ЗАНЯТТЯ 4 ( 2 години)

Тема: Обмін амоніаку: джерела, механізми знешкодження, транспортні форми. Орнітиновий цикл уреогенезу (цикл Г. Кребса). Біологічна роль синтезу сечовини у печінці. Порушення орнітинового циклу. Утворення амонійних солей у нирках. Визначення сечовини і амоніаку у біологічних рідинах.

Актуальність. Внаслідок реакцій дезамінування амінокислот, пуринових і піримідинових нуклеотидів, біогенних амінів та інших процесів вивільнюється амоніак, який є токсичною для організму людини сполукою. Особливо чутливою до амоніаку є центральна нервова система. Вміст його в крові не повинен перевищувати 60 мкмоль/л. Тимчасово знешкодження амоніаку відбувається в місцях його виникнення шляхом відновлювального амінування α-кетоглутарату з утворенням глутамату, амінування аспартату і глутамату з утворенням кислотних амідів аспарагіну і глутаміну, яким, особливо глутаміну, належить важлива роль у транспорті амоніаку до печінки і нирок. Завершальна стадія знешкодження амоніаку відбувається у печінці шляхом синтезу сечовини та нирках шляхом утворення амонійних солей. Сечовина і амонійні солі виводяться із сечею.

Мета. Ознайомитися з шляхами утворення амоніаку в організмі, його токсичністю, механізмами транспорту та знешкодження. Вивчити ферментні реакції біосинтезу сечовини у печінці, амонійних солей у нирках. Вивчити та вміти охарактеризувати порушення обміну амоніаку – гіперамоніємію, її причини, прояви, наслідки. Ознайомитися з методами визначення сечовини і амоніаку у біологічних рідинах та їх клініко-діагностичним значенням.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Шляхи утворення амоніаку в організмі.

2. Механізми тимчасового та кінцевого знешкодження амоніаку.

3. Транспорт амоніаку із тканин у печінку та нирки. Реакції утворення глутаміну та аспарагіну, їх роль. Роль аланіну в транспорті амоніаку.

4. Утворення амонійних солей у нирках, значення процесу.

5. Орнітиновий цикл утворення сечовини у печінці: ферментні реакції, роль. Генетичні дефекти ферментів циклу (ензимопатії).

6. Гіперамоніємія: її причини, прояви, наслідки.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Укажіть де переважно локалізований процес утворення сечовини?

А. Нирках. В. Кишечнику. С. Печінці. D. М’язах. Е. Підшлунковій залозі.

2. Укажіть транспортну форму амоніаку в крові.

А. Триптофан. В. Ізолейцин. С. Амонійні солі. D. Глутамін. Е. Сечовина.

3. Укажіть регуляторний фермент орнітинового циклу.

А. Орнітиндекарбоксилаза.	D. Аргіназа.
В. Цитрулінсинтетаза.	Е. Аргініносукцинатліаза.
С. Карбамоїлфосфатсинтетаза.

4. За рахунок якого процесу відбувається знешкодження амоніаку в нирках?

А. Синтезу амонійних солей.	D. Синтезу сечовини.
В. Відновного амінування.	Е. Синтезу біогенних амінів.
С. Непрямого дезамінування.

5. За рахунок якого процесу переважно відбувається знешкодження амоніаку в нервовій тканині?

А. Трансамінування.	D. Синтезу амонійних солей.
В. Синтезу сечовини.	Е. Синтезу біогенних амінів.
С. Утворення амідів дикарбонових амінокислот.

6. Основна маса азоту з організму виводиться у вигляді сечовини. Зниження активності якого ферменту у печінці призводить до гальмування синтезу сечовини та накопичення амоніаку в крові та тканинах?

А. Уреази.	D. Пепсину.
В. Аспартатамінотрансферази.	Е. Карбамоїлфосфатсинтетази.
С. Амілази.

7. Основним кінцевим продуктом білкового обміну в організмі людини, який виділяється у найбільшій кількості із сечею є:

А. Глутамін. С. Сечова кислота.	Е. Сечовина.
В. Амонійні солі. D. Аспарагін.

8. Укажіть нормальний вміст (ммоль/л) сечовини у крові.

А. 3,0-4,0. В. 3,3-8,3. С. 8,4-12,2. D. 10,0-13,0. Е. Більш, ніж 9,0.

9. У хворого, 25 років, спостерігається аргінінемія і аргінінурія. Вміст сечо-вини в крові та сечі знижений. Дефіцитом якого ферменту це зумовлено?

А. Глутаматдегідрогенази.	D. Аргініносукцинатсинтази.
В. Аргінази.	Е.Триптофан-5-монооксигенази.
С.Орнітинкарбамоїлтрансферази.

10. Яка амінокислота є проміжним продуктом при біосинтезі сечовини та розщеплюється з утворенням орнітину і сечовини?

А. Лейцин. В. Цитрулін. С. Аргінін. D. Валін. Е. Глутамат.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛІТЕРАТУРА	\|	Кількісне визначення сечовини та амоніаку в біологічних рідинах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.