МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття і класифікація необоротних активівТЕМА 7. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ Необоротні активи (long-term assets or fixed assets) являють собою засоби, що: 1) мають термін корисної служби більш одного року; 2) використовуються в діяльності підприємства; 3) не підлягають перепродажу покупцям. Якщо які-небудь цінності призначені для перепродажу покупцям, їх необхідно віднести до матеріально-виробничих запасів, тобто до оборотних коштів. Необоротні активи можна розділити на види за наступними категоріями: за ознакою матеріальності на: — матеріальні (основні засоби, земля, природні ресурси); — нематеріальні (права використання майнової й інтелектуальної власності і т. д.); за ознакою амортизації на: — необоротні активи, що підлягають амортизації (основні засоби, нематеріальні активи, природні ресурси); — необоротні активи, що не амортизуються (земля); за ознакою відтворення на: — ті, що відтворюються (основні засоби, нематеріальні активи, земля) ; — ті, що не відтворюються (природні ресурси). Матеріальні активи (tangible assets) мають фізичну натуральну форму. Сюди, наприклад, відносять землю. Оскільки термін її використання практично необмежений, це єдиний з матеріальних активів, за якими не нараховується амортизація. Будинки, споруди, устаткування підлягають амортизації (зносу, depreciation), що представляє собою розподіл вартості активів протягом терміну їхньої експлуатації. Природні ресурси (natural resources) в економічному змісті відрізняються від землі тим, що добуваються і переробляються як вихідна сировина для виробництва товарів. Відмінна риса природних ресурсів перебуває ще й у тому, що вони піддані не зносу, а виснаженню, що означає їхнє поступове спустошення, убування в наслідок видобутку, вирубки і т. п. На відміну від основних виробничих засобів природні ресурси споживаються фізично протягом періоду використання і не зберігають свої фізичні характеристики. Але все-таки проблеми обліку, пов'язані з природними ресурсами, схожі на проблеми з основними засобами. Виявлення природних ресурсів вимагає значних витрат і на кожне відкриття родовища припадає кілька безуспішних спроб. Більш того, моменти виникнення витрат і одержання вигод від добутих ресурсів розділяє довгий проміжок часу. У результаті цього при обліку витрат, понесених при розвідці і видобутку природних ресурсів, підприємства часто приймають консервативну політику. Розрахунок бази виснаження включає чотири фактори: (1) вартість придбання: родовища, (2) витрати на розвідку, (3) вартість розробки, (4) витрати на відновлення місцевості. Вартість придбання (acquisition cost) — це сплачена ціна за одержання права на пошук і відкриття невиявлених природних ресурсів | чи ціна, оплачена за уже виявлені ресурси. У деяких випадках власність береться в довгострокову оренду (лізинг) і власнику виплачуються відрахування у випадку виявлення комерційних запасів природних ресурсів. Звичайно вартість придбання враховуються на рахунку “Неопрацьована власність” і розподіляється на природні ресурси при успішній розвідці. Якщо розвідка виявиться безуспішною, вартість списується як збиток. Як тільки компанія одержує право використовувати ділянку, виникає необхідність у витратах на розвідку (exploration costs) для виявлення ресурсів. У більшості випадків ці витрати списуються на витрати в міру виникнення. Якщо такі витрати значні, а ризик виявлення ресурсів носить невизначений характер (як, наприклад, у нафтовій і газовій галузі), може відбутися капіталізація. Далі в темі розглядаються унікальні аспекти, пов'язані з галуззю нафти і газу. Вартість розробки (development costs) підрозділяється на: (1) матеріальне устаткування і (2) нематеріальні витрати з розробки. Матеріальне устаткування включає все устаткування з транспортування та інше важке устаткування, що необхідне для видобутку ресурсів і їхньої підготовки для виробництва чи відвантаження. Оскільки актив можна перемістити з одного бурового об'єкта чи шахти на інші об'єкти, вартість матеріального устаткування звичайно не входить у базу виснаження. Замість цього на устаткування окремо нараховується амортизація. Матеріальні активи, що не можуть бути переміщені, повинні амортизуватися протягом своїх термінів корисної служби чи терміну служби ресурсу, у залежності від того який з них коротше. З іншого боку, нематеріальні витрати з розробки вважаються частиною бази виснаження. Це витрати за такими статтями як буравлення тунелю, шахти і свердловини, що не мають матеріальних характеристик, але необхідні для видобутку природних ресурсів. Компанії іноді несуть значні витрати з відновлення ділянки власності після видобутку ресурсів до її природного стану. Витрати з відновлення (restoration costs) мають додаватися до бази виснаження з метою розрахунку витрат на одиницю. Отже, будь-яка одержувана сума при ліквідації власності повинна відніматися від бази виснаження. Після встановлення бази виснаження виникає наступна задача — визначити, як повинна розподілятися вартість природних ресурсів за звітними періодами. Звичайне виснаження розраховується за методом одиниць продукції (виробничий метод), що означає: виснаження залежить від кількості одиниць, добутих протягом періоду. Відповідно до цього методу для визначення вартості одиниці продукції потрібно поділити загальну суму вартості природних ресурсів, за винятком ліквідаційної вартості, на кількість одиниць, що, за оцінкою містяться в родовищі. Для визначення виснаження цю вартість одиниці потрібно помножити на кількість добутих одиниць. Нематеріальні активи (intangible assets) являють собою засоби тривалого користування, що не мають фізичної натуральної природи, і в більшості випадків слугують легалізацією прав власників чи підтримкою їхніх переваг, що випливають із права власності. До них відносяться патенти, авторські права, торгові знаки, монопольні права і привілеї, мистецтво управління, користування на правах оренди, репутація фірми тощо. Недоамортизована частина необоротних активів представляє їхню залишкову вартість. Вона визначається як різниця між первісною вартістю і накопиченим зносом. Читайте також:
|
||||||||
|