Юридичне закріплення податкової політики: шляхи та форми реалізації у порівнянні з ЄС, США, СНД.

У 1998 році Конгрес США поставив за мету: до 2007 року 80% усіх звітів має подаватися в електронному вигляді. Рішення підкріпили законодавчо: у 2006 році було видано постанови, які забороняли подавати деякі звіти іншим способом, ніж електронний. А юридичним особам, що мають більш як 10 млн. дол. активів, відтепер ніяк не уникнути використання нових технологій (раніше це поширювалося лише на осіб з кількістю активів у 50 млн . дол.).

Нині американці можуть подати звіт по каналах зв’язку декількома способами:

– підготувати та надіслати через аудиторську фірму-посередника;

– заповнити звіти самостійно за допомогою купленого програмного забезпечення й відправити звіт через оператора. (Кожне оновлення системи мешканцю Штатів обійдеться не менше ніж у 50 дол.);

– – заповнити звіт у режимі он-лайн на сайтах спецоператорів, перелік яких можна знайти на порталі Служби національних доходів (http://www.irs.gov). Вартість заповнення одного звіту становить від 10 до 40 дол. Фізичні особи з низьким доходом – менш як 50 тис.дол. на рік – можуть заповнити індивідуальну форму безкоштовно (ця ініціатива одержала назву “Free file”).

У 2011 році у США вступила в силу нова система оподаткування довготермінового та короткотермінового приростів капіталу. Відповідно до внутрішнього податкового кодексу США звичайні доходи та доходи, отримані від приросту капіталу, оподатковують по-різному. Приріст капіталу визначається як прибуток від продажу або обміну капітальними активами.

Подання звітності у Франції відбувається через Інтернет, де можна порахувати свої податки, вибираючи потрібне поле, заповнюючи обов'язкові рядки, відповідаючи на запитання. Причому, зробити калькуляцію можна як на поточний період, так і підрахувати свої податки на майбутнє.

Німеччина однією з перших у 1997 році прийняла закон про електронно-цифровий підпис. Податкові декларації електронною поштою німці здають з 1999 року. Правда, іноді відправлення звітності доводиться дублювати звичайною поштою. Наприклад, це стосується декларації з прибуткового податку. Роздрукувати потрібну декларацію можна з тієї самої програми, яка відправляє звіт по e-mail.

Цікавою у плані запозичення досвіду є Німеччина, у податковій системі якої нараховується близько 50 видів податків. Надходження прибуткового податку до бюджету становить близько 40% суми доходів. Оподаткування прибутковим податком підлягають різні доходи. Максимальна ставка прибуткового податку становить 50%. Майновим податком оподатковується майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі і на землю. Ставки майнового податку складають: 0,5% (для фізичних осіб) та 0,6% (для юридичних осіб). Земельним податком оподатковуються земельні ділянки підприємств, лісове господарство тощо. Ставка податку коливається від 0,6% до 3,1%. ПДВ було введено ще у 1973 році. Його питома вага у доході бюджету становить близько 28%. Загальна ставка ПДВ складає 15%. Турбуючись про збереження навколишнього середовища, у Німеччині не так давно введено особливий екологічний податок. При цьому основними недоліками податкової системи Німеччини є не дуже раціональна структура і завищені податкові ставки.

Важливе значення для системи оподаткування має також поняття “комерційна діяльність” та отримання доходу від неї. Як відомо, такий термін законом не встановлюється, він виводиться, виходячи з інших законодавчих документів держави (наприклад, у США та Великобританії), а також із рішень судів різних інстанцій у різних справах. У деяких державах (наприклад, у Франції) виходять із роз’яснень судових органів. У США, приміром, — це ділова активність, у Великобританії — будь-яка торгівля тощо. Але у більшості країн світу поняття «комерційна діяльність» визначається як центр діяльності, пов’язаний із отриманням прибутку. Визначення цього терміна має важливе значення при встановленні податку на прибуток та обкладання суб’єкта іншими податками.

