• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз непрямих витрат

Непрямі витрати в собівартості продукції представлені наступними комплексними статтями: витрати на зміст і експлуатацію встаткування, загальвиробничі й загальногосподарські витрати, комерційні витрати. Аналіз цих витрат виробляється шляхом порівняння фактичної їхньої величини на 1 грн. товарної продукції в динаміку за 5 - 10 років, а так само із плановим рівнем звітного періоду. Таке зіставлення показує, як змінилася їхня доля у вартості товарної продукції в динаміку й у порівнянні із планом, і яка спостерігається тенденція – росту зниження. У процесі наступного аналізу з’ясовують причини, що викликали абсолютну й відносну зміну витрат. По своєму складі це комплексні статті, що складаються з декількох елементів.

Витрати по змісту й експлуатації машин і встаткування (ВЗЕВ) включають амортизацію машин і встаткування, витрати на їхній зміст, витрати по експлуатації, витрати по внутрішньозаводському переміщенню вантажів, зношування МБП і ін. Деякі види витрат (наприклад, амортизація) не залежать від обсягу виробництва продукції і є умовно-постійними. Інші повністю частково залежать від його зміни і є умовно-змінними. Ступінь їхньої залежності від обсягу виробництва продукції встановлюється за допомогою коефіцієнтів, величина яких визначається досвідченим шляхом, за допомогою кореляційного аналізу по великій сукупності даних від обсягу випуску продукції й суми цих витрат.

Для проведення аналізу ВЗЕВ доцільно побудувати табл.2.19.

Таблиця 2.19 – Витрати на ВЗЕВ

Для перерахування планових витрат на фактичний випуск продукції можна використовувати формулу:

;

де З_ск – витрати скоректовані на фактичний випуск продукції;

З_пл – планова сума витрат по статті;

- перевиконання (недовиконання) плану по випуску товарної продукції %;

K_з – коефіцієнт залежності витрат від обсягу виробництва продукції.

У ході подальшого аналізу з’ясовують причини відносної перевитрати економії засобів по кожній статті витрат.

Аналіз цехових і загальногосподарських витрат має велике значення, тому що вони займають велику питому вагу в собівартості продукції. Ці витрати так само розділяють на умовно-постійні і умовно-змінні, а останні коректують на відсоток виконання плану по виробництву товарної продукції. Фактичні дані порівнюють із плановою величиною накладних витрат.

Для аналізу цехових і загальнозаводських витрат по статтях витрат використовують дані аналітичного бухгалтерського обліку. По кожній статті виявляють абсолютне й відносне відхилення від плану і їхньої причини. (табл.2.20)

Таблиця 2.20 – Фактори зміни загальновиробничих і

загальногосподарських витрат

Стаття витрат	Фактор зміни витрат	Формула розрахунку
Заробітна плата працівників апарата управління	Чисельність персоналу (Ч), Середня заробітна плата одного працівника (ВІД)
Зміст основних фондів: – амортизація – витрати на висвітлення, опалення, водопостачання та ін.	Первісна вартість основних фондів (ОС), норма амортизації (Na) Норма споживання ресурсу (H) тариф на послугу (Ц1)
Витрати на поточний ремонт, випробування	Обсяг робіт (V); середня вартість одиниці роботи (Ц2)
Зміст легкового транспорту	Кількість машин (ДО) Середні витрати на утримання однієї машини (З)

Продовження таблиці 2.20

Витрати по відрядженнях	Кількість відряджень (ДО1) середня тривалість (Д), середня вартість одного дня відрядження (Ц3)
Оплата простоїв	Кількість людино-днів простою (ДО) рівень оплати за один день простою (ВІД1)
Податки й збори, віднесені на собівартість.	Оподатковувана база (Б), процентна ставка податку (З)
Витрати на охорону праці	Обсяг намічених заходів (V) середня вартість заходу (Ц4)

При перевірці виконання кошторису не можна всю отриману економію віднести на рахунок підприємства, так само як і всі допущені перевитрати оцінювати негативно. Оцінка відхилень фактичних витрат від кошторису залежить від того, які причини викликали економію перевитрат по кожній статті витрат. У ряді випадків економія пов’язана з невиконанням намічених заходів щодо поліпшення умов праці, техніки безпеки, винахідництву, підготовці й перепідготовці кадрів і т.д. Невиконання цих заходів наносить підприємству іноді більший збиток, чим сума отриманої економії. У процесі аналізу повинні бути виявлені непродуктивні витрати, втрати від безгосподарності, які можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції.

