• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Управління безпекою

Під безпекою треба розуміти стан захищеності життєво важливих ін­тересів:

а) особи, що виявляються в її правах і свободах;

б) суспільства, що сконцентровані в його матеріальних і духовних
цінностях, а виявляються в можливості народу виступати єдиним джере­
лом влади;

в) держави, що виражені в її конституційному ладі, суверенітеті, те­
риторіальній цілісності, а виявляються у праві на здійснення (реаліза­
цію) влади.

Безпека особи, суспільства і держави гарантується Конституцією Ук­раїни і досягається проведенням єдиної державної політики у галузі її за­безпечення, розробкою і своєчасним проведенням як превентивних, так і відновлюваних заходів, що адекватні погрозам відповідним інтересам. До них належать заходи політичного, економічного, організаційного, юри­дичного та іншого характеру. Виходячи з цього, у забезпеченні безпеки беруть участь органи законодавчої, виконавчої, судової влади, а також недержавні організації і громадяни.

Найбільша питома вага у вирішенні питань забезпечення безпеки припадає на державні утворення. Це Збройні Сили, Служба безпеки, прикордонні війська, органи внутрішніх справ і міліція, органи митного контролю, захисту прав споживачів, прокуратури та інші. Таким чином, держава є основним суб'єктом забезпечення безпеки.

У здійсненні цієї функції вона виходить з того, що достатня безпека особи і суспільства неможлива без ефективного захисту інтересів держа­ви. Практика розв'язання цих проблем однозначно свідчить, що в демок-

13 3-51

386____________________________________________________ Глава 10

ратичній державі ступінь захищеності особи і суспільства перебуває у прямій залежності від рівня безпеки держави.

Саме внаслідок цієї обставини Конституція України передбачає об­меження прав і свобод особи з метою захисту життєво важливих держав­них інтересів. Зокрема, ст. 41 передбачає примусове відчуження майна за умов воєнного або надзвичайного стану; у ст. 64 зазначається, що за умов воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обме­ження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Найвище керівництво у сфері національної безпеки здійснює Прези­дент України, він же очолює Раду національної безпеки і оборони України.

Рада національної безпеки і оборони України є координаційним ор­ганом з питань національної безпеки і оборони при Президентові Украї­ни і передбачена Конституцією України, її діяльність регламентована За­коном України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 р.

Функціями Ради національної безпеки і оборони України є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад
внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборо­
ни;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів вико­
навчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів вико­
навчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного
або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загро­
жують національній безпеці України.

Відповідно до функцій, визначених цим Законом, Рада національної безпеки і оборони України наділяється такою компетенцією:

1. Розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України належать до сфери національної без­пеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України щодо:

— визначення стратегічних національних інтересів України, концеп­
туальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і обо­
рони у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологіч­
ній, екологічній, інформаційній та інших сферах;

— проектів державних програм, доктрин, законів України, указів
Президента України, директив Верховного Головнокомандувача Зброй­
них Сил України, міжнародних договорів, інших нормативних актів та
документів з питань національної безпеки і оборони;

— вдосконалення системи забезпечення національної безпеки та ор­
ганізації оборони, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконав­
чої влади у цій сфері;

— проекту Закону України про Державний бюджет України за стат­
тями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони Ук­
раїни;

Управління адміністративно-політичною сферою______________________ 387

—матеріального, фінансового, кадрового, організаційного та іншого за­
безпечення виконання заходів з питань національної безпеки і оборони;

—заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-
технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відпо­
відно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтере­
сам України;

—доручень, пов'язаних з вивченням конкретних питань та здійснен­
ням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, ор­
ганам виконавчої влади та науковим закладам України;

—залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що
функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за
своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою національної без­
пеки і оборони України рішень, введених у дію указами Президента
України;

—забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної
інформації, її збереження, конфіденційності та використання в інтересах
національної безпеки України, аналізу на її основі стану і тенденції роз­
витку подій, що відбуваються в Україні і в світі, визначення потенційних
та реальних загроз національним інтересам України;

—питань оголошення стану війни, загальної або часткової мобіліза­
ції, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її
місцевостях, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зо­
нами надзвичайної екологічної ситуації.

