Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






І семестр

Словниковий диктант

Вправа 3. Записати речення, пояснити правопис часток.

Виконання вправ

Вправа 1. Записати речення, пояснити правопис прийменників.

1. З-залісу, з-затуману місяць випливає.

2. Лебединий ключ понаді мною, як парусами, крилами дзвенить.

3. Задивився на високі пагорби, на золоті бані Лаври, на висотні будинки, що виглядають,з-позанавислих над мостом круч.

4.У зв’язкуз великими сніговими заносами рух у горах припинився.

5. Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно.

Вправа 2. Запишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишуться прийменники: разом, через дефіс, окремо.

Разом Через дефіс Трьома і більше словами

заради миру з-поза хат у напрямі до мене

залежно від обставин

наперекір знегодам із-за лісу під час бою

назустріч бурі

посеред жит з-за дерев

попід вікнами з-перед носа

наприкінці відпусток з-над річки

поза село з-під коліс

внаслідок чвар з-поміж гілля

понад хмари

задля вас

Ключ: Підкресліть останню букву в останньому слові. З цих букв прочитаєте закінчення вислову давньоримського оратора Цицерона «Треба не тільки опановувати мудрість, а й уміти користуватися нею».

1. Прикрашаймо ж землю свою, юні друзі, щодня, щогодини.

2. Нічого так я не люблю, як запах снопів тільки-но скошеного і зв’язаного хліба.

3. Отакий-то наш отаман, орел сизокрилий.

 

 

ТЕМА: Прислівник. Правопис прислівників.

Мета: поглибити знання студентів про прислівник як частину мови, уміння знаходити прислівники у реченнях, виробляти навички правильного написання прислівників.

Тип заняття: комбіноване заняття.

Х І Д З А Н Я Т Т Я

1. Актуалізація опорних знань.

Близько, сердечний, проїзний, безпечно, відвідування, листя, щастя, радістю, піччю, духмяний, м’ята, тьмяніти, морквяний, сфотографувати, зцідити, зшити, розписати, безкінечний, осінній, боязко, низько, ллється, йодистий, Снєгирьов, Муравйов, кавказький, запорізький, кременчуцький, воронезький, бриньчати, доньчин, після, Ілля, матір’ю, вищий, нижче, соняшники, покажчик.

Пояснення нового матеріалу

Прислівник– самостійна невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії чи стану або ступінь чи міру вияву іншої ознаки. У реченні прислівники найчастіше виконують функції обставин.

Наприклад: Наш край віддавна вільним був, таким повік він буде (Леся Українка).

За значенням прислівники поділяються на дві групи: означальні і обставинні.

Означальні прислівники характеризують якісні ознаки дії або стану (швидко йти, добре працювати, спокійно слухати), утворюються від якісних прикметників і, подібно до них, мають ступені порівняння.

Прислівники вищого ступеня утворюються за допомогою суфіксів -іше-, -ше-, -жче-: тепло – тепліше, пізно – пізніше, глибоко – глибше, легко – легше, високо – вище, низько – нижче.

Деякі прислівники утворюють вищий ступінь від інших основ: добре – краще, погано – гірше.

Найвищий ступінь порівняння утворюється від форми вищого ступеня за допомогою префікса най-: найбільше, найдорожче, найгуманніше.

Значення вищого ступеня може підсилюватися чи уточнюватися вживанням прислівників трохи, значно, багато; частки ще; а найвищого ступеня – часток –префіксів що- або як- (трохи більше, багато ближче, значно міцніше; ще краще, ще більше, щонайкраще, якнайбільше).

До означальних належать також прислівники, що означають кількість та міру і прислівники способу дії (трохи, незрівнянно, несказанно, занадто; по-весняному, по-нашому, вголос).

Обставинні прислівники називають різні обставини дії і поділяються на групи:

1. Прислівники місця вказують на місце або напрямок дії, відповідають на питання де? куди? звідки? (тут, там, вгорі).

