МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Загальноосвітні й спеціалізовані школи.Загальноосвітні школи є навчальними й виховними установами для дітей і підлітків у віці від 7 до 18 років. Шкільна мережа в місті організується за принципом рівномірного розташування шкіл у межах житлового кварталу. Радіус обслуговування населення цими школами нормується в межах 750 м (ДБН 360, додат.6.3., табл.1). Головною ознакою класифікації загальноосвітніх шкіл є їх призначення. За цією ознакою вони підрозділяються на 3 типи: 1-й рівень – початкова школа (1-5 класи); 2-й рівень – основна школа (1-9 класи); 3-й рівень – середня повна школа (1-11 класи). Основним типом загальноосвітніх шкіл є повні середні школи. Однієї з різновидів середньої повної школи є спеціалізовані школи, що мають певний ухил: математичний, іноземної мови, фізики, біології, мистецтва й ін. Іншою важливою ознакою класифікації шкільних будинків є їх місткість, що залежить від кількості класів: 1-й рівень: у сільській місцевості-4 класи; у міських поселеннях -12, 16 класів; 2-й рівень:у сільській місцевості-9 класів; у міських поселеннях -18, 27, 36 кл.; 3-й рівень:у сільській місцевості -11, 22 класи; у міських поселеннях – 22, 33 кл. Тип шкільного будинку вибирають, виходячи з розмірів населеного місця або житлового комплексу. При цьому варто застосовувати великі будинки, що мають більш повноцінний склад приміщень та економічні в будівництві. Будинки загальноосвітніх шкіл складаються з наступних груп приміщень: - навчальні (класи, кабінети, лабораторії); - приміщення для трудового навчання й проф. орієнтації (різні майстерні); - учбово-спортивні (спортзали 9х18, 12х24 і 18х30м); - культурно-масового призначення(актовий зал з радіовузлом, гурткові); -обслуговуючі приміщення (вестибюль, гардероб, їдальня, медпункт і адміністративно-господарські приміщення: кабінет директора, учительська, кабінет завуча, канцелярія, кімната техперсоналу й хозкомори). Класи поєднуються в навчальні секції для кожної вікової групи (4-6 класів), що включають рекреацію й туалети. Найпоширенішою є навчальна секція з однобічним розташуванням класів і зальною рекреацією. Для старшого віку більш прийнята навчальна секція з однобічним або двостороннім розташуванням класів, об'єднаних коридорною рекреацією. Їдальні розміщують на 1 поверсі й розраховують на обслуговування всіх учнів у чотири посадки. Медпункт складається з медичної кімнати й кабінету зубного лікаря. Аналогічними принципами керуються при проектуванні й експлуатації будинків професійно-технічних училищ. За композиційними прийомами шкільні будинки ділять на 3 типи: - централізовані; - блоковані (поширені); - павільйонні (для південних районів). Шкільні будинки розміщуються на ділянках з відступом від червоної лінії забудови, як правило, не менш 15м. Вони передбачають наступні зони: -спортивна, яка складається з легкоатлетичної площадки, площадок для спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол), площадок для гімнастики й смуги перешкод; - учбово-дослідницька, що включає ділянки овочевих і польових культур, плодовий сад і ягідник, теплицю, метеорологічну і географічну площадки; - зона відпочинку, що включає площадки рухливих ігор для учнів 1-4 класів і тихого відпочинку для учнів 4-8 класів. - господарська, що представляє господарський двір, який розташовується з бокового входу й має зелену захисну смугу за периметром двору шириною не менше 1,5м, а з боку вулиці – не менше 6м. Крім звичайних загальноосвітніх шкіл, існують також загальноосвітні спеціальні (для сліпих, глухих і розумово відсталих дітей) і санаторні школи-інтернати (для дітей із хронічними захворюваннями), в яких діти вчаться й живуть. Такі школи розташовуються в приміській зоні або в зелених зонах міст. У будинках шкіл-інтернатів передбачаються спальні приміщення, які поєднуються в спеціальні секції. Медпункт у школах-інтернатах складається з кабінету лікаря, кабінету зубного лікаря, процедурної й ізолятора. 6.3. Вищі навчальні заклади За призначенням ВНЗ підрозділяються на: - університети; - технічні вузи; - медичні вузи; - сільськогосподарські; - педагогічні; - економічні;- вузи культури й мистецтва;- фізкультурні вузи. За кількістю студентів денного відділення всі вузи діляться на: - великі і найбільші (5-10 тис.ст.); - середні (2-5 тис.ст.); - малі (500-2 тис.ст.). Основні напрямки розвитку вузів: - укрупнення вузів і створення великих вузівських комплексів (спеціалізованих і кооперованих); - наближення вузів до місця праці (до виробництва й НДІ); -розвиток наукових досліджень і створення єдиних комплексів (ВНЗ-НДІ, медичні науково-навчальні центри); - технізація й індивідуалізація навчання, збільшення технічного оснащення вузів (комп'ютеризація й телецентри); - комплексність навчальних, наукових, виробничих, спортивних, культурно-видовищних і обслуговуючих вузівських будинків і споруджень, ВНЗ різного профілю планують з відповідними підприємствами й установами: університети - з НДІ; технічні ВНЗ - з галузевими констр-ми бюро, НДІ - з досвідченим виробництвом; медичні - із клініками; ВНЗ культури й мистецтва - з концертними й виставочними залами і театрами; фізкультурні - зі спортивними базами; сільськогосподарські - з підсобними господарствами. Ділянка ВНЗ повинна забезпечувати розміщення повного комплексу будинків і споруд з урахуванням перспективного розвитку й мати гарний транспортний зв'язок з міськими центрами. Територія внз включає наступні зони: - учбово-наукову;- житлову (студентські гуртожитки);- спортивну;- зону житлових будинків професорьско-викладацького складу;- господарську. При зонуванні території внз враховують наступні вимоги: - територія повинна забезпечувати розміщення всіх зон і перспективний розвиток; - територія повинна бути відокремлена від транспортних магістралей і міський транспорт не повинен її перетинати;- компактне рішення забудови комплексу внз;- поетапний розвиток комплексу внз. За функціональним призначенням приміщення навчальних корпусів діляться на: - учбово-виробничі (навчальні, учбово-допоміжні, бібліотека, адміністративні, технічний центр, науково-виробничі приміщення); - допоміжні (рекреаційні, обслуговуючі, господарські); - підсобні (комунікаційні й технічні). За архітектурно-планувальною ознакою всі приміщення навчальних корпусів можуть бути розділені на 2 групи: - приміщення глибиною 6-7,5м (кафедри, кабінети, малі аудиторії), що не вимагають особливих конструктивно-планувальних рішень і розташовані у звичайних корпусах; - група приміщень глибиною 9м і більше (актові й спортивні зали, великі аудиторії, читальні зали тощо), розташовувані у спеціалізованих блоках.
Читайте також:
|
||||||||
|