• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характерні риси світового ринку.

Становлення світового ринку.

Лекція № 3. Світовий ринок та світове господарство.

Проблеми участі України у МПП.

Роль соціально-економічних умов розвитку МПП.

У складі колишнього Радянського Союзу економіка України розвивалась, майже не беручи участі в міжнародному поділі праці, міждержавні господарські зв’язки були відсутні майже повністю. У цього явища були такі причини:

а) ідеологічні особливості радянської економіки;

б) обмеженість виходу на світовий ринок, особливості формування цін, обмеженість розвитку прогресивних форм, зовнішньоекономічної діяльності, тобто закрита ринкова економіка;

в) багаті природні ресурси союзних республік і загальносоюзний поділ праці;

г) політична ізоляція Радянського Союзу;

д) командно-адміністративна система управління та відповідна їй система економічних відносин: державна власність, яка ототожнювалася з суспільною; державний план без врахування ефективності використання ресурсів;

Монополізація багатьох галузей виробництва;

е) система зовнішньоекономічних зв’язків, яка відокремлювала внутрішню економіку від світового господарства.

Сьогодні склалися об’єктивні передумови активної участі України в МПП, чому сприяє:

значна зміна системи економічних відносин;

прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньоекономічні зв’язки та зовнішньоекономічну діяльність;

прискорення світового науково-технічного прогресу;

необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядерної війни тощо;

структурна перебудова галузей народного господарства;

визнання України та входження її в міжнародні організації.

Незважаючи на це, для активної інтеграції України в МПП необхідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце зовнішньоекономічних зв’язків у розвитку народного господарства.

Міжнародна торгівля зародилась в давні часи, внаслідок взаємодії товаровиробників різних країн, які спеціалізувались на виробництві певної продукції. За територіальними ознаками ринок пройшов складну еволюцію, головними ланками у якій були:

Виникнення та становлення світового ринку було наслідком тривалого історичного розвитку. На початкових етапах така торгівля носила епізодичний характер і лише в часи великих географічних відкриттів XV–XVIII ст. розпочинає формуватися світовий ринок.

Найпростіша форма внутрішнього ринку виникла на ранній стадії товарного господарства, що базувалося на суспільному поділі праці. Поділ праці неминуче вимагає обміну, з примітивних форм якого і розпочалося формування внутрішнього ринку. На внутрішньому ринку виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець — одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар. Розвиток обміну привів до появи грошей, що розширило стимули для виробництва тих чи інших товарів спеціально для обміну. Тільки тоді й змогло з'явитися товарне виробництво в прямому розумінні слова, тобто виробництво таких виробів, які потрібні їх виробнику не для власного споживання, а як ноісії вартості, що дають змогу отримати натомість десятки інших потрібних предметів. Іншими словами, з'явилося виробництво на ринок, для задоволення потреб інших людей. З появою грошей між продавцем І покупцем стають посередник-купець, який надає послуги з реалізації товару, а також міняйло, що позичає для нього гроші.

Таким чином, внутрішній ринок являє собою форму господарської взаємодії, за якої все призначене для продажу збувається самим виробником всередині країни.

Невдовзі після виникнення внутрішніх ринків почали формуватися національні ринки. Цьому сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина яких з самого початку була орієнтована на Іноземних покупців (наприклад, на ринку праці — работоргівля). Отже, національний ринок — це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Мануфактура, що базувалась на поділі праці, з XVI до середини XVIII ст. сприяла розвитку виробництва товарів, розширенню національних ринків і створенню регіональних, міждержавних і міжнародних ринків. Міжнародний ринок — це частина національних ринків, яка безпосередньо зв'язана із закордонними ринками.

Великі географічні відкриття спричинили грандіозні зміни в торгівлі, вивезення у нові землі готових продуктів промисловості. Це дало значний поштовх розвитку продуктивних сил у Європі, де під тиском попиту в першій половині XIX ст. виникла велика фаб-рично-заводська індустрія, продукція якої вже не могла збуватися на внутрішньому ринку. їй був потрібний всесвітній збут.

Отже, в епоху первісного нагромадження капіталу локальні центри міждержавної торгівлі переросли у єдиний світовий ринок. Він остаточно сформувався наприкінці XIX — на початку XX ст., коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку, стало машинним. Сучасний світовий ринок — це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва [18, с. 28—ЗО].

вітовий ринок став закономірним результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних кордонів. Для нього характерні такі риси:

* він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту

своєї продукції вийшло за національні межі;

' він виявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту і пропозиції;

* він оптимізує використання факторів виробництва, підказую­

чи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути за­

стосовані найефективніше;

* він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного об­

міну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити між­

народний стандарт якості за конкурентних цін;

• на ньому існує особлива система цін — світові ціни; •

• на ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними

факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіона­

ми країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав.

Товар, який знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.

Світовий ринок € сферою міжнародного обміну і тому має зворотний вплив на виробництво: показує йому, що, скільки та для кого треба продукувати, 3 цього боку світовий ринок є первинним відносно виробника і є центральною категорією міжнародної економіки та МЕВ.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. Багатомірність системи світового господарства
3. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
4. Біосфера Землі, її характерні властивості
5. Вивчення товару і комплексне дослідження ринку.
6. Види ринку.
7. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
8. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
9. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
10. Виникнення та характерні особливості класичної школи політичної економії.
11. Виникнення українського козацтва 5.1 Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості
12. Вихід з ринку.

Переглядів: 1169