МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Лекція №5Змістовий модуль 4.2 Тимчасові житла Гуртожитки підрозділяються на: - гуртожитки для самотніх студентів, робочих і молодих фахівців; - гуртожитку для сімейної молоді; - змішані типи гуртожитків. Звичайна місткість гуртожитків коливається від 200 до 1000 місць. При місткості більше 1000 місць організується комплекс або студмістечко із загальними блоками культурно-побутового й медичного обслуговування. Висота гуртожитків звичайно не перевищує 16 п-в, але найпоширеніші 9-п-ві. За плануванням гуртожитки бувають коридорного й квартирного типу. Сучасні гуртожитки - це гуртожитки квартирного типу, в т.ч. й для одинаків. Житлове середовище для одинаків містить дві-чотири кімнати для проживання в кожній з них двох-трьох чоловік (12 і 18м2), що мають загальну прихожу й компактний, часто сполучений санвузол з душовим піддоном, умивальником і унітазом. Кожне житлове середовище або їх група звичайно включає кухню із двома-трьома плитами. Житлове середовище для сімейної молоді являє собою малометражну квартиру з кухнею або кухнею-нішею. Планувальна структура житлового поверху гуртожитку - коридорна, багато- і односекційна. Мінімальна норма житлової площі в гуртожитках - 6м2 на людину, що зв'язано, по-перше, з тимчасовим характером проживання, і, по-друге, з винесенням ряду функціональних процесів у приміщення культурно-побутового обслуговування (буфет, кімната для занять, бібліотека із читальним залом у гуртожитках для учнів і т.п.). „Основи проектування громадських будівель і споруд” Тема 4. „Основи проектування громадських будівель та споруд” Містобудівна організація суспільного обслуговування будується за принципом “східчастої” системи. Залежно від частоти користування всі установи й підприємства обслуговування діляться на 3 основні групи: установи й підприємства епізодичного, періодичного й повсякденного користування. Установи й підприємства епізодичного користування обслуговують населення всього міста, планувальних районів і являють собою громадське обслуговування міського значення. Установи й підприємства періодичного й повсякденного користування становлять громадське обслуговування місцевого значення (в основному в житловій забудові). Режим функціонування громадських будинків визначає їх взаємозв'язок з різними структурними елементами міста. Так, навчально-виховні будинки (дитсадки, школи) перебувають у тісному зв'язку з житловою забудовою, спортивні споруди і пристрої розміщуються поблизу садів, парків і водоймів і входять у систему озеленення міста. На розміщення підприємств торгівлі й громадського харчування впливає система міського транспорту. Будучи пунктами притягання значних мас людей, громадські будинки, як правило, розміщуються або на жвавих магістралях і площах міста, або в безпосередній близькості від них. Громадські будинки є структурними основними елементами забудови загальноміських центрів і центрів планувальних районів. Вони разом із транспортними магістралями й мережею вуличних і пішохідних трас створюють планувальну структуру міста, в якій відіграють роль архітектурних домінант. Образність архітектури громадських будинків і комплексів залежить від їх соціального призначення й визначає художній вигляд міських ансамблів. 4.1. Містобудівні та архітектурно-художні особливості проектування громадських будівель і споруд Громадські будинки служать орієнтирами в перспективі вулиць і проспектів. Блискучим прикладом цьому є будинок Адміралтейства в Санкт-Петербурзі, золотий шпиль якого служить орієнтиром для 3 магістралей. Перспективу Московського проспекту й вулиці Сумської в Харкові замикає купол Успенського собору. Громадські будинки - основні споруди, що визначають силует міста. У минулому силует міста визначали в основному культові будинки: стовп Івана Великого в Москві, купол Ісаакієвського собору в Санкт-Петербурзі, храм св. Софії в Константинополі, дзвіниця Києво-Печерської лаври, дзвіниця Успенського собору в Харкові. Сьогодні силует міста визначається його громадськими будинками (Московський університет на Воробйових горах, ансамбль будинків на площі Свободи в Харкові). Розміщення таких будинків у центрі міста дозволяє одночасно з їх доцільним об'ємно-просторовим рішенням використовувати і висотність для створення виразного силуету. 