Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття і предмет трудового права

Тема І. Предмет, метод і система трудового права

Лекції по трудовому праву України

Тема І

Однією із найважливіших галузей в нині діючій пра­вовій системі України є трудове право. Сутність і зміст цієї галузі права досить красномовно відображає її назва. Суспільне життя складне, багатоманітне і має різні фор­ми прояву, однією із яких є трудова діяльність його членів. Остання виступає засобом створення матеріальних по­треб, які забезпечують життєдіяльність, а значить, існу­вання людини. Задоволення матеріальних потреб забез­печується в процесі їх виробництва, що виник разом з існуванням людини і досяг розвитку від найпростіших знарядь праці до найдосконаліших сучасних конструкцій і технологій.

Будь-яке виробництво неможливе без застосування праці людей. Матеріальні цінності і блага, що створюються в процесі виробництва,— це результат праці лю­дей, результат їх цілеспрямованого впливу шляхом пев­них дій, рухів, прийомів на окремі предмети навколиш­нього світу з метою створення інших предметів чи отри­мання результатів; з іншого боку — це результат взає­модії, взаємостосунків і взаємовідносин між людьми в процесі застосування праці з тією ж метою. Право, як сукупність норм і правил поведінки, регулює певні сфе­ри суспільних відносин, і будь-які з них набувають фор­му правових, якщо вони врегульовані нормами права. Що ж до трудових відносин, то таку функцію виконує тру­дове право.

Все вищесказане підкреслює роль і значення трудових відносин, які виникають в процесі застосування праці, і тим самим обумовлює місце, роль і значення трудового права в правовій системі.

Слід зазначити, що характер трудових відносин визна­чається формою власності на застосовувані в процесі праці засоби виробництва і характером розподілу та привлас­нення результатів праці, що, власне, і є проявом форми власності.

Природа людини така, що її діяльність, а значить і ре­зультати її праці, залежать від зацікавленості людини в ній. Зацікавленість же в значній мірі визначається її зв'яз­ком з матеріальними цінностями в процесі праці: засоба­ми виробництва, предметами праці, створеними матері­альними благами. Якщо працівник виступає їх власником, він прямо і максимально зацікавлений в позитивних ре­зультатах своєї праці. Найманий працівник зацікавлений не стільки в кінцевих результатах праці, скільки в вигід­ному продажу своєї праці, і його участь у виробничому процесі спрямована на отримання максимальної платні, а не найбільших досягнень і найкращих результатів.

Власність на засоби і предмети виробництва та резуль­тати праці зумовлює поділ учасників трудових відносин на роботодавців і найманих працівників. Узгодження їх інтересів викликає необхідність регулювання трудових відносин, що виникають між ними. Саме це відноситься до компетенції трудового права.

Як галузь права трудове право зародилось за капіталі­стичної формації, перехід до якої, зумовлений розвит­ком суспільних відносин, призвів до ліквідації кріпос­ницької залежності, відокремлення великих мас людей від засобів виробництва і тим самим, вирішивши питан­ня власності на користь певної, значно меншої частини суспільства, змусив інших для забезпечення своєї життє­діяльності пропонувати на ринку єдине, що в них було, — свою здатність до праці; спричинив появу найманої робочої сили.

Саме в такій ситуації, за умов зосередження власності на засоби виробництва в одних руках і свавільного вико­ристання найманої праці безправних робітників, під тис­ком їх вже організованих на той час виступів за поліпшення свого економічного становища, держава втрути­лась і взяла на себе функцію регулювання суспільних тру­дових відносин, метою якого було зменшити напружен­ня класової боротьби.

Таке регулювання проявлялось прийняттям законодав­чих актів, змістом яких були деякі соціальні гарантії для трудящих, і проводилось у рамках цивільного права. Перші нормативні акти з питань праці регулювали тривалість часу роботи і відпочинку, оплату і охорону праці, соці­альне забезпечення робітників.