2. Здійснює поточний контроль діяльності органів виконавчої влади
у сфері національної безпеки і оборони, подає Президентові України від­
повідні висновки та пропозиції.

3. Залучає до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів
виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та
організацій усіх форм власності.

4. Ініціює розробку нормативних актів та документів з питань націо­
нальної безпеки і оборони, узагальнює практику їх застосування та ре­
зультати перевірок їх виконання.

5. Координує і контролює переведення центральних і місцевих орга­
нів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєн­
ного чи надзвичайного стану.

6. Координує і контролює діяльність органів місцевого самовряду­
вання в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи над­
звичайного стану.

7. Координує та контролює діяльність органів виконавчої влади з від­
биття збройної агресії, організації захисту населення та забезпечення йо­
го життєдіяльності, охорони життя, здоров'я, конституційних прав, сво­
бод і законних інтересів громадян, підтримання громадського порядку в
умовах воєнного та надзвичайного стану та при виникненні кризових си­
туацій, що загрожують національній безпеці України.

13*

388_____________________________________________ Глава 10

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Він:

1) спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво роботою Ра­
ди національної безпеки і оборони України;

2) затверджує перспективні та поточні плани роботи Ради національ­
ної безпеки і оборони України, час і порядок проведення її засідань;

3) особисто головує на засіданнях Ради національної безпеки і обо­
рони України;

4) дає доручення членам Ради національної безпеки і оборони Украї­
ни, пов'язані з виконанням покладених на неї функцій;

5) заслуховує поточну інформацію Секретаря Ради національної без­
пеки і оборони України про хід виконання її рішень, у разі необхідності
виносить питання про стан виконання рішень Ради національної безпеки
і оборони України на її засідання;

6) затверджує Положення про апарат Ради національної безпеки і
оборони України, його структуру і штати;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення ді­яльності Ради національної безпеки і оборони України здійснює її апа­рат, який підпорядковується Секретареві Ради національної безпеки і оборони України.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України призначаєть­ся на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосеред­ньо йому підпорядковується. Правовий статус Секретаря Ради націо­нальної безпеки і оборони України як державного службовця визна­чається Президентом України відповідно до Закону України «Про дер­жавну службу». Він забезпечує організацію роботи і виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України та має заступників, які за його поданням призначаються на посаду та звільняються з посади Пре­зидентом України.

На посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та його заступників можуть призначатися як цивільні особи, так і вій­ськовослужбовці.

На засіданнях Ради національної безпеки і оборони України її члени голосують особисто. Делегування ними обов'язку бути присутніми на за­сіданні Ради національної безпеки і оборони України іншим особам не допускається.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

На запрошення Голови Ради національної безпеки і оборони України у її засіданнях можуть брати участь голови комітетів Верховної Ради Ук­раїни, інші народні депутати України, керівники центральних органів ви­конавчої влади та інші особи, які не є членами Ради національної безпе­ки і оборони України.

Управління адміністративно-політичною сферою______________________ 389

Рішення Ради національної безпеки і оборони України приймаються не менш як двома третинами голосів її членів і вводяться в дію указами Президента України.

Для опрацювання і комплексного вирішення проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та прогнозного супрово­дження своєї діяльності Рада національної безпеки і оборони України в рамках коштів, передбачених Державним бюджетом України, може утво­рювати тимчасові міжвідомчі комісії, робочі та консультативні органи.

Державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку, є Служба безпеки України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

На Службу безпеки України покладається захист державного суве­ренітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності інозем­них спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

До завдань Служби безпеки України також входить запобігання, ви­явлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки люд­ства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зо­бов'язана:

1) здійснювати розвідувальну та інформаційно-аналітичну роботу в
інтересах ефективного проведення органами державної влади та управ­
ління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем
оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного про­
гресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою Ук­
раїни;

2) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення диплома­
тичних представництв, консульських та інших державних установ, а та­
кож заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньо­
політичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян Ук­
раїни за кордоном;

3) виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких
віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України; про­
водити дізнання і слідство у цих справах; розшукувати осіб, які перехо­
вуються у зв'язку із вчиненням зазначених злочинів;

4) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою запобігання, вияв­
лення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної
діяльності проти України;

5) забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного

390____________________________________________________ Глава 10

ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з бо­ку окремих осіб та їх об'єднань;

6) здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного ком­
плексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокова­
них на території України, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важ­
ливих об'єктів інших галузей господарства;

7) брати участь у розробці і здійсненні заходів щодо захисту держав­
них таємниць України, сприяти у порядку, передбаченому законодав­
ством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збере­
женні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди
життєво важливим інтересам України;

8) здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопо­
рушень у сфері державної безпеки;

9) у межах визначеної законодавством компетенції забезпечувати за­
хист особистої безпеки громадян; брати участь у реабілітації і поновленні
прав незаконно репресованих осіб;

10) сприяти Прикордонним військам України в охороні державного
кордону України;

11) сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану
в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, знач­
них аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуа­
цій;

12) подавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними,
допомогу органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у
боротьбі зі злочинністю;

13) брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосують­
ся в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іно­
земців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил;

14) забезпечувати засекреченим і шифрованим зв'язком державні ор­
гани України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлю­
ється Кабінетом Міністрів України;

15) проводити наукові дослідження і дослідно-конструкторські робо­
ти, впроваджувати їх результати у практику діяльності Служби безпеки
України;

16) виконувати за дорученням Верховної Ради України або Прези­
дента України інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення
внутрішньої та зовнішньої безпеки держави.

Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників грун­тується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапар-тійності та відповідальності перед народом України.

В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України до­держується принципів поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.

Управління адміністративно-політичною сферою_______________ 391

Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі додержан­ня прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки Украї­ни повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлен­ня, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права і свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України.

Неправомірне обмеження законних прав і свобод людини є непри­пустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Орган Служби безпеки у разі порушення його співробітниками за ви­конання службових обов'язків прав чи свобод людини повинен вжити за­ходів до поновлення цих прав і свобод, відшкодування заподіяної мо­ральної та матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності.

Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов'язана дати їм письмові пояснення з приводу обмеження їх прав чи свобод. Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових (службових) осіб та органів Служби безпеки України.

Чинне законодавство не допускає використання Служби безпеки Ук­раїни в партійних, групових чи особистих інтересах і забороняє діяль­ність у ній партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають по­літичні цілі.

На період служби чи роботи за трудовим договором членство співро­бітників Служби безпеки України у таких об'єднаннях зупиняється.

Як виняток, дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, у професійних спілках.

Громадськість України через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку інформується про діяль­ність Служби безпеки України.

Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо за­гального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співро­бітників Служби безпеки України.

Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформація конфі­денційного характеру, розголошення якої може завдати шкоди націо­нальній безпеці України, честі і гідності особи або порушити її законні пра­ва, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя.

Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підпри­ємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.

Громадяни України та їх об'єднання, інші особи сприяють законній діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах.

Систему Служби безпеки України становлять Центральне управлін­ня Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи,

392_____________________________________________ Глава 10

Служба безпеки Автономної Республіки Крим, органи військової контр­розвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

Організаційна структура Служби безпеки України визначається Пре­зидентом України.

Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять до системи Служби безпеки України, є юридични­ми особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.

Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До його складу входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналі­тичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, з роботи з особовим складом, адміністративно-госпо­дарський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організацій­ною структурою Служби безпеки України.

Функціональний підрозділ розвідки у складі Центрального управлін­ня Служби безпеки України має статус розвідувального органу Служби безпеки України.

Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконан­ня у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають ви­конанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством до­даткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав і свобод громадян.

У межах своєї компетенції Центральне управління Служби безпеки України вносить Президенту України пропозиції про видання актів з пи­тань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання орга­нами державного управління, підприємствами, установами, організація­ми і громадянами.