Ці питання актуальні з огляду на податкову реформу в Україні, і зокрема у сфері непрямого оподаткування. Непрямі податки у розвинених країнах світу становлять досить вагому частку в загальному обсязі податкових надходжень. Наприклад, на рівні штатів США їхня частка перевищує 40%. Значна увага приділяється адмініструванню непрямих податків у країнах Євросоюзу і Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР). Серед непрямих податків виділяють також фіскальну монополію та стягнення мита державою. Фіскальна монополія — це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію. Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування «раціональної» структури експорту і імпорту.

В ЄС прийнято такі схеми адміністрування ПДВ, які дають змогу здійснювати точне нарахування і відшкодування цього податку на товари й послуги експортного призначення. Адаптація форм та механізму оподаткування до вимог життя відбувається частково методом проб і помилок, а частково — на основі наукового обґрунтування напрямків удосконалення податкової системи для забезпечення, насамперед, необхідних надходжень до бюджету. Податок на додану вартість і податок на прибуток займають провідне місце у бюджеті (бо становлять разом у середньому понад 40% надходжень).

Помітні певні спільні характеристики стягнення ПДВ у розвинених країнах. Зокрема, незважаючи на переваги уніфікації, у більшості з них застосовується не одна, а кілька податкових ставок. Крім стандартної, використовуються знижені ставки для товарів і послуг, що мають соціальне й культурно-споживче призначення (це стосується продуктів харчування, громадського транспорту, газет, журналів), а в деяких країнах — і підвищені ставки на предмети розкоші або на так звані некорисні товари (алкоголь, тютюн). Щодо практики упровадження знижених ставок, зазначимо, що вони застосовуються, але не більше однієї-двох і не нижче за 5%. Зокрема, за зниженою ставкою ПДВ оподатковуються:

— напрями і сфери діяльності, в яких складно обчислити ПДВ (страхування, фінансова сфера);

— товари, щодо виробництва яких здійснюється політика державного стимулювання (видавнича діяльність, транспорт тощо);

— соціально значущі товари (ліки, продукти харчування, дитячий одяг).

У середньому, у групі розвинених зарубіжних країн, ПДВ формує приблизно 13,5% доходів їхніх бюджетів, хоча частка цього податку регіонально досить варіативно відрізняється. Так, у Франції ПДВ забезпечує 45% податкових бюджетних надходжень, а в Нідерландах — 24%.

Нині коло підакцизних товарів у розвинених країнах нешироке. Воно охоплює алкогольні, тютюнові вироби, пальне, деякі види транспортних засобів, предмети розкоші, передусім ювелірні вироби. У Великобританії, зокрема, у 1993 році акциз на нафтопродукти становив 13% усіх надходжень від непрямих податків, акциз на тютюнові вироби — 6,6%, на алкогольні вироби — 5,1%. У Німеччині акциз на пальне у 1993 році становив 7,5% усіх податкових надходжень. Крім того, акцизом обкладалися тютюн, міцні алкогольні напої, кава, шампанське. У Франції акцизи встановлені на алкогольні напої, пиво і мінеральну воду, ювелірні вироби, деякі види автомобілів, літальні апарати. Частка митних зборів є дуже низькою в усіх розвинених країнах.

З 1 січня 2009 року в Казахстані вступив в дію новий Податковий кодекс, який передбачав:

- реалізацію принципу Закону прямої дії;

- зниження загального навантаження на несировинні сектори економіки;

- створення сприятливих умов для модернізації і диверсифікації економіки;

- поліпшення умов для ведення бізнесу за рахунок вдосконалення податкового адміністрування і спрощення податкових процедур.

