• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні поняття

Валютний ринок – це механізм, за допомогою якого встановлюються правові та економічні відносини між учасниками міжнародних розрахунків з приводу валютних операцій, зовнішньої торгівлі, надання фінансових послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.

Конверсійні операції– обмін однієї валюти на іншу за діючим валютним курсом, або угоди агентів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату.

Конверсійні операції типу cnom (spot) – це поточні операції, які здійснюються з датою валютування на 2 –й робочий день після дня укладання угоди.

Спoт – курс валюти, за яким здійснюються поточні конверсійні операції.

Конверсійні операції типу форвард– це термінові операції або угоди, в яких сторони домовляються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді.

Форвард –курс визначає очікувану вартість валюти через певний період часу і є ціною, за якою дана валюта продається або купується за умови її постачання на певну дату у майбутньому. Форвардні валютні угоди застосовуються для хеджування від змін валютних курсів.

Форвардний валютний курс теоретично дорівнює cnom – курсу помноженому на відсоткову ставку за міжбанківськими кредитами.

Форвардні угоди аутрайт означають, що продавець зобов’язується продати, а покупець – купити валюту у встановлений строк за фіксованим наперед курсом.

Форвардні угоди своп (swop) – комбінація двох протилежних конверсійних операції з різними датами валютування.

Котирування валюти – визначення курсу покупця і курсу продавця, відповідно до яких банк купує і продає іноземну валюту.

Пряме котирування – це котирування, при якому курс іноземної валюти висловлюється в національній валюті.

Непряме котирування – котирування, при якому вартість одиниці національної валюти висловлюється в іноземній валюті.

Валютний арбітраж– це операція з купівлі - продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів.

Простий валютний арбітраж здійснюється з двома валютами; складний арбітраж - це арбітраж, що проводиться з великою кількістю валют на різних ринках.

Просторовий валютний арбітраж - це операція, яка здійснюється з метою отримання доходу від різниці валютних курсів на різних ринках.

Часовий валютний арбітражер – це операція, яка здійснюється з метою отримання доходу від різниці валютних курсів у часі.

Крос – курс – співвідношення між курсами двох валют щодо третьої.

Міжнародний кредит - це надання валютно – матеріальних ресурсів одних країн іншим у тимчасове користування у сфері міжнародних економічних відносин.

Міжнародний ринок позичкових капіталів – це система відносин з акумуляції та перерозподілу позичкового капіталу між країнами; він є сукупністю кредитно – фінансових установ і бірж, які надають позички і кредити іноземним позичальникам.

Євроринок– це ринок, на якому операції здійснюються у євровалютах, у яких банки виконують операції за межами країн – емітентів цих валют.

Офшорні операції – це банківські операції, які здійснюються у фінансових центрах „of - shore”.

Міжнародний розрахунок як фінансова послуга банків – це здійснення платежів або отримання грошових коштів за дорученням клієнтів .

Форми платіжних засобів - це види документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки . Фінансові форми платіжних засобів – це векселі, чеки, платіжні розписки.

Комерційні платіжні засоби - розрахунки – фактури, специфікації, грузові митні декларації, страхові поліси та ін.

За строками платежу міжнародні розрахунки поділяються на негайні платежі ( сконто) і платежі у кредит ( інстолмент).

За порядком документообороту основними є інкасо і акредитив.

Інкасо – банківська операція, за допомогою якої банк, за дорученням свого клієнта, отримує згідно з розрахунковими документами належні йому грошові кошти від платника за відвантажені на його адресу товари ( виконані роботи, надані послуги) і зараховує їх на його рахунок у банку.

Інкасо можна визначити як доручення продавця ( кредитора) своєму банку отримати від покупця (платника) безпосередньо чи через інший банк певну грошову суму або підтвердження, що цю суму буде сплачено у встановлений термін .

Недоліком інкасової форми є велика тривалість часу проходження документів через банки, можливість відмовити покупця оплатити представлені документи.

Акредитив– умовне грошове зобов’язання банку, що видається ним за дорученням покупця на користь продавця, за яким банк – емітент, що відкрив рахунок, може провести платежі при належності документів, передбачених в акредитиві, та виконанні інших умов акредитива.

Акредитиви поділяються на грошові та документальні.

Грошовий акредитив - це іменний документ, адресований банком – емітентом іншому банку, що містить наказ про виплату грошей покупцю у визначений термін.

У міжнародних розрахунках існує багато видів акредитивів, які відрізняються ступенем гарантії платежу.

Безвідзивний акредитив – це тверде зобов’язання банку перед експортером, яке не може бути змінене чи анульоване достроково без згоди останнього. Відзивний акредитив же може бути змінений чи анульований в будь – який момент.

Підтверджений акредитив – зобов’язання, за яким відповідальність за оплату несе ще один банк, у якому акредитив відкритий.

Покритий акредитив – зобов’язання, при відкритті якого імпортером переказується і сума валюти, що забезпечує платежі з акредитиву.

Валютний кліринг – взаємний залік зустрічних вимог і зобов’язань , що випливають з рівності товарних поставок і надання послуг.

Валютна блокада – заморожування в банках валютних цінностей іноземних держав та громадян.

Питання до обговорення

1. Які основні види валютних операцій здійснюють учасники ринку?

2. Які види послуг надають банки та інші учасники на валютному ринку?

3. За якими ознаками класифікують валютні ринки?

4. Які функції виконують комерційні та центральні банки країн на національних, міжнародних валютних ринках?

5. Як впливає рівень конвертованості валюти на можливості учасників ринку щодо здійснення операцій з валютою?

6. Які методи використовуються для визначення валютного курсу?

7. Які дати розрізняють при проведенні операцій з валютою?

8. Як визначаються крос – курси та усереднені курси валют?

9. Які суб’єкти ринку мають право здійснювати операції з валютою на валютному ринку України?

10. Які функції виконує НБУ у сфері валютного регулювання?

11. У яких основних формах здійснюються міжнародні розрахунки?

12. Розкрийте механізм здійснення операцій валютного дилінгу.

13. У чому полягає суть і який механізм арбітражних конверсійних операцій?

14. Чим відрізняється форвардний курс від курсу –spot?

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. II. Основні засоби
3. II. Поняття соціального процесу.
4. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
5. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
6. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
7. VII. Поняття про рану, рановий процес, види загоювання ран
8. А/. Поняття про судовий процес.
9. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
10. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
11. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

Переглядів: 386