• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ДЖЕРЕЛА

МЕТА

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

ТЕМА: «Програма Михайла Грушевського щодо розбудови української держави»

Дати студентам уявлення про основні засади програми М.Грушевського, накреслені в його статтях березня-квітня 1917 року; розвивати вміння аналізувати й узагальнювати інформацію, здобуту завдяки різнобічному вивченню джерел.

ХІД РОБОТИ

1.Уважно ознайомтеся з усіма запропонованими вам джерелами.

2.Визначить основну думку їх і сформулюйте її у вигляді тези або гасла.

3.Зіставте провідні положення цих джерел і зробіть висновки.

4.Висновки обґрунтуйте та узагальніть.

З відозви Центральної Ради «До Українського народу» (березень 1917 р.)

«Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну.

Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам; за себе сказати, хто ти і як хочеш жити як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати.

...Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі...

Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця...»

З «Основного закону «Самостійної України» Спілки Народу українського» - проекту, складеного групою членів Української народної партії (1905 р.)

«1. Україна є спілка вільних і самоправних земель, утворених на підставі своїх природних особливостей та окремішностей і заселених українцями. Таких земель є дев'ять: Чорноморська Україна, Слобідська Україна, Степова Україна, Лівобережна Україна, або Гетьманщина, Північна Україна, Полісся, або Гайова Україна, Підгірська Україна, Горова Україна і Понадморська Україна.

2. Кожна земля є спілка вільних і самоправних громад ...

Територія України

4.Територія України належиться на праві власності всьому народові українському , себто Всеукраїнській Спілці, а не тій або іншій громаді чи землі.

5.Націоналізація землі має бути переведена на підставі правил: від власників українців земля викупляється, від чужинців відбирається без відшкодування...

8. Чужинці не можуть ані мати права приватної власності на землю під селитьбами, ані користуватись національною власністю...

Власті

30.Уся влада належить народові українському. Основний закон установляє, як нею користуватись.

31.Влада законодавча належиться раді представників і сенатові...

34. Президентові Всеукраїнської Спілки належиться влада виконавча, як се основним законом є установлено...

62. Першим громадянином є президент Всеукраїнської Спілки.

63. Президент вибирається усім народом українським через плебісцит на 6 років...

Військовасила

104. Всеукраїнська Спілка не має постійного війська.

105. Кожна громада має свою міліцію».

Зі статті Михайла Грушевського «Велика хвиля» (1917р.)

«Те, чого ми добивалися п'ять, чотири, три, навіть, рік тому, коли б дане було тоді, було б прийняте українським громадянством з щирою подякою і, дійсно, могло б мати своє значення, було б добром для нашого народу, охоронило б його від переживання тяжких хвиль останніх літ, улегшило б йому дальший культурний похід. Воно, розуміється, потрібне й тепер, мусить бути уділене негайно, щедрою рукою, в розмірах найбільш широких, свобідних від усяких обмежень і застережень. Але воно ніяк не може вважатися задоволенням українських потреб, «розв'язанням українського питання» для даного моменту. Се треба з усією рішучістю сказати про останню заяву Тимчасового правительства, про його спочуття до «культурно-національного самоозначення народностей Росії». Не про нього тепер річ і нікого воно тепер не інтересує на Україні. Українського питання вже нема. Є вільний, великий Український народ, який будує свою долю в нових умовах свободи».

Зі статті Михайла Грушевського «Повороту нема» (1917 р.)

«Домагання народоправства і суто демократичного ладу на Україні в відокремлені, «незмішаній» автономній Україні, зв'язаній тільки федеративним зв'язком з іншими племенами слов'янськими, чи то з іншими народами і областями Російської держави - се старе наше гасло, підняте ще в 1840-х роках найкращими синами України: Шевченком, Костомаровим, Кулішем, Гулаком, Білозерським і іншими, воно від того часу не переставало бути провідним мотивом української політичної мислі, організаційної роботи, культурної і громадської праці...

Без сумніву, воно зістанеться тою середньою політичною платформою, на котрій буде йти об'єднання людності України без різниці верств і народностей. Середня між програмою простого культурно-національного самоозначення народностей і домаганням повної політичної незалежності...

Широка автономія України з державними правами українського народу в федеративнім зв'язку - се та програма даного моменту, від котрої не може бути уступлення назад. Всякі перешкоди, всякі вагання в задоволенні її з боку провідників Російської держави чи керуючих кругів російського громадянства може мати тільки один наслідок - се пересунення центру ваги в бік українського самостійництва».

Із брошури Михайла Грушевського «Якої ми хочемо автономії й федерації» (1917р.)

«Чого хочуть українці

Українці в політичній справі хочуть утворити широку національно-територіальну автономію України в складі федеративної Російської республіки.

...Йдучи знизу догори, з меншого до більшого, се будуть такі форми громадського пожиття:

· повний централізм;

· децентралізація адміністраційна (бюрократична);

· самоуправа (самоврядування), вужче або ширше;

· автономія вужча (обмежена) або широка; державність неповна (несуверенна); держава самостійна, незалежна.

...Сюди, значить, мусять увійти губернії в цілості або в переважній часті українські - Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Катеринославська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Таврійська і Кубанська. Од них треба відрізати повіти і волості неукраїнські, як, скажімо, північні повіти Чернігівської губернії...»

Зі статті Михайла Грушевського «Від слова до діла!» (1917 р.)