З метою ефективного виконання своїх завдань Службою безпеки Ук­раїни створюються її регіональні органи: обласні управління Служби без­пеки України, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення і територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України.

В інтересах державної безпеки органи і підрозділи Служби безпеки України можуть створюватися на окремих державних стратегічних об'єк­тах і територіях, у військових формуваннях.

Органи військової контррозвідки створюються для контррозвіду-вального забезпечення Збройних Сил України і Прикордонних військ

Управління адміністративно-політичною сферою_______________ 393

України та інших військових формувань, дислокованих на території Ук­раїни.

У своїй оперативно-службовій діяльності органи Служби безпеки України є незалежними від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.

Керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Централь­ним управлінням здійснює Голова Служби безпеки України. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Службу безпеки України.

У Службі безпеки України створюється колегіальний дорадчий ор­ган — колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на Службу безпеки України завдань, приймає рішення з основних напрямів і проб­лем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами. Рішення ко­легії приймаються більшістю голосів і оголошуються наказами Голови Служби безпеки України.

Кадри Служби безпеки України становлять: співробітники-військо-вослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою без­пеки України, а також військовослужбовці строкової служби.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокре­ма юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.

Військовослужбовці Служби безпеки України мають право зберігати, носити, використовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію», військовими статутами Збройних Сил України та іншими актами зако­нодавства.

Важливі функції щодо забезпечення державної безпеки надані Дер­жавному комітету у справах охорони державного кордону України.

Державний комітет у справах охорони державного кордону Украї­ни (Держкомкордон України) є центральним органом державної вико­навчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з прикор­донних питань, здійснює управління Прикордонними військами Украї­ни, а також координує діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань організації перетинання державного кордону особами, транспортними засобами, вантажами та іншим майном, забезпечення додержання режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в' пунктах пропуску через державний кордон України.

Основними завданнями Держкомкордону України є: організація охо­рони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; розроблення разом з відповідними органами виконавчої влади пропозицій щодо правового оформлення державного

394_____________________________________________ Глава 10

кордону та реалізації міжнародних договорів з питань додержання режи­му державного кордону; забезпечення участі України в міжнародному співробітництві з прикордонних питань і виконання відповідних зобов'я­зань, що випливають із міжнародних договорів України; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо державного кордо­ну; безпосереднє керівництво Прикордонними військами України; забез­печення оснащення Прикордонних військ України озброєнням і військо­вою технікою, підготовки і розстановки кадрів, зміцнення дисципліни, "правопорядку та виховання особового складу.

Держкомкордон України очолює Голова — Командувач Прикордон­них військ України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Пре­зидент України. Голова Держкомкордону України здійснює керівництво Держкомкордоном України та Прикордонними військами України і несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держкомкордон України завдань і виконання ним своїх функцій.

Голова Держкомкордону України розподіляє обов'язки між своїми заступниками, визначає ступінь їх відповідальності, а також ступінь від­повідальності керівників структурних підрозділів Держкомкордону Ук­раїни, регіональних органів управління, органів охорони державного кор­дону та органів забезпечення Прикордонних військ України.

Важливим інструментом реалізації Держкомкордоном своїх повнова­жень є підпорядковані йому Прикордонні війська України, що функці­онують відповідно до Закону України «Про Прикордонні війська Украї­ни» від 4 листопада 1991 р.

Головним їх завданням є забезпечення недоторканності державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах Украї­ни, а також охорона виключної (морської) економічної зони України.

Діяльність Прикордонних військ України будується на принципах законності, гласності, додержання прав і свобод громадян, взаємодії з ор­ганами державної влади і управління, громадськими об'єднаннями, тру­довими колективами і населенням. При виконанні службових обов'язків військовослужбовці Прикордонних військ України керуються Конститу­цією і законами України. Діяльність будь-яких політичних партій і рухів у Прикордонних військах України забороняється. Гласність у діяльності Прикордонних військ України забезпечується систематичним інформу­ванням органів державної влади і управління, громадських об'єднань, громадян, засобів масової інформації про стан охорони державного кор­дону і заходи щодо його зміцнення.

Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України є Командувачем Прикордонних військ України. Він признача­ється на посаду та звільняється з посади відповідно до Конституції Ук­раїни.

Управління адміністративно-політичною сферою______________________ 395

При виконанні покладених на них завдань Прикордонні війська Ук­раїни зобов'язані:

1) припиняти будь-які спроби незаконної зміни проходження дер­
жавного кордону України на місцевості;

2) відбивати вторгнення на територію України озброєних формувань,
припиняти збройні та інші провокації на державному кордоні України,
захищати від злочинних посягань населення і власність у всіх її формах;

3) відвертати і не допускати перетинання державного кордону Украї­
ни особами і транспортними засобами поза пунктами пропуску або інши­
ми незаконними способами; виявляти і затримувати порушників держав­
ного кордону України;

4) здійснювати у встановлених пунктах і у встановленому порядку за
наявності належно оформлених документів пропуск через державний
кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна;

5) забезпечувати виконання зобов'язань, що випливають з міжнарод­
них договорів України, з питань режиму державного кордону України та
виключної (морської) економічної зони України;

6) здійснювати спільні заходи із Службою національної безпеки Ук­
раїни в межах наданої їм компетенції з питань охорони державного кор­
дону України, а також контролювати самостійно чи разом з органами
внутрішніх справ підтримання прикордонного режиму;

7) контролювати спільно з органами внутрішніх справ, керівництвом
аеропортів (аеродромів), відкритих для міжнародних польотів, прикор­
донних залізничних станцій, морських і річкових портів, служб міжна­
родних автомобільних перевезень додержання встановленого режиму в
пунктах пропуску через державний кордон України;

8) здійснювати контроль за додержанням усіма невійськовими судна­
ми і військовими кораблями встановленого порядку плавання та перебу­
вання в територіальному морі України, внутрішніх водах України, а та­
кож частині вод прикордонних річок, озер та інших водойм, що належать
Україні;

9) подавати в районах проходження служби спеціально уповноваже­
ним на те державним органам і посадовим особам необхідну допомогу в
їх діяльності з контролю за збереженням природних ресурсів, додержан­
ням правил промислової та іншої діяльності, з охорони природного сере­
довища і континентального шельфу;

10) здійснювати охорону дипломатичних представництв України, по­
стійних представництв України при міжнародних організаціях і консуль­
ських установ України в іноземних державах;

11) відповідно до чинного законодавства України забезпечувати сис­
тему особливих заходів щодо захисту військовослужбовців Прикордон­
них військ України, які беруть безпосередню участь в оперативно-розшу-
ковій діяльності та здійсненні контролю за переміщенням людей, транс­
портних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний

396_____________________________________________ Глава 10

і митний кордон України, від посягань на життя, здоров'я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв'язку зі службовою діяльністю цих військовослужбовців;

12) здійснювати взаємодію при охороні державного кордону з відпо­відними органами, військовими формуваннями іноземних держав у по­рядку, який встановлюється міжнародними договорами та актами зако­нодавства України.

Для ефективного виконання своїх обов'язків Прикордонним вій­ськам України надано відповідні права. Згідно з чинним законодавством вони мають право у межах прикордонної смуги, контрольованого при­кордонного району, в пунктах пропуску через державний кордон Украї­ни, а також на території, де прикордонну смугу та контрольований при­кордонний район не встановлено, але Прикордонні війська України здійснюють охорону державного кордону України або прилеглої до охо-ронюваного Прикордонними військами України узбережжя моря, тери­торії району, міста, селища, сільради, в територіальному морі України, внутрішніх водах, що належать Україні, здійснювати таке:

1) розташовувати прикордонні наряди, пересуватися при виконанні
службових обов'язків по будь-яких ділянках місцевості, користуватися
безоплатно усіма видами міського пасажирського транспорту (крім так­
сі), залізничного і водного транспорту приміського сполучення та авто­
бусами приміських маршрутів;