2. Прислівники часу означають час дії, відповідають на питання коли?, доки? відколи?, з якого часу? по який час?: сьогодні, завтра, зараз, учора, вранці.

3. Прислівники причини називають причину дії, відповідають на питання чому?, через що?, з якої причини?:спересердя, зозла, згарячу.

4. Прислівники мети вказують на мету дії, відповідають на питання з якою метою? для чого? : навмисне, назло, наперекір.

Прислівники і прислівникові сполучення пишуться разом, через дефіс і окремо:

Разом пишуться прислівники:

1. Утворені за допомогою прийменників від короткої форми прикметника, іменника, займенника: змолоду, сповна, звисока, допізна, додому.

2. Утворені від основ первинних прислівників: назавжди, позавчора, повсюди.

3. Утворені сполученням прийменника з числівником: утрьох, спершу, заодно, втроє, вперше, натроє.

4. Першою частиною яких є префікс що (частка перейшла у префікс): щодня, щонайвище.

5. Прислівники, утворені за допомогою часток :аби-, де-, сь-, ні-, ані-, що-, як-: ябияк, деколи, десь, анітрохи.

Окремо пишуться прислівникові сполучення:

1. Утворені від іменника з прийменником, компоненти яких зберігають відносну самостійність значення: на щастя, без пуття,, по правді, до вподоби.

2. У яких повторюються основи, розділені прийменниками: з боку на бік, час від часу.

3. Утворені поєднанням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку: честь честю, кінець кінцем.

Через дефіс пишуться прислівники:

1. Утворені від іменників, займенників на –ому(єму), -ськ(и), цьк(и), зьк(и) за допомогою префікса по- : по-українськи, по-козацьки, по-нашому.

2. Утворені з прийменника-префікса по- і порядкового числівника на –е-: по-перше, по-десяте, по-тридцяте..

3. У яких повторюються основи (синонімічні чи антонімічні): видимо-невидимо, з давніх-давен.

4. У яких є частки -будь-, -небудь-, -казна-, хтозна-, -то-, -не-, -де-: хтозна-як, хоч-не-хоч, будь-що-будь.

Але: рік у рік, день у день, раз у раз.

5. Такого типу:по-латині, на-гора, геть-чисто, десь-колись.

ТЕМА: ДІЄСЛОВО. ГРАМАТИЧНІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА, ЇХ ЗНАЧЕННЯ, ЗМІНЮВАННЯ ТА ПРАВОПИС.

Дієслово – самостійна частина мови, що означає дію або стан чи процес і відповідає на питання що робити? Що зробити?

У систему дієслова входять такі форми:

1. Неозначена форма (інфінітив): прочитати, сміятися, відповідати.

2. Дієвідмінювані форми у дійсному, умовному та наказовому способах: прочитаю, сміялися, прочитав би, сміявся б, прочитай, смійся.

3. Дієприкметник: прочитаний, малюючий, битий.

4. Безособові форми на –но, -то: прочитано, мальовано, бито.

5. Дієприслівник: прочитавши, малюючи, сміючись.

Усі дієслівні форми мають доконаний або недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними.

Перехідні й неперехідні дієслова

До перехідних належать дієслова, після яких вживається додаток, виражений іменником або займенником у Зн. відмінку без прийменника: зустріти друзів, розглянувши проект, виконано розпорядження.

Додаток, залежний від перехідного дієслова, може стояти і в Р. відмінку без прийменника:

а) якщо перед дієсловами є частка не: не розроблено заходів, не запросили депутата;

б) якщо дія переходить не на весь предмет, а тільки на його частину: придбав цементу, приніс солі.

Неперехідними називаються дієслова, після яких не може стояти іменник або займенник у знахідному відмінку без прийменника: іти, працювати, дякувати, турбуватися.

До неперехідних дієслів належать дієслова з суфіксом –ся-(сторонитися, вітатися, сміятися).