«...Ми не можемо ставити сього домагання в залежність від того, чи збереться на Установчих зборах централістська чи автономно – федералістична більшість, чи автономісти-федералісти потягнуть за собою інших. Ми мусимо йти напевне.

Тільки поставивши всіх перед фактом, ми розвіємо їх сумніви - так, як реальні виступи українства в останніх тижнях примусили замовкнути старі балачки про те, що, мовляв, українство не має ґрунту в масах і т. ін.

..Ми не будемо з тривогою чекати висліду Установчих зборів як розіграння якоїсь всеросійської лотереї, а будемо знати, що вони нам дадуть.

Дадуть те, що властиво по самій ідеї своїй дати повинні - останню юридичну санкцію того устрою, який виробиться на місцях...»

Зі статті Михайла Грушевського «Чи Україна тільки для українців?» (1917 р.)

«З різних сторін до мене звертаються з тривожними запитаннями, чи се за нашою згодою і відомістю виголошуються по різних місцях такі слова, що Україна тільки для українців, а «кацапам» звідси треба забиратись, що всякі посади на Україні повинні тепер займати тільки українці, а іншим людям робить тут нічого...

Ні я, ні мої товариші - організовані українці - не згоджувалися з такими поглядами...

Ми думаємо якраз, що Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе на Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не обирати, не експлуатувати для себе».

З «Автобіографії» Михайла Грушевського (1914-1919 рр.)

«Але от прийшла революція, в березні 1917 року спало ярмо московське. В Києві українці почали організовувати політичний центр, названий Центральною Радою, вибрали мене головою й стали кликати, щоб негайно приїздив. Дуже трудно вже тоді було їхати. Я пустився і спіткало мене нещастя в тій дорозі: віз (вагон – К Б.), в котрім я їхав, загорівсь, ледве з життям я вискочив, а речі мої і рукописи в огні зістались.

Та про се не було часу думати, велика праця тоді починалась, котрій треба було себе цілого віддати. Пробув я головою Центральної Ради тринадцять місяців, до кінця її існування. Тяжке і відповідальне було те становище. Вороги українства, які і давніше пеклом на мене дихали в своїм засліпленні, вважали мене автором і українського руху, і винахідником української мови, тепер особливо всіли на мене своїми лайками й погрозами. А найтяжче ставало, коли не було згоди й між своїми, а так мусило бути в міру того, як приходилось вирішувати різні питання дальшого життя. При тім же, хоч всяку відповідальність валили на мене, в дійсності мав я дуже обмежений вплив і то моральний тільки: юридично моя роль була чисто формальна, як голова Центральної Ради я проводив її збори та репрезентував її назовні».

Завдання А.Історик із Канади Томас Приймак відзначав, що «конституційний проект Грушевського 1905 р. став політичною програмою України на багато років». Чи згодні ви з цим твердженням? Спираючись на результати порівняльного аналізу, обґрунтуйте свої думки.

Завдання Б. Валентин Мороз писав, що «Грушевський чудово пасував до початкового, заспіваного стану української революції». Проаналізуйте уривки зі статей Грушевського, порівняйте їх із заявою Центральної Ради івисловіть свою думку. Чи справді його ідеї сприяли формуванню соціальної та політичної платформи Центральної Ради?

Завдання В.Проаналізуйте уривки зі статей М.Грушевського за таким планом:

1.Перспектива взаємин України та Росії.

2. Ставлення до Установчих зборів.

3. Етнічна територія України в уявленні М. Грушевського.

4. Статус не українців в Українській державі.

Визначіть внесок М. Грушевського у формування програми розбудови Української держави за часів Центральної Ради.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Зміст лабораторно-практичної роботи дає можливість розглянути ідеї М. Грушевського (березень-квітень 1917 р.) на тлі конституційного проекту 1905 року і програмної відозви Центральної Ради. Порівняно з проектом 1905 року погляди М.Грушевського, висловлені ним у статтях 1917 року, набули завершенішого вигляду, зокрема точніше визначено кордони Української держави, структуру державного управління, становище неукраїнських народів тощо. Але водночас ці статті відображають тогочасну проміжну позицію автора між обстоюванням культурно-національної автономії і самостійної держави. Порівняно з відозвою Центральної Ради «До українського народу» Грушевський у цей час пропагував рішучішу програму дій: відмову від культурно-національної на користь національно-територіальної автономії в складі Росії, чітке визначення території України, статусу не українців тощо.

Сама тема роботи не є темою уроку. Виходячи з цього, можливі варіанти організації виконання її:

1. Домашнє дослідження групи студентів з докладним звітом на уроці.

2. Вивчення уривків зі статей за варіантами, з яких кожен передбачає дослідженняскладання підсумкового тексту.

3. Аналіз статей на уроці групою студентів із перенесенням їхньої доповіді про підсумки роботи на кінець уроку, на якому вивчатимуться погляди М. Грушевського.

4. Колективна праця групи над усіма джерелами з колективною фіксацією результатів. Цей варіант відповідніший для робіт, які проводяться вперше, і тому студенти ще не мають досвіду з певного виду діяльності. У цьому разі викладачеві потрібно звернутися до методичних порад щодо проведення лабораторно - практичних робіт у групах.

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
3. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
4. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
5. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
6. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
7. Антропологічні джерела
8. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
9. Безперебійні джерела живлення
10. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
11. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
12. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття

Переглядів: 727