Непродуктивними витратами варто вважати втрати від псування й недостачі сировини (матеріалів) і готової продукції, оплату простоїв з вини підприємства, доплати за цей час і у зв’язку з використанням робітників на роботах, що вимагають менш кваліфікованої праці, вартість спожитої енергії й палива за час простою підприємства й ін.

Аналіз загальвиробничих витрат у собівартості одиниці виробу виробляється з урахуванням результатів, отриманих при аналізі їх у цілому по підприємству. Ці витрати розподіляються між окремими видами виготовленої продукції пропорційно прямим витратам за винятком покупних матеріалів заробітної плати основних виробничих робітників.

Сума цих витрат, що доводяться на одиницю продукції (УК), залежить від зміни:

а) загальної суми цехових і загальнозаводських витрат (З_ц);

б) суми прямих витрат, які є базою розподілу непрямих (УДi);

в) обсягу виробництва продукції (VBП)

.

Комерційні витрати включають витрати по відвантаженню продукції покупцям, витрати на тару й пакувальні матеріали, рекламу, вивчення ринків збуту.

Витрати по доставці товарів залежать від відстані перевезення, ваги перевезеного вантажу, транспортних тарифів за перевезення вантажів, виду транспортних засобів.

Витрати по навантаженню й вивантаженню можуть змінюватися у зв’язку зі зміною ваги відвантаженої продукції й розцінок за навантаження й вивантаження однієї тонни продукції.

Витрати на тару й пакувальні матеріали залежать від їхньої кількості й вартості. Кількість, у свою чергу, пов’язане з обсягом відвантаженої продукції й нормою витрати пакувальних матеріалів на одиницю продукції.

Економія на пакувальних матеріалах не завжди бажана, тому що гарне, естетичне, привабливе впакування – один з факторів підвищення попиту на продукцію й збільшення витрат по цій статті окупаються збільшенням обсягу продажів. Те ж можна сказати й про витрати на рекламу, вивчення ринків збуту й інші маркетингові витрати.

На закінчення аналізу непрямих витрат підраховуються резерви можливого їхнього скорочення й розробляються конкретні рекомендації з їхнього освоєння.

Резюме

В основі аналізу виробничих витрат лежить їхня класифікація по тій чи іншій ознаці декільком ознакам одночасно. Нагадаємо класифікацію витрат на виробництво по різних підставах

На основі елементів витрат складаються кошториси витрат. Розподіл витрат по статтях собівартості дозволяє розрахувати витрати на одиницю продукції партію, скласти калькуляцію.

Витрати, згруповані по статтях собівартості, відрізняються від витрат по її елементах тим, що вони відбивають витрати, які пов’язані з виробництвом і реалізацією товарної продукції за даний звітний період. Витрати ж по елементах показують всі зроблені підприємством витрати ресурсів за звітний період, включаючи витрати на ріст залишків незавершеного виробництва, витрати, віднесені за рахунок майбутніх періодів і т.п.

Для підприємства, що працює в умовах ринкової економіки, часто мають місце економічні ситуації, пов’язані з коливаннями завантаження виробничих потужностей, що спричиняє зміну виробництва й продажів, а це, у свою чергу, істотно впливає на собівартість продукції, а отже, на фінансові результати. Із цим пов’язано розподіл витрат на постійні й змінні.