Види дієслів

Дієслова можуть означати дію завершену й незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова доконаного та недоконаного виду.

 

1. Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?(прочитати, прочитав, прочитаю).

2. Дієслова недоконаного виду не вказують ні на початок, ні на кінець дії або ж означають повторювану дію та відповідають на питання що робити?, що робив? що роблю? що буду робити? (їхати, читати).

Розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний, наказовий.

Дієслова дійсногоспособу означають дію, яка відбувається, відбулася або відбудеться реально: Тиша в морі… ледве-ледве колихає море хвилі.

Дієслова умовного способу означають дію не реальну, а тільки бажану або можливу за певних умов. Дієслова умовного способу утворюються поєднанням форми минулого часу і частки би (б): Я знаю, що коли б отак увійти в темні кімнати і черкнуть сірником, як все скочило б раптом на своє місце – стільці, канапи, вікна і навіть карнизи (Коцюб.).

Частка би (б) з дієсловом завжди пишеться окремо.

Дієслова наказовогоспособу виражають прохання, побажання, спонукання або наказ: Хай життя садами буйними вирує, полетить хай пісня вище дальніх зір (Сос.). Дієслова наказового способу можуть мати синтетичні (зроби, напиши, сядь) і аналітичні (хай зробить, хай напише, хай сяде) форми.

Вправа 1. Визначити спосіб дієслів.

1. Вересень уже запалив (мин.ч, дійсн. сп.) осінні вогнища в лісах і дібровах. Край широкого каменистого шляху жовтогарячими свічками палахкотять (теп. ч. дійсн. сп.) молоді тополі та лапасті акації, які розвиваються (теп.ч дійсн.сп.) пізньої весни, живуть (теп.ч, дійсн.сп.) ще літом і довго вишумлюватимуть (майб.ч, дійсн.сп.) соковитим листом. (За І. Нечуєм- Левицьким).

2. Якби то далися (умовн.сп) орлинії крила –

За синім би морем милого знайшла(умовн.сп. ) (Т. Шевченко)

 

 

3. З дитинства навчайся (нак.сп.) бачити в хлібові живу душу рідної землі, рідного сонця і неба, навчайся бачити в ньому працю всіх, хто віддає (теп.ч, дійсн.сп) твоєму хлібові все своє життя. Хай зерно доброти і поваги до хліба рониться (нак. сп.) у твою душу (О.Кравець).

 

Дієслова дійсного способу утворюють форми теперішнього, минулого і майбутнього часу.

Дієслова теперішнього часу означають дію, що відбувається в момент розмови про неї. Пройшли дощі, стрясають срібні сльози зелені віти над моїм чолом(Сос.); Прилетять журавлі. Я вже чую їх крик угорі у вечірню годину (Сос.).

Дієслова минулого часу означають дію, яка мала початок, відбулася до моменту мовлення.

Дієслова майбутнього часу означають дію, яка здійсниться або триватиме після розмови про неї: форум відбудеться, на засіданні ради буде доповідати завідувач. (Змінюються за числами й особами)

Теперішній час утворюється додаванням особових закінчень до основи теперішнього часу: читаю, читаємо, читаєш, читаєте, читає, читають.

Минулий час утворюється від основи інфінітива за допомогою суфіксів –в- або без нього у чоло. роді та –л- у жін. і сер. роді: йти, йшов, йшла, йшло.

Майбутній час має синтетичну і аналітичну форми:

Синтетичну форму мають дієслова доконаного та недоконаного виду (знайду, знайдеш, знайдете, знайдуть). Недоконаного виду – шукатиму, шукатимеш, шукатимемо.

Аналітична форма майбутнього часу утворюється поєднанням допоміжного дієслова «бути» в різних особових формах та інфінітива основного дієслова: буду читати, будеш читати, будемо читати, будуть читати.