Основними найбільш важливими і концептуальними моментами Податкового кодексу стали такі норми:

- поетапне зниження ставки корпоративного прибуткового податку, а саме: до 20 % - у 2009 році, до 17,5 % - у 2010 році і до 15 % - у 2011 році;

- інвестиційні податкові преференції надаються лише з корпоративного прибуткового податку;

- одночасно подовжується термін перенесення збитків з 3 до 10 років, що повною мірою дозволило скористатися перевагами швидкого списання інвестицій.

На сьогодні відповідно до нового Податкового кодексу в Республіці Казахстан діють 13 видів податків, 5 зборів, 10 плат.

Відповідно до Податкового кодексу Росії встановлено 14 податків і зборів і 4 спеціальних податкових режими, у тому числі: федеральні податки (податок на додану вартість, акцизи, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний податок, податок на прибуток організацій, податок на видобуток корисних копалин, водний податок, збори за користування об'єктами тваринного миру й водних біологічних ресурсів; державне мито), регіональні податки (податок на майно організацій, податок на ігорний бізнес, транспортний податок), місцеві податки (земельний податок, податок на майно фізичних осіб).

З 1 січня 2009 року у Республіці Польща введено два види податку від фізичних осіб. Якщо платник податку протягом року отримував дохід у розмірі до 85 528 польських злотих (30545 дол. США), то повинен сплатити податок у розмірі 18% від доходу. Всі доходи платника податку, які перевищуватимуть вищезгадану суму доходу, сплачуватимуть податок у розмірі 32%.

Середньою ставкою податку з доходів у розмірі 19% обкладаються дивіденди та надходження від долі у прибутках юридичних осіб. Податком з доходу обкладаються фізичні особи, які постійно проживають в Польщі та особи, які перебувають в країні понад півроку.

Для сучасних держав із розвиненою ринковою економікою характерним є втручання в різні сфери економічного життя. Різниця лише у ступені цього втручання. У США — воно менше, а в Швеції — більше.

Основним інструментом державного регулювання є податкова політика та фінансовий вплив на підприємництво. Завдяки цьому впливу держави досягають поставленої мети по забезпеченню економічного зросту, провадженню ефективної цінової політики, зайнятості населення країни, створенню системи соціального захисту менш захищених верств населення, створенню рівноваги у зовнішньоекономічній діяльності тощо.

Більшості країн сьогодні властиве помірне оподаткування. І це є результатом проведення такої податкової політики, пріоритет якої заклечається в досягненні мети створення стабільного економічного зростання, сприятливого податкового клімату для розвитку господарської діяльності та ефективного вирішення соціальних проблем в державі.

2. Порядок та зміст камеральної, документальної, звірочної перевірок. Поняття "повідомлення-рішення", "податкова вимога", "податкове розяснення" та порівняйте ці поняття.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку. Податкове повідомлення-рішення

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З метою надання відповідей на письмові запити платників податків надаються податкові роз'яснення та узагальнюючі податкові роз'яснення (надаються Державною податковою адміністрацією України і затверджуються її наказами).
Через них оприлюднюється офіційне розуміння органами державної податкової служби окремих положень законодавства з метою обґрунтування їх рішень у разі проведення апеляційних процедур. Податкові роз'яснення - відповіді органів державної податкової служби всіх рівнів з питань оподаткування, надані безоплатно на запити зацікавлених осіб у строки, встановлені законом для надання відповідей на звернення громадян до органів державної влади.
Узагальнюючі податкові роз'яснення мають пріоритет над податковими роз'ясненнями. Податкові роз'яснення, надані Державною податковою адміністрацією України, мають пріоритет над подат-ковими роз'ясненням, наданими іншими ДПА та ДПІ.Підставами для надання податкового роз'яснення є:
- необхідність обґрунтування рішення органу державної податкової служби відповідного рівня під час проведення апеляційних процедур;
- запровадження нового виду податку, збору (обов'язкового платежу) або внесення зміни до правил оподаткування;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розрахунок ПДВ (приклад)	\|	Збір за спеціальне використання води - елементи, суть і т.д., особливості в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.032 сек.