Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



СУТНІСТЬ МОНОПОЛІЗМУ. АНТИМОНОПОЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

 

Основні причини виникнення монополії пов’язані, перш за все, із змінами технологічного способу виробництва:

1) концентрація виробництва, тобто зосередження засобів виробництва, робітників та обсягів виробництва на великих підприємствах. Поряд з концентрацією виробництва інтенсивно розвивався процес концентрації капіталу. Закон концентрації виробництва – це внутрішньо-необхідні, стійкі та істотні зв’язки між розвитком продуктивних сил і процесом концентрації факторів виробництва на великих підприємствах. В Україні з 1825 року по 1861 рік кількість промислових підприємств збільшилась в 3,6 рази.

2) централізація виробництва – це збільшення обсягів виробництва продукції в наслідок об’єднання декількох окремих підприємств в єдине з одним управлінням. Централізація капіталу – це об’єднання індивідуальних капіталів в один.

3) перетворення індивідуальної капіталістичної власності в гальма розвитку продуктивних сил та виробничих відносин.

Закон монополізації виробництва – це внутрішньо-необхідні, стійкі та істотні зв’язки між конкуренцією великих підприємств та процесами концентрації і централізації виробництва. Концентрація виробництва та власності приводить до виникнення монополій.

Монополії– це окремі могутні підприємства або об'єднання декількох підприємств, які виробляють найбільшу кількість певної продукції і завдяки цьому впливають на процес ціноутворення, привласнюючи монопольно високі прибутки.

Але не слід ототожнювати з монополіями всі великі підприємства, оскільки не кожне велике підприємство:

а) виробляє найбільшу кількість продукції певного виду;

б) монополізує передові уречевлені та особисті фактори виробництва;

в) диктує свої ціни на ринку; г) привласнює монопольно високі прибутки.

Основні форми монополій:

1) картель – це об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва:

а) учасники зберігають власність на засоби виробництва;

б) зберігають власність на виготовлений продукт;

в) зберігають виробничу та комерційну самостійність;

г) домовляються про ціни, ринки збуту.

2) синдикат – це об’єднання декількох підприємств однієї галузі промисловості:

а) учасники зберігають власність на засоби виробництва;

б) зберігають виробничу самостійність;

в) втрачають власність на виготовлений продукт;

г) втрачають комерційну самостійність.

В синдикатах збут товарів здійснює загально збутова контора.

3) трест – це об'єднання декількох підприємств однієї або ряду галузей промисловості :

а) учасники втрачають власність на засоби виробництва;

б) втрачають власність на виготовлений продукт;

в) втрачають виробничу самостійність

г) втрачають комерційну самостійність.

4) концерн– це об’єднання десятків і навіть сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання контроль.

5) конгломерати – це монополістичні об’єднання, які створилися внаслідок поглинання прибуткових підприємств в різних галузях, котрі не мали виробничої та технологічної самостійності.

 

Антимонопольна діяльність – це комплекс заходів, направлених на обмеження господарської діяльності монополій.

Вперше антимонопольні закони були прийняті в кінці 19 – початку 20 століття в США, Канаді, Австралії, оскільки монополізація в цих країнах відбувалася найбільш інтенсивно.

Існують американська та європейська системи антимонопольного права. Перша бере свій початок від закону Шермана 1890 року і з додатками 1914, 1936, 1950рр. і залишається єдиним антитрестівським законом Америки. Він забороняє існування не тільки різних форм монополій, але й саму спробу монополізувати торгівлю. Для того, щоб обійти цей закон монополії здійснювали об’єднання в корпорацію, при якій ліквідувалась виробнича та правова самостійність об’єднаних компаній.

Головна мета антимонопольних законів – це обмеження монополій та їх влади, створення конкурентного середовища, підтримка розвитку малого бізнесу.

Європейська та японська системи антимонопольного права забороняють не саму монополію, а лише зловживання монополістичною владою. Картелі вважаються корисними для розвитку економіки, тому основною формою державного контролю є система реєстрації картельних угод в спеціальних органах ( в Німеччині – у Федеральному управлінні картелями, в Японії – в Комісії по справедливих операціях ).

Перші антимонопольні законодавчі акти в Європі були прийняті в 30-ті роки 20 ст. При великій різноманітності, всі вони передбачають головне – забезпечення свободи конкуренції шляхом обмеження монополізму.

Україна, формуючи ринкові відносини, теж зробила перші кроки до цивілізації конкурентних процесів. В 1992 році було прийнято Закон “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”.В ньому, зокрема:

1) дано визначення монопольного становища підприємства ( монополістом вважається підприємство, питома вага якого на ринку певного товару перевищує 35% ) ;

2) визначено, що кваліфікується як зловживання монопольним становищем:

а) нав’язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище;

б) обмеження чи припинення виробництва з метою створення дефіциту на ринку і встановлення монопольних цін;

в) відмова від реалізації чи закупівлі товару, при відсутності альтернативних джерел постачання, з метою створення дефіциту і встановлення мінімальних цін.

г) інші дії з метою створення перешкод для доступу на ринок і виходу з ринку інших підприємств. 3) дається визначення поняття “недобросовісна конкуренція”;

4) визначено санкції у випадку зловживань монопольним становищем.

Закон дає право антимонопольному комітету приймати рішення про примусовий поділ монопольних об’єднань, накладати штрафні грошові санкції на порушників, вилучати до бюджету незаконно отриманий прибуток.

 


Читайте також:

  1. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
  2. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  3. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  4. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  5. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  6. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  8. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  9. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  10. Автоматичне регулювання.
  11. Аграрний комплекс національної економіки.
  12. Адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.




Переглядів: 424

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
СУТНІСТЬ КОНКУРЕНЦІЇ. ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ | СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА, ЙОГО ФУНКЦІЇ. ВИДИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.