• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи страхування валютних ризиків

Валютний ризик - це загроза втрат, пов'язаних із зміною курсів іноземних валют у ході здійснення угод по їх купівлі-продажу.

Методи страхування валютних ризиків - це фінансові операції, які дозволяють або повністю, або частково запобігти ризику збитків, що виникають у зв'язку з очікуваною зміною валютного курсу, або отримати спекулятивний прибуток, заснований на пробній зміні.

Застосовуються два основні методи страхування від фінансових (валютних) ризиків:

- валютні застереження;

- форвардні операції.

Валютні застереження - це спеціальні умови, що включаються в текст контракту, відповідно з якими сума платежу повинна бути переглянута у тій же пропорції, в якій пройде зміна курсу валюти платежу по відношенню до валюти застереження.

Валютні застереження пов'язують розміри належних платежів зі змінами на валютних і товарних ринках. Це найбільш розповсюджений метод страхування валютних ризиків.

Валютні застереження бувають прямі, непрямі, мультивалютні. Непрямі валютні застереження застосовуються у випадках, коли ціна товару зафіксована в одній з найбільш розповсюджених у міжнародних розрахунках валюти, а платіж передбачається в іншій грошовій одиниці, звичайно в національній валюті.

Мультивалютні застереження - це застереження, дія яких заснована на корекції суми платежу пропорційно зміні курсу валюти платежу, але не до однієї,а до спеціально підібраного набору валюти("валютного кошика"), курс яких розраховується як їх середня величина за визначеною методикою, наприклад, на базі середньоарифметичного проценту відхилення курсу кожної із валют "кошика" до вихідного рівня або на базі зміни середньоарифметичного курсу визначеного набору валют.

Суть форвардних операцій по страхуванню валютних ризиків полягає у наступному. Форвардна валюта угода-це продаж або купівля визначеної суми валюти з інтервалом у часі між укладанням і виконанням угоди за курсом для укладання угоди. При цьому курс форварду розраховується на підставі курс- спот плюс чисті доходи або чисті витрати по відсотках:

- валюти, купленої по споту і покладеної на депозит контрагентом за угодою до настання строку платежу;

- валюти, проданої по споту і покладеної на депозит контрагентом за угодою до настання строку платежу.

Страхування цінового ризику може здійснюватись за допомогою такої біржової операції як хеджування. Контракт, який служить для страхування від ризиків зміни курсів цін, носить назву хедж (англ.- огорожа, тин). Операції хеджування дозволяють учаснику базувати свої біржові комерційні операції на визначеній ціні, що забезпечує більшу вірогідність його доходів і витрат. Цю операцію не слід плутати із звичайними операціями страхових компаній, які компенсують учаснику біржових торгів відповідні втрати. Хеджування всіх ризиків - єдиний засіб повністю виключити ці ризики.

Суть основних методів хеджування зводиться до того, щоб здійснити валютнообмінні операції до того, як пройде несприятлива зміна курсу, або компенсувати збитки від подібної зміни за рахунок паралельних угод з валютою, курс якої змінюється у протилежному напрямку.

Хеджування покупкою - це біржова операція, у процесі якої продавець цінних паперів, укладаючи форвардну угоду на їх продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на таку ж кількість паперів.

У процесі хеджування продажем покупець цінних паперів, укладаючи форвардну угоду на їх купівлю, одночасно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на таку ж кількість паперів.

До конкретних методів хеджування можливо віднести:

1) форвардні валютні операції;

2) валютні ф'ючерси;

3) валютні опціони;

4) операції СВОП;

5) структурне балансування активів і пасивів кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) зміна строку платежу;

7) кредитування та інвестування в іноземній валюті;

8) реструктуризація у валютній заборгованості;

9) паралельні позики;

10) лізинг;

11) дисконтування вимог в іноземній валюті;

12) використання "валютного кошика";

13) самострахування.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
3. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
4. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
5. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
6. III Етап: Складання карти ризиків авіакомпанії й ранжирування виявлених ризиків
7. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
8. IV. Электронное учебно-методическое обеспечение дисциплины.
9. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
10. V. Обов'язки методиста кафедри педагогіки
11. VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
12. А) Методика проведення заняття

Переглядів: 3149