• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Темперамент

Поняття індивідуально-психологічних особливостей

Лекція 8. Індивідуально-психологічні особливості людини

8.1. Поняття індивідуально-психологічних особливостей.

8.2. Темперамент.

8.3. Характер.

8.4. Здібності.

Індивідуальні відмінності – психологічні риси, що відрізняють одну людину від іншої. Індивідуальні відмінності позначають міру виявлення в психічній діяльності окремого індивіда загальних психологічних закономірностей. Індивідуальні відмінності формуються на основі природжених анатомо-фізіологічних особливостей людини і впливу навколишнього соціального середовища. Своєрідність особистості визначається індивідуальними відмінностями перебігу психічних процесів, зумовлених основними властивостями нервової системи (нейродинамічні відмінності), особливостями темпераменту (психодинамічні відмінності), характеру, виявами загальних і спеціальних здібностей, психофізіологічної та соціальної активності, змістом потреб, мотивів, спрямованості, установок і ставлення людини до себе, інших людей, суспільства.

Індивідуально-психологічні особливості мають психологічну природу та індивідуально варіюють. До них належать: темперамент, характер, здібності.

Під темпераментом розуміють динамічні характеристики психічної діяльності. Виділяють три сфери прояву темпераменту:

загальна активність;

моторна сфера;

властивості емоційності.

Загальна активність визначається інтенсивністю й обсягом взаємодії людини з навколишнім середовищем – фізичним і соціальним. За цим параметром людина може бути інертною, спокійною, пасивною, ініціативною, активною тощо.

Прояви темпераменту в моторній сфері можна розглядати як часткові вираження загальної активності. До них відносять: темп, швидкість, ритм і загальну кількість рухів.

Коли говорять про емоційність як прояв темпераменту, то мають на увазі вразливість, чутливість, імпульсивність тощо.

Від темпераменту, таким чином, залежить:

– швидкість виникнення психічних процесів і їх стійкість (швидкість сприймання, швидкість розуміння, тривалість зосередження уваги);

– психічний темп і ритм;

– інтенсивність психічних процесів (сила емоцій, активність волі);

– спрямованість психічної діяльності на певні об'єкти (інтроверсія/ екстраверсія).

Перше вчення про темперамент належить Гіппократу, який пов’язував прояви темпераменту з переважанням якоїсь рідини в організмі:крові (латин. – сангвіс); жовчі (латин. – холе); чорної жовчі (латин. – мелайне холе) або лімфи (грец. – флегма). Від назв цих рідин походять назви чотирьох основних темпераментів.

Наукове підґрунтя вчення про темперамент отримало в теорії І.П.Павлова стосовно особливостей нервової системи та типів вищої нервової діяльності (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Типи ВНД та темперамент

Міркуючи про свій темперамент і темперамент інших людей, слід пам’ятати дві важливі обставини:

1. “Чисті” темпераменти зустрічаються досить рідко. Найчастіше в людини сполучаються риси різних типів, коли переважають властивості якогось одного.

2. Не можна плутати, змішувати властивості темпераменту й риси характеру. Чесним, добрим, дисциплінованим, сміливим чи, навпаки, брехливим, злим, грубим можна бути при будь-якому темпераменті. Правда, виявлятися ці риси в людей з різними темпераментами будуть по-різному.

Про темперамент людини (для практичних цілей) можна судити за декількома основними його властивостями:

1. Сенситивність, або чутливість, – показник того, яка мінімальна сила подразника викликає психічну реакцію.

2. Реактивність – з якою силою людина реагує на ті чи інші впливи.

3. Активність – з якою енергією людина сама впливає на навколишній світ, її наполегливість, зосередженість тощо.

4. Співвідношення реактивності й активності – від чого в основному залежить діяльність: від випадкових причин чи від намічених цілей, прагнень, тобто від свідомо визначеної лінії поведінки.

5. Темп (швидкість) психічних реакцій.

6. Пластичність – ригідність: наскільки легко й швидко пристосовується до зовнішніх впливів.

7. Екстраверсія – інтроверсія.

8. Емоційна стабільність – емоційна нестабільність.

Читайте також:

1. Визначення темпераменту особистості
2. ВЛАСТИВОСТІ ТЕМПЕРАМЕНТУ
3. Вплив темпераменту на діяльність людини.
4. Головні властивості темпераменту.
5. Загальне поняття про темперамент.
6. Класифікація темпераментів.
7. ЛЕКЦІЯ № 7. Класичне вчення про темперамент. Психологічна характеристика типів нервової діяльності та темпераменту
8. Меланхолічний темперамент.
9. Поняття про темперамент.
10. Психологічна характеристика темпераменту.
11. Різновиди темпераменту співрозмовників: холеричний, сангвінічний, флегматичний та меланхолічний
12. Роль темпераменту в діяльності людини

Переглядів: 931