• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кількісне визначення сечовини та амоніаку в біологічних рідинах

Завдання 1. Визначити вміст сечовини у сироватці крові.

Принцип. Сечовина у присутності тіосемікарбазиду і солей феруму в сильно кислому середовищі здатна утворювати з діацетилмонооксимом сполуку рожево-червоного кольору, інтенсивність забарвлення якої пропорційна вмісту сечовини в дослідній рідині.

Хід роботи.Визначення проводиться у пробірках, які заповнюють відповідно до схеми.

Пробірки закривають кришечками з алюмінієвої фольги і нагрівають точно 10 хв у киплячій водяній бані; охолоджують 2-3 хв в струмені холодної води і протягом 15 хв фотометрують в 1 см кюветі при довжині хвилі 490-540 нм. Вміст сечовини (Х) у ммоль/л у сироватці крові розраховують за формулою: Х = (Е_досл.∙16,65)/Е_ст., де Е_досл.- екстинкція дослідної проби; 16,65 – концентрація сечовини в стандартній пробі (ммоль/л); Е_ст. – екстинкція стандартної проби.

Завдання 2. Визначити вміст сечовини у сечі.

Принцип. Той же.

Хід роботи. Для аналізу використовують 0,1 мл зібраної за добу, профільтрованої та розведеної в 25 разів сечі і 0,1 мл стандартного розчину сечовини. Обробляють ці проби так, як й сироватку крові. Вміст сечовини (У) у ммоль/добу в сечі розраховують за формулою:

У=(Е_досл.∙V∙25∙1,665)/(Е_ст.∙0,1∙1000), де Е_досл.- екстинкція дослідної про-би; V – об’єм добової сечі; 1,665 – концентрація сечовини в 0,1 мл стандартної проби (мкмоль); 0,1 – об’єм сечі, взятий для дослідження (мл); Е_ст. – екстинкція стандартної проби; 1000 – коефіцієнт перерахунку мкмоль у ммоль; 25 - розведення.

Завдання 3. Визначити вміст сечовини в сироватці крові експрес-методом за допомогою «Уреатесту».

Принцип. Метод базується на здатності уреази розщеплювати сечовину з утворенням амоніаку, який забарвлює смужку реактивного хромато-графічного паперу в блакитний колір. Висота забарвленої зони пропорційна концентрації сечовини, яку розраховують за калібрувальним графіком.

Хід роботи. Сироватку крові розводять водою у співвідношенні 1:1. На насичену уреазою паперову смужку в 3 мм від червоної парафінової смужки наносять за допомогою спеціальної піпетки 0,03 мл розведеної сироватки крові. Смужку негайно поміщають у чисту суху пробірку, герметично закривають пробкою і ставлять у термостат при 37°С. Через 20 хв смужку видаляють, вимірюють висоту зони, яка забарвлюється в блакитний колір. За калібрувальною шкалою, що входить до набору «Уреатест», знаходять концентрацію сечовини в сироватці крові.

Завдання 4. Визначити вміст амоніаку в сечі.

Принцип. Метод базується на взаємодії солей амонію з формальдегідом, у результаті чого утворюється гексаметилентетрамін (уротропін) і вивільнюється еквівалентна кількості амоніаку кількість кислоти, яку відтитровують розчином основи.

Хід роботи. У колбу наливають 10 мл сечі, додають 1-2 краплі фенолфталеїну і нейтралізують 0,1 М розчином натрію гідроксиду. Додають рівний об’єм свіжо нейтралізованого розчину формальдегіду. Унаслідок виділення кислоти рожеве забарвлення зникає. Суміш титрують 0,1 М розчином натрію гідроксиду до появи рожевого забарвлення. За об’ємом основи, витраченої на титрування, розраховують вміст амоніаку (Z) в г у добовій сечі за формулою: Z = (а∙0,0017∙D)/10, де а – об’єм основи, витраченої на титрування, мл; 0,0017 – кількість амоніаку, що відповідає 1 мл 0,1 М розчину натрію гідроксиду (титр амоніаку) (г); D – добова кількість сечі (мл); 10 – кількість сечі для аналізу (мл).

Клініко-діагностичне значення. Нормальний вміст сечовини в крові коливається в межах 3,3-8,3 ммоль/л. Близько 75% сечовини виділяється із сечею. Концентрація сечовини в крові залежить від інтенсивності її синтезу і виділення. Визначення сечовини є важливим діагностичним тестом, який характеризує не тільки стан білкового обміну, а й функціональний стан нирок та печінки. Збільшення концентрації сечовини в крові (уремія) відмічається при хворобах нирок (порушенні їх видільної функції), посиленому розпаді білків, надмірному білковому харчуванні, у випадку зневоднення організму (відносна азотемія), при отруєнні фосфором. Зниження рівня сечовини в крові і виділення її із сечею спостерігається при захворюваннях печінки (гепатодистрофія, цироз, гепатит), вагітності, а також при спадкових дефектах ферментів уреогенезу. За цих умов спостерігається збільшення вмісту в крові амоніаку – гіперамоніємія. Симптоми гіперамоніємії (нудота, блювання, запаморочення, судоми, втрата свідомості, набряк мозку у важких випадках) є проявом впливу амоніаку на ЦНС. Збільшення виведення амоніаку із сечою спостерігається також при різноманітних процесах, що супроводжуються ацидозом, лихоманках, діабеті; кількість амоніаку в сечі при діабетному ацидозі перевищує нормальні показники більш ніж у 50 разів. Виділення амоніаку з сечею зменшується при деяких захворюваннях, що супроводжуються алкалозом (паратиреотропна і дитяча тетанія, епілепсія, значна фосфатурія), а також при надходженні до організму лугів.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
7. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
8. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
9. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
10. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
11. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
12. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові

Переглядів: 2216