2) вести дізнання у справах про порушення державного кордону Ук­
раїни, здійснювати оперативно-розшукову діяльність відповідно до чин­
ного законодавства;

3) здійснювати адміністративне затримання осіб, які порушили ре­
жим державного кордону України, прикордонний режим або режим у
пунктах пропуску через державний кордон України, на строк до трьох
годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлен­
ня особи і з'ясування обставин правопорушення — до трьох діб з пові­
домленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох го­
дин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокуро­
ра, якщо правопорушники не мають документів, які посвідчують їх осо­
бу, піддавати затриманих особистому оглядові, а також оглядати і при
необхідності вилучати наявні при них речі;

4) здійснювати на строки, передбачені попереднім пунктом (3), адмі­
ністративне затримання громадян України, іноземних громадян і осіб без
громадянства, які порушили державний кордон України, за відсутності
достатніх підстав для порушення проти них кримінальних справ, а якщо
щодо цих осіб прийнято у встановленому порядку рішення про передачу
їх прикордонній владі суміжної держави, з санкції прокурора затримува­
ти цих осіб на час, необхідний для їх передачі;

5) тримати осіб, підданих адміністративному затриманню, в ізолято­
рах тимчасового тримання або в інших приміщеннях, спеціально облад-

Управління адміністративно-політичною сферою______________________ 397

наних для цих цілей. Про кожний випадок адміністративного затриман­ня, особистого огляду затриманого, огляду і вилучення речей, що є при ньому, складається протокол і повідомляється прокурору;

6) запрошувати осіб у підрозділи Прикордонних військ України для
з'ясування обставин порушення державного кордону України, його ре­
жиму, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через дер­
жавний кордон України. У необхідних випадках з'ясування обставин за­
значених порушень може здійснюватись і в інших місцях;

7) перевіряти у осіб, які прямують через державний кордон України,
документи про право в'їзду в Україну або виїзду з України, робити в них
відповідні відмітки і за необхідності тимчасово їх вилучати; не пропуска­
ти через державний кордон України осіб, які не мають дійсних докумен­
тів на право в'їзду в Україну або виїзду з України, до належного оформ­
лення ними документів на право перетинання державного кордону Ук­
раїни або до уточнення обставин втрати документів громадянами Украї­
ни в період перебування за кордоном і встановлення їх особи;

8) здійснювати у встановленому порядку самостійно або спільно з
митними установами огляд вантажів та іншого майна осіб, які прямують
через державний кордон України;

9) вилучати у встановленому порядку заборонені до ввезення в Ук­
раїну або вивезення з України предмети, а також предмети контрабанди,
які переміщаються через державний кордон України;

10) проводити у встановленому порядку огляд транспортних засобів,
що прямують через державний кордон України, і вантажів, що на них пере­
возяться, супроводжувати транспортні засоби прикордонними нарядами;

11) визначати спільно з заінтересованими підприємствами, установа­
ми та організаціями місця і тривалість зупинок (стоянок) транспортних
засобів закордонного прямування в пунктах пропуску через державний
кордон України;

12) забороняти сходити на берег і перебувати на березі членам екіпа­
жів іноземних невійськових суден та іншим особам, які перебувають на
них і які припустилися правопорушення під час плавання та перебуван­
ня в територіальному морі України, внутрішніх водах України, а також
під час стоянки суден у портах України;

13) обмежувати у випадках, які спричиняються обставинами, пов'я­
заними із забезпеченням охорони державного кордону України, прова­
дження різних робіт у прикордонній смузі, за винятком робіт на будовах,
здійснюваних відповідно до міжнародних договорів України, на будовах
державного значення і проведення заходів, пов'язаних із стихійним ли­
хом та особливо небезпечними інфекційними хворобами;

14) використовувати засоби електричного зв'язку міністерств, інших
органів державного управління, транспортні засоби підприємств, уста­
нов, організацій під час відбиття вторгнень на територію України, припи­
нення збройних та інших провокацій на державному кордоні України,