4. 2. Класифікація громадських будинків Різні типи громадських будинків і споруд розвивалися в часі як кількісно, так і якісно. Одні з них мають древні прототипи, інші виникли в більш пізні часи, треті з'явилися в наш час. Можна чекати й надалі народження нових видів і типів громадських будинків. Багато будинків, зберігаючи своє призначення, безупинно перетворювались якісно, а іноді ставали несхожими або мало схожими на своїх попередників. Велика різниця між сучасним супермаркетом і будинком середньовічного торговця із крамницею на першому поверсі, житлом на другому й складом на третьому, але те й інше - торговельні будинки. У той же час сучасний театр і цирк зберегли багато загального зі своїми античними й середньовічними прототипами. Кількісна зміна - поява нових, небувалих раніше будинків, таких, як кінотеатри із самими різними способами проекції, вокзали, аеропорти, концертні зали зі складною звуко- і світлоапаратурою. Всього налічується близько 400 видів і різновидів громадських будинків і споруд. У свою чергу види підрозділяються на типи, кожному з яких властиві свої об'ємно-просторові схеми. У класифікацію включені найбільш масові типи громадських будинків, які діляться за розповсюдженим традиційним принципом їх поділу - за призначенням (функцією). Відповідно до Державних будівельних норм України (ДБН Б.2.2-9-99. Громадські будинки й споруди. Основні положення) громадські будинки й споруди діляться на: 1. Будинки дитячих дошкільних установ: - дитячі дошкільні установи загального, спеціального й оздоровчого типу; - дома дитини й дошкільні дитячі будинки; - дошкільні установи, об'єднані з початковою або основною школою. 2. Будинки навчальних закладів: - загальноосвітні й спеціалізовані школи; - загальноосвітні спеціальні й санаторні школи-інтернати; - міжшкільні учбово-виробничі комбінати; - позашкільні установи; - професійно-технічні навчальні заклади; - вищі навчальні заклади; - інститути підвищення кваліфікації фахівців. 3. Будинки й споруди для охорони здоров'я й відпочинку. - лікувально-профілактичні установи; - санітарно-профілактичні установи; - установи судово-медичної експертизи; - аптечні установи; - санаторії й санаторії-профілакторії; - установи відпочинку й туризму. 4. Будинки й споруди фізкультурно-оздоровчі й спортивні: - відкриті фізкультурно-спортивні споруди; - будинки й криті споруди; - фізкультурно-спортивні й фізкультурно-оздоровчі комплекси. 5. Будинки культурно-видовищних і культових установ: - видовищні будинки (театри, концертні зали, кінотеатри, цирки); - досугові будинки (клуби, центри культури й дозвілля та ін.); - музеї й виставки; - бібліотеки; - культові будинки, споруди й комплекси. 6. Будинки підприємств торгівлі й громадського харчування: - будинки підприємств роздрібної торгівлі; - будинки підприємств громадського харчування. 7. Будинки підприємств побутового обслуговування: - комплексні підприємства побутового обслуговування; - лазні, лазньо-оздоровчі комплекси; - хімчистки й пральні. 8. Будинки установ соціального захисту населення: - територіальні центри соціального обслуговування; - дома-інтернати загального й спеціального типу. 9. Будинки науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій і керування: - будинки науково-дослідних інститутів; - будинки проектних і конструкторських організацій; - будинки інформаційних центрів; - будинки органів керування; - будинки для громадських організацій; - будинки кредитування, страхування й комерційного призначення. Банки й банківські сховища; - будинки архівів. 10. Транспортні будинки й споруди, призначені для обслуговування пасажирів: - вокзали всіх видів транспорту; - контори обслуговування пасажирів і транспортних агентств, касові павільйони. 11. Будинки для комунального господарства (крім виробничих, складських і транспортних будинків і споруд): - будинки готельних підприємств, мотелів і кемпінгів; - будинки для цивільних обрядів, похоронні бюро, крематорії; - будинки житлово-експлуатаційних установ; - громадські туалети. 12. Багатофункціональні будинки й комплекси, що включають приміщення різного призначення. Читайте також:
|
||||||||
|