• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація контролю внутрішньобанківських операцій

Бухгалтерський контроль внутрішньобанківських операцій — це сукупність процедур, які забезпечують дотримання чинного законодавства, нормативних актів НБУ, внутрішніх положень банку та достовірність і повноту звітності, що складається бухгалтерською службою.

Установа банку самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарської звітності і контролю господарських операцій та визначає права працівників на підписування документів. Головний бухгалтер організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів банку, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях.

Для організації контролю внутрішньобанківських операцій необхідно передбачити комплексне забезпечення системи контролю, яке складається з таких елементів:

1. організаційного забезпечення ведення бухгалтерського обліку операцій з господарської діяльності банку та можливості впровадження (застосування) ефективних форм і методів контролю;

2. технічного забезпечення для успішної реалізації контрольних функцій.

Бухгалтерський контроль за внутрішньобанківськими операціями складається з поточного контролю, який забезпечує суцільний контроль первинних документів при виконанні операцій, додаткового контролю за окремими операціями і подальшого контролю — у формі періодичних тематичних та комплексних перевірок.

Первинний контроль у банку здійснюється відповідальними виконавцями, які перевіряють правильність оформлення документів і відображення їх в обліку та виявляють порушення процедур бухгалтерського обліку.

Право підпису відповідальним виконавцем документів, що потребують додаткового контролю, оформлюється спеціальним розпорядженням керівника банку. Система контролю має забезпечити вжиття заходів щодо запобігання несанкціонованого проведення виправлень записів у первинних облікових документах і регістрах бухгалтерського обліку.

Подальший контроль проводиться для виявлення недоліків у вигляді тематичних перевірок і ревізій.

При організації контролю за збереженням усіх первинних документів та інших бухгалтерських документів і звітності враховуються вимоги чинного законодавства та Національного банку України.

Під час здійснення комплектації та підшивки документів за внутрішньогосподарськими операціями банку враховуються терміни зберігання документів у поточному архіві та їх передавання в архів постійного зберігання. Особлива увага приділяється збереженню документів з обліку персоналу банку, особових карток кожного працівника персоналу, відомостей про нарахування заробітної плати, інших додаткових виплат та документів з обліку капіталу банку.

Раціонально організований контроль внутрішньобанківських операцій банку повинен надавати інформацію про правильність складання виправдувальних документів за господарськими операціями і відображення їх на рахунках бухгалтерського (кореспонденції рахунків), записів операцій в облікових регістрах, дотримання правил їх зберігання.

тема 11 «Облік доходів, витрат і фінансового результату діяльності банку»

План лекційного заняття

1. Доходи і витрати банку як об’єкти обліку

2.Облік доходів і витрат банку

3. Облік фінансового результату діяльності банку і розподілу прибутку

1. Доходи і витрати банку як об’єкти обліку

Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об’єкти обліку.

Доходи— це зростання економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді надходження активів чи збільшення їх корисності або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу (причому таке збільшення не пов’язане з внесками засновників). Доходи визнаються в обліку в період, коли відбулося зростання майбутніх економічних вигід, пов’язаних із збільшенням активів або із зменшенням зобов’язань, і таке зростання (зменшення) можна достовірно оцінити. Це означає, що визнання доходу відбувається одночасно з визнанням зростання активу або зменшення зобов’язання.

Витрати — це зменшення економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (причому таке зменшення не пов’язане з виплатами засновникам). Витрати визнаються в обліку, коли існує ймовірність зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних із зменшенням активів або зі збільшенням зобов’язань, що може бути вірогідно визначено. Витрати визнаються з урахуванням принципу відповідності. Вони включаються до Звіту про фінансові результати у періоді, в якому був визнаний дохід, для отримання котрого були здійснені ці витрати.

Різниця між доходами і витратами банку становить фінансовий результат його діяльності: Якщо доходи перевищують витрати — прибуток, якщо витрати перевищують доходи — збиток.

Прибуток — це збільшення власного капіталу в результаті фінансово-господарської діяльності, крім внесків засновників у капітал.

Збиток — це зменшення власного капіталу у результаті фінансово-господарської діяльності, крім вилучень частки засновників із капіталу.

Доходи і витрати, визнані банком, розглядають як такі, що отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис. 1).

Операційна, або звичайна, діяльність — це будь-яка основна діяльність, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок неї. У складі звичайної діяльності виділяють основну діяльність (наприклад, проведення кредитних, депозитних операцій) та інші операції (купівля-продаж основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо). У складі звичайної діяльності виділяють діяльність, що триває та діяльність, що припиняється. Надзвичайними подіями є операції, які не трапляються регулярно і відрізняються від звичайної діяльності.