Дієвідміну дієслова визначають за закінченнями 3-ї особи множини.

І дієвідміна – закінчення – -уть-, -ють- (е-, є-):ведеш, малює.

ІІ дієвідміна – закінчення – -ать-, -ять- (и-, і-, ї-): кричу, кричиш, стояти, стоїш.

Безособові дієслова.

Безособовими є дієслова, які позначають дію або стан безвідносно до діяча (особи, предмета): щастить, дощить, світає, вечоріє.

Безособові дієслова називають процес, який відбувається сам по собі, без дійової особи, тому при них немає підмета.

Безособові дієслова найчастіше означають: явища природи, стихійні явища, фізичний стан людини або її відчуття, буття, стан, випадковість: розвидняється, замело, занесло, нудить, трусить, запахло, минулося, щастить).

Дієприкметник – це дієслівна форма, яка виражає ознаку предмета за дією. Наприклад: Налите гнівом серце Прометея, багате людським даром доброти…(Мал.).

За будовою, граматичними ознаками і синтаксичною роллю дієприкметник наближається до прикметника. Подібно до нього він має категорії роду, числа і відмінка. За іншими ознаками дієприкметник наближається до дієслова. Йому властиві такі дієслівні категорії, як стан, вид і час. За станом дієприкметники поділяються на активні і пасивні (долаючий і подоланий); за часом – на дієприкметники теперішнього і минулого часу (сивіючий і посивілий); за видом – на дієприкметники недоконаного і доконаного виду (писаний і написаний).

Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета і виступають у формах теперішнього і минулого часу.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи перехідних і неперехідних дієслів теперішнього часу (основа дієслова у 3-й особі множини) за допомогою суфіксів –уч-, -юч- (від дієслів І дієвідміни) і –ач-, -яч-

(від дієслів ІІ дієвідміни) та відповідних родових закінчень: виступають – виступаючий, дрижать – дрижачий.

Активні дієприкметники минулого часу творяться від інфінітивної основи неперехідних дієслів за допомогою суфікса –л- (-ий, -а, -е): почервоніти – почервонілий, розтанути – розталий.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета: побудований дім, засіяне поле, оголошений наказ.

Пасивні дієприкметники творяться від основи інфінітива перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів –н (ий), -ен (ий), -єн(ий), (ий) і відповідних родових закінчень: орати – ораний, шити – шитий, напоїти напоєний, замкнути – замкнутий, мити – митий.

При утворенні пасивних дієприкметників від основи інфінітива на –ува-, -юва-, наголошені у, ю змінюються на о: збудувати – збудований, завоювати – завойований.

Дієприслівник – це незмінювана форма, яка пояснює в реченні дієслово, вказуючи на додаткову дію: Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Шевч.).

У сучасній українській мові дієприслівники утворюються від дієслів доконаного і недоконаного виду.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи-, -ючи-(для дієслів І дієвідміни) і –ачи-, -ячи-(для дієслів ІІ дієвідміни): ведуть – ведучи, співають – співаючи, дрижать – дрижачи, носять – носячи.

Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за допомогою суфікса –ши- (якщо основа інфінітива закінчується на приголосний) і –вши- (якщо основа інфінітива закінчується на голосний): привезти – привізши, спитати – спитавши. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду можуть утворюватися від дієслів з афіксом –ся (-сь): задумуючись, довідавшись, відмовляючись, привітавшись, засміявшись.

 

 


Читайте також:

  1. Залік в 9 семестрі
  2. Курс 6 семестр
  3. НА І СЕМЕСТР 2013– 2014 н.р.
  4. ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ ЗА І СЕМЕСТР
  5. ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ ЗА ІІІ СЕМЕСТР
  6. РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА СЕМЕСТРАМИ
  7. Семестр
  8. Семестр
  9. Семестр
  10. Семестр 2012/2013 навчального року




Переглядів: 5753

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правопис часток | Сучасна концепція управління проектом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.