними особами (юридичні та фізичні особи сплачують обов'язкові платежі, виходячи зі специфіки та об­сягів своєї підприємницької діяльності);

2) правильне та своєчасне визначення бази для оподаткування і проведення розрахунків обов'язкових платежів. Приступаючи до визначення бази для оподаткування, необхідно грунтовно вивчити методику розрахунка податку і насамперед які суми підлягають оподаткуванню, а які не підлягають. Суму обов'язкового платежу визначають на підставі бази оподаткування, ставки податку та встановлених пільг;

3) забезпечення у визначені терміни перерахувань грошових коштів, пов'язаних з обов'язковими платежами, на рахунки Держа­вного і місцевих бюджетів, фондів та позабюджетні рахунки. Важ­ливо, щоб не було запізнень при перерахуванні грошових сум, оскільки за кожен день прострочки платежів передбачені фінансові санкції;

4) дотримання термінів подачі звітності в державну податкову інспекцію та представництва державних фондів на місцях. Найчас­тіше звітність подають із запізненням або взагалі не подають під-

приємства, які офіційно зареєстровані, але з тих чи інших причин не виконують статутних функцій.

Таким чином, кожне з цих завдань обліку актуальне і за його дотриманням мас стежити безпосередньо головний (старший) бух­галтер з обліку податків.

Прибуток до оподаткування визначається щомісячно для сплати авансових платежів, а в кінці податкового періоду (кварталу, року) за необхідності здійснюються коригування.

Наприкінці податкового періоду формують податкову деклара­цію з додатками.

2. Облік податку на прибуток банків

До прямих податків банків відносять податок на прибуток під­приємств і організацій, плату за землю, податок із власників транс­портних засобів, прибутковий податок з громадян.

Облік податку на прибуток банків.Об'єктом оподаткування банківської діяльності є прибуток, який визначається шляхом зни­ження суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суми амортизаційних відрахувань, передбачених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на території України, її континентальному шельфі, ви­ключній (морській), економічній зоні та за її межами. Структура і перелік видів валових доходів регламентується згаданим вище законом.

Валові витрати виробництва та обігу — це сума будь-яких ви­трат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, по­слуг), що можуть бути придбані цим платником податку для їх по­дальшого використання. Види витрат регламентуються зазначеним вище законом.

Прибуток від банківської діяльності оподатковується за ставкою 30 % до об'єкта оподаткування.

Податок сплачується до бюджету не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, з поданням не пізніше 25-го чис­ла місяця до податкового органу декларації про прибуток за звіт-

ний квартал з розрахунками наростаючим підсумком з початку зві­тного фінансового року.

Протягом кварталу банки сплачують авансові внески до бюдже­ту за підсумками першого та другого місяців кварталу до 20 числа другого і третього місяців кварталу відповідно, без податкової де­кларації, виходячи з окремого розрахунка, який подається податко­вому органу в зазначений термін.

Таблиця 38

Читайте також:

1. Б) Банки і кредитні відносини.
2. Банки в Україні створюються за організаційно-правовою формою у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.
3. Банки даних
4. Банки мають право відкривати своїм клієнтам
5. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
6. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.
7. Банки як учасники ринку цінних паперів
8. Банки. Види банків. Банківська система України
9. Банківська система в ринковій економіці є звичайно дворівневою і включає центральний банк (емісійний) і комерційні (депозитні) банки різних видів.
10. В залежності від мети та характеру угоди, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселя.
11. Види податків, що діють в Україні
12. Види податків, що сплачують підприємства

Переглядів: 1152