Рис. 1. Класифікація діяльності банку

У результаті операційної діяльності банку виникають такі доходи і витрати:

1. Процентні доходи і витрати (відповідно 60 і 70 розділи Плану рахунків);

2. Комісійні доходи і витрати (відповідно 61 і 71 розділи Плану рахунків);

3. Результат від торговельних операцій (62 розділ Плану рахунків);

4. Інші операційні доходи і витрати (відповідно 63 і 73 розділи Плану рахунків);

5. Загальні адміністративні витрати (74 розділ Плану рахунків);

6. Відрахування в резерви (77 розділ Плану рахунків);

7. Повернення списаних активів (67 розділ Плану рахунків);

8. Непередбачені доходи і витрати (відповідно 68 і 78 розділи Плану рахунків);

9. Податок на прибуток (79 розділ Плану рахунків).

Процентними називають доходи (витрати), які розраховуються пропорційно до часу і суми активу чи зобов’язання.

Розрізняють такі види процентних доходів (витрат):

1. Доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків).

2. Доходи (витрати) за кредитами і депозитами наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами.

3. Доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами.

Комісійні доходи і витрати — це доходи, які банк отримує, або витрати, які банк несе за всіма наданими (отриманими) послугами.

До комісійних доходів і витрат належать: суми грошових коштів, які одержані чи виплачені банками за розрахунково-касове обслуговування; за послуги кредитного характеру, а саме: видача й одержання гарантій, поручительств, відкриття кредитних ліній, акцептні операції; комісії, одержані і сплачені за операції з конвертації — обслуговування валютних рахунків, купівлі-продажу інвалюти, виконання трастових операцій і деякі інші.

Чистий комісійний дохід визначають відніманням від комісійних доходів комісійних витрат.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій — результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів (за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами). Банк визнає торговельний результат:

· від реалізації фінансових інвестицій;

· від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

· від переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

До інших операційних доходів і витрат відносять доходи і витрати від операцій, не пов’язаних з інвестиційною і фінансовою діяльністю: дивідендний дохід, штрафи, пені, отримані (сплачені) за банківськими операціями, доходи (витрати) від наданих (отриманих) консультаційних послуг фінансового характеру, доходи (витрати) від оперативного лізингу тощо.

Загальні адміністративні витрати — це витрати, що пов’язані із забезпеченням діяльності банківської установи. До них відносять: витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії); нарахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток, витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів; на телекомунікації; експлуатаційні та господарські витрати; інші адміністративні витрати (на відрядження, представницькі, на маркетинг та рекламу, спонсорство та доброчинність) та деякі інші.

Сума прибутку від операцій розраховується як різниця між операційними доходами за вирахуванням операційних витрат.

До особливої групи витрат належать витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих втрат від кредитних операцій, покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає в тому, що це — негрошові витрати. Суми сформованих резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.

Розрахунок прибутку до оподаткування проводиться з урахуванням витрат за сумнівними і безнадійними боргами.

До наступної групи відносять непередбачені доходи і витрати. Вони мають випадковий, разовий характер і тому справляють особливий вплив на фінансовий результат, одержаний банком. Отже, вони є результатом надзвичайних подій, які можуть істотно вплинути на дохід банку, але не стосуються звичайної його діяльності. Непередбачені доходи і витрати не повторюються по суті. До непередбачених належать, наприклад, доходи (витрати), поява яких пов’язана зі змінами правил бухгалтерського обліку активів і пасивів, збитки від стихійного лиха.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

· доходи (витрати) за операціями з реалізації (придбання) інвестиційних цінних паперів, у тому числі цінних паперів до погашення;

· доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

· доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

· доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов’язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

· доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

· доходи (витрати) за субординованим боргом;

· дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

· доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності «Звіт про фінансові результати».

Сума прибутку банку до оподаткування, а також чистого прибутку (збитку) банку розраховується так:

Чистий прибуток банку, який утворюється після сплати податку на прибуток, розподіляється за напрямами, затвердженими зборами акціонерів, наприклад, на виплату дивідендів акціонерам або на капіталізацію дивідендів, на формування загальних резервів і резервних фондів. Суму чистого прибутку, що залишається для розвитку банківського бізнесу, називають нерозподіленим прибутком.

Читайте також:

1. A. Організація уроку.
2. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
3. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
4. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
5. II. Елементи операційних витрат
6. II. Організація і проведення спортивних походів
7. II. Організація перевезень
8. II. Організація перевезень
9. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
10. IV. Питання самоконтролю.
11. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
12. IV. Розширення депозитів шляхом операцій на відкритому ринку.

Переглядів: 714