398_____________________________________________ Глава 10

розшуку і затримання порушників державного кордону України, а також в інших випадках, спричинених обставинами, на умовах, погоджених у встановленому порядку;

15) здійснювати інші дії щодо охорони державного кордону України,
виключної (морської) економічної зони відповідно до законодавства Ук­
раїни, її міжнародних договорів. У необхідних випадках, пов'язаних з
розшуком і затриманням порушників державного кордону України, При­
кордонні війська України можуть здійснювати на території України на­
дані їм права і за межами зазначених у цій статті територій, прикордон­
ної смуги і пунктів пропуску через державний кордон України;

16) розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'яза­
ні з порушенням правил прикордонного режиму і режиму в пунктах про­
пуску через державний кордон України;

17) у випадках і в порядку, встановлених законодавством України, не
допускати в'їзду в Україну іноземних громадян, а також виїзду з неї гро­
мадян України та іноземних громадян;

18) використовувати в порядку, передбаченому законодавством Ук­
раїни, земельні ділянки;

19) одержувати безоплатно за письмовими запитами командирів
військових частин та начальників оперативно-розшукових підрозділів від
державних органів, підприємств, установ і організацій, а також об'єднань
громадян інформацію, необхідну для виконання покладених на війська
обов'язків, за винятком випадків, коли законодавством України встанов­
лено спеціальний порядок одержання інформації;

20) використовувати у порядку, встановленому законодавством Ук­
раїни, водний і повітряний простір України, морські та річкові порти,
аеропорти та аеродроми (посадочні майданчики), розташовані на терито­
рії України, незалежно від їх відомчої належності і призначення; одержу­
вати навігаційну, метеорологічну, гідрографічну та іншу інформацію, не­
обхідну для забезпечення польотів і кораблеводіння, у порядку, встанов­
леному Кабінетом Міністрів України;

21) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки військово­
службовців Прикордонних військ України та їх близьких родичів, недо­
торканності житла, а також збереження їхнього майна згідно з чинним
законодавством України.

Прикордонні війська України і Війська повітряної оборони України у порядку, передбаченому законодавством України, під час охорони дер­жавного кордону України і виключної (морської) економічної зони мають право застосовувати зброю, бойову техніку та спеціальні засоби для:

— відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України
військових груп і банд, припинення збройних провокаційних дій на дер­
жавному кордоні України;

— відбиття нападу та припинення опору неозброєних осіб, якщо жит-

Управління адміністративно-політичною сферою______________________ 399

тю прикордонників або населенню загрожує небезпека та запобігти їй ін­шими засобами немає можливості;

—запобігання викраденню повітряних, морських та річкових суден,
що належать Україні;

—захисту населення від збройних нападів та інших дій, що станов­
лять загрозу життю і здоров'ю людей, а також майну, якщо інші засоби
захисту виявилися марними;

—запобігання спробі втечі осіб, затриманих за порушення державно­
го кордону України, якщо перешкодити цьому іншим способом немож­
ливо;

—запобігання спробі порушників державного кордону України пере­
ховатися на території суміжної держави або прорватися вглиб території
України, якщо всі інші засоби для їх затримання вичерпано;

—подання допомоги кораблям Прикордонних військ України під час
відбиття збройного нападу на них, припинення ворожих дій іноземних
суден щодо українського узбережжя, українських підводних та надвод­
них об'єктів або для припинення збройного опору суден-порушників дер­
жавного кордону України.

У разі потреби можуть застосовуватися зброя і бойова техніка Війсь-ково-Морських Сил України та інших видів Збройних Сил України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Зброя, бойова техніка та спеціальні засоби застосовуються під час охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони України в по­рядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Читайте також:

1. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
2. ERP і управління можливостями бізнесу
3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
4. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
5. ISO9000. Як працює система управління якістю
6. Oracle Управління преміальними
7. А. Видання прав актів управління
8. Автоматизація управління діяльністю готелю
9. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
11. Автоматизовані станції управління насосними станціями водопостачання першого, другого і третього підйомів
12. Адаптивні організаційні структури управління.

Переглядів: 555