Аналіз собівартості починають із аналізу динаміки собівартості всієї товарної продукції. При цьому порівнюють фактичні витрати із плановими з витратами базисного періоду. У процесі аналізу виявляють, по яких статтях витрат відбулася найбільша перевитрата і як ця зміна вплинула на зміну загальної суми змінних і постійних витрат.

Загальна сума витрат може змінитися через обсяг випуску продукції, її структури, рівня змінних витрат на одиницю продукції й суми постійних витрат. Порядок проведення факторного аналізу представлений у табл.19.

Вивчення структури витрат на виробництво і її зміни за звітний період по окремих елементах витрат, а також аналіз статей витрат фактично випущеної продукції становлять наступний етап аналізу собівартості.

Безпосередній вплив на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції роблять фактори, які перебувають із ним у прямому функціональному зв’язку: зміна обсягу випущеної продукції, її структури, зміна рівня цін на продукцію, зміну рівня питомих змінних витрат, зміна суми постійних витрат.

Для більше глибокого вивчення причин зміни собівартості аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень витрат на одиницю продукції із плановим і даними минулих років у цілому й по статтях витрат.

Витрата матеріалів на одиницю продукції залежить від якості сировини й матеріалів, заміни одного виду матеріалу іншим, зміни рецептури сировини, техніки, технології й організації виробництва, кваліфікації працівників, відходів сировини й ін.

Непрямі витрати в собівартості продукції представлені наступними комплексними статтями: витрати на зміст і експлуатацію встаткування, загальвиробничі й загальногосподарські витрати, комерційні витрати. Аналіз цих витрат виробляється шляхом порівняння фактичної їхньої величини на 1 грн. товарної продукції в динаміку за 5-10 років, а так само із плановим рівнем звітного періоду. Таке зіставлення показує, як змінилася їхня доля у вартості товарної продукції в динаміку й у порівнянні із планом, і яка спостерігається тенденція – росту зниження. У процесі наступного аналізу з’ясовують причини, що викликали абсолютну й відносну зміну витрат. По своєму складі це комплексні статті, що складаються з декількох елементів.

Витрати по змісту й експлуатації машин і встаткування (ВЗЕВ) включають амортизацію машин і встаткування, витрати на їхній зміст, витрати по експлуатації, витрати по внутрішньозаводському переміщенню вантажів, зношування МБП і ін. Деякі види витрат (наприклад, амортизація) не залежать від обсягу виробництва продукції і є умовно-постійними. Інші повністю частково залежать від його зміни і є умовно-змінними. Ступінь їхньої залежності від обсягу виробництва продукції встановлюється за допомогою коефіцієнтів, величина яких визначається досвідченим шляхом, за допомогою кореляційного аналізу по великій сукупності даних від обсягу випуску продукції й суми цих витрат.

Питання для самоконтролю:

1 Які основні напрямки становлять зміст аналізу собівартості продукції?

2 Які фактори впливають на рівень витрат і на сукупну собівартість продукції?

3 Опишіть алгоритм розрахунків при аналізі впливу факторів на сукупну собівартість.

4 Опишіть алгоритм розрахунків при факторному аналізі рівня витрат на 1 грн. товарної продукції.

5 Опишіть алгоритм розрахунків при факторному аналізі собівартості одиниці продукції.

6 Виділіть фактори першого й наступного рівнів, що впливають на розмір прямих матеріальних витрат.

7 Опишіть алгоритми розрахунків при факторному аналізі прямих трудових витрат.

8 Які фактори впливають на суму й рівень непрямих витрат?

9 Які відмінні риси аналізу умовно-змінних і умовно-постійних витрат?

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. I етап. Аналіз впливу типів ринку на цінову політику.
3. I. Аналіз контрольної роботи.
4. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
5. II. Елементи операційних витрат
6. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
7. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
8. SWOT-аналіз у туризмі
9. SWOT-аналіз.
10. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
11. V. Інші витрати
12. V. Нюховий аналізатор

Переглядів: 1606