Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Б. Витребування майна з чужого незаконного володіння.

А. Визнання права власності.

Тема 23. Захист права власності та інших речових прав

У широкому аспекті охорона та захист права власності та інших речових прав, відповідно до конституції України, здійснюється за нормами не лише Цивільного права, але й інших галузей права, зокрема адміністративного, кримінального, державного, в т.ч. і засобами самозахисту у дозволених законом межах. У цивільному праві наявна низка норм, спеціально призначених для захисту права власності ними ж передбачені органи захисту та способи.

Основні риси цивільно-правового захисту:

1) Рівність суб’єктів та загальність захисту (рівність та можливість отримання захисту всіма суб’єктами);

2) Гарантованість захисту державою;

3) Повнота захисту (не тільки захист, але й відшкодування).

Весь комплекс засобів захисту поділяється на:

1. Засоби публічного характеру (судовими та іншими державними органами на основі припису закону).

2. Приватні (самоврядні) - здійснюються безпосередньо власником (самозахист, захист за допомогою норм договірного права).

Засоби публічного характеру (легітимовані):

- Речово – правові – спрямовані на захист абсолютного суб’єктивного права та забезпечення власнику можливості реалізації цим своїх повноважень власника: визнання права власності; витребування майна; усунення перешкод;

- Зобов’язально-правові - спрямовані на припинення правопорушень прав власника конкретною особою у випадках пошкодження майна чи його втрати взагалі (відшкодування шкоди; повернення безпідставно отриманого за рахунок власника майна: виконання договору і передачі боржником речі).

Цивільно-правовий захист застосовується до суб’єктів як публічного, так і приватного права.

Власник майна звертається у суд з позовом про визнання (підтвердження) права власності на індивідуально-визначену річ у випадках втрати підтверджуючих документів, оспорювання або не визнання іншою особою права власності (ст. 392 ЦКУ)

Мета – усунення невизначеності щодо відносин власності.

Позивач – власник індивідуально-визначеної речі, право власності якого щодо речі (майна) оспорюється чи не визнається, чи втрачені документи на право власності.

Відповідач – фізична чи юридична особа, що оспорює право власності чи не визнає його на цю річ. Відповідач відсутній, якщо позов стосується втрати документів на право власності.

Часто позов про визнання права власності є передумовою (попередньою дією) для застосування інших способів захисту.

Віндикаційний позов: неволодійчий власник - до фактичного набувача майна про витребування індивідуально-визначної речі за умови відсутності між ними договірних зобов’язань. Тому цей позов має позадоговірний характер. Позов, якщо індивідуально-визначене майно є у натурі. Якщо майно має родові ознаки, то його необхідно певним чином індивідуалізувати характерними ознаками.

Якщо ж майно втрачене - позов про відшкодування, а не про витребування майна.

Позивач – власник чи «титульний володілець». Відповідач – будь-який інший суб’єкт, що незаконно володіє майном чи придбав у особи, яка не мала права на відчуження. Незаконність володіння доводить позивач, оскільки добросовісність володіння презюмується.

Предмет позову - вимога про повернення.

У недобросовісного володільця майно витренується судом завжди (ст. 400 ЦКУ). У добросовісного набувача – лише у випадку набуття прав на спірне майно безоплатно. У будь-якого набувача (в т.ч. при оплаті у добросовісного) коли:

- коли майно було загублене власником чи законним володільцем;

- було викрадено;

- вибуло не з волі власника/володільця іншим шляхом.

Однак, не можна витребувати майно у добросовісного володільця, якщо він придбав річ в порядку виконання судового рішення, а також гроші, цінні папери на пред’явника (ст. 389 ЦКУ). Позовна давність – 3 роки.

При задоволенні позову проводяться розрахунки: ст.390. Власник/позивач може вимагати не лише повернення майна, але й передачі йому всіх доходів від цього майна, що набуті чи могли бути набуті відповідачем за весь час володіння цим майном. Якщо за рішенням суду майно повертає добросовісний володілець, то доходи - лише з часу, коли він дізнався чи міг дізнатися про неправомірність володіння, або з часу виклику до суду по справі.

Поліпшення майна – за добросовісним володільцем, якщо поліпшення не відокремлюються від майна – то їх компенсує йому позивач/відповідач. Поліпшення, зроблені майну недобросовісним володільцем, повертаються у разі їх відсутності. Невіддільні поліпшення йому не компенсуються. Володільці/відповідачі мають право на компенсацію їм витрат по утриманню/збереженню майна з часу виникнення у власника права на повернення йому майна шляхом зустрічного позову.


Читайте також:

  1. Аналіз майна підприємства.
  2. Аналіз майна підприємства.
  3. Аналіз складу майна та джерел його утворення.
  4. Аналіз структури майна та динаміки джерел його формування
  5. Арешт майна
  6. Викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.
  7. Випадки проведення та обмеження щодо проведення оцінки майна
  8. Витребування доказів є правом, а не обовязком судді.
  9. Витребування, дослідження і оцінка доказів.
  10. Відповідальність за корисливі злочини проти власності за ККУ. Відповідальність за викрадення чужого майна
  11. Вступ. Завдання та основні поняття оцінки вартості майна




Переглядів: 845

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сервітути | В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.