Згодом регулювання трудових відносин, зазнавши змін і удосконалення, виділилось у самостійну правову галузь, суть якої найбільш точно відображає термін «трудове пра­во», тому що охоплює широке коло питань, пов'язаних з реалізацією людиною її здатності до праці і наслідка­ми, породженими цим фактом.

Головними серед них є питання, що стосуються трудо­вих відносин, які виникають безпосередньо в процесі за­стосування праці — у сфері виробництва матеріальних і духовних благ, в сфері обслуговування. Слід зазначити, що трудові відносини, як об'єкт регулювання трудового права, базуючись на найманій праці, є ланкою виробничих відносин, які виникають внаслідок приєднання робітника до складу трудового колективу підприємства чи організації шляхом укладення трудового договору з його власником чи уповноваженою ним особою. В результаті робітник, влаштовуючись на роботу, бере на себе обо­в'язок виконувати певні трудові функції в умовах дотри­мання вимог правил внутрішнього трудового розпоряд­ку, що діють на цьому підприємстві. Лише трудові відно­сини, які виникають на вище означених умовах, є пред­метом регулювання трудового права. Тобто змістом тру­дового права є регулювання трудових відносин, які ви­никають безпосередньо в процесі застосування праці, до того ж найманих працівників.

Трудові відносини, засновані на праці власників (влас­ників-підприємців, працівників, що зайняті індивідуальною трудовою діяльністю), не відносяться до сфери ре­гулювання трудового права. Останнє стосується і праці суддів, прокурорсько-слідчих працівників, служби в орга­нах Міністерства внутрішніх справ. Збройних силах, в воєнізованій охороні, де регулювання відносин здійснюється спеціальними законами, положеннями, за­твердженими відповідними постановами Верховної Ради чи Кабінету Міністрів, а також Дисциплінарними стату­тами.

Крім безпосередніх трудових відносин по застосуванню праці до предмета регулювання трудового права відно­сяться також відносини, які виникають навколо трудо­вих: межують з ними чи є похідними від них,— так чи інакше пов'язані з ними. До таких відносяться:

— організаційно-управлінські відносини, бо праця, як цілеспрямована дія, для досягнення поставленої мети по­требує належної організації і керування її процесом;

— соціально-партнерські відносини, які відобража­ють колективні трудові відносини і виникають між профспілковими організаціями чи іншими представ­никами працюючих і адміністрацією з приводу засто­сування норм трудового права, покращення умов праці та ін.;

— відносини, які виникають під час розгляду трудових спорів у випадку виникнення конфліктних ситуацій між роботодавцем і працівником чи трудовим колективом, які розглядаються в комісіях по трудових спорах, створе­них на підприємствах (в установах, організаціях), на при­мирних комісіях, за участю посередників чи трудовим арбітражем;

— відносини, які приходять на зміну трудовим і зали­шаються між роботодавцем і працівником в разі тимча­сової чи постійної втрати останнім працездатності або досягнення пенсійного віку, і які виникають тільки у зв'язку з трудовою діяльністю.

Таким чином, предмет трудового права складають тру­дові і супутні їм чи похідні від них суспільні відносини, існування яких обумовлене безпосереднім зв 'язком з трудовими відносинами.

З'ясування предмета трудового права є важливим хоча б тому, що від чіткості встановлення переліку суспільних відносин, які входять в його компетенцію, залежить вста­новлення сфери застосування трудового законодавства.

Оскільки формою прояву права є правова норма, вста­новлена в нормативному акті, то змістом трудового пра­ва є норми, які містяться в законах та інших норматив­них актах, що встановлюють порядок вирішення основ­них питань трудових відносин.

Отже, трудове право— це сукупність зведених в систему правових норм, які регулюють суспільні трудові і пов'язані з ними відносини з приводу реалізації громадянами їх здат­ності до праці.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
  5. А/. Поняття про судовий процес.
  6. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  7. Абетково-предметний покажчик
  8. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  9. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  11. Адміністративне право як галузь права
  12. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.




Переглядів: 872

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальна характеристика фінансового оздоровлення та його структурні елементи. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.