• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

До складу цивільного правопорушення, до якого входять:

1. Протиправність поведінки боржника. Протиправною визнається така поведінка, яка порушує норму права, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про протиправність своєї поведінки. За порушенням норми цивільного права завжди стоїть порушення суб'єктив­ного права потерпілої особи. Як зазначалось, правомірними діями особа здійснює своє право, протиправни­ми — порушує право інших осіб.

Роль критеріїв визначення протиправності можуть виконувати підстави виникнення зобов'язань. Так, про­типравними є заподіяна шкода, порушення договору або умов адміністративного акта чи односторонньої угоди.

Протиправна поведінка знаходить вираження у ви­гляді протиправної активної або пасивної дії. Активна дія боржника буде протиправною, якщо вона або прямо за­боронена законодавчим актом, або суперечить певному правовому актові, договорові або умовам односторонньої угоди. Наприклад, ст. 162 ЦК України не допускає од­носторонньої відмови від виконання зобов'язання, ст. 12 Закону "Про захист прав споживачів" зобов'язує продавця після оплати передати споживачеві товар належної якості.

Пасивна дія буде протиправною лише за умови, коли на особу покладено обов'язок діяти за певних обставин. Так, ст. 10 Закону "Про міліцію" встановила основні обов'язки міліції, невиконання хоча б одного з цих обо­в'язків, що призвело до порушення прав особи, треба розцінювати як протиправну пасивну дію (бездіяльність). Протиправною пасивною дією буде поведінка громадя­нина, який знайшов загублену кимось річ і не повідомив про це особу, що її загубила (ст. 138 ЦК України).

2. Під збитками розуміють витрати, що понесеш кредитором, втрату або пошкодження майна кредитора, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, як­би боржник виконав своє зобов'язання належним чи­ном. Як видно, збитки складаються з негативних наслід­ків, які виникли у майновій сфері потерпілого у зв'язку з порушенням його майнових прав. Збитки поділяються на два види. Перший вид — дійсні збитки — це сума, на яку зменшилась вартість майна кредитора внаслідок не­правомірних дій боржника. Вони складаються з витрат, які кредитор зробив або повинен був зробити для відно­влення порушеного права, а також вартості втраченого кредитором майна.

Другий вид збитків - це та сума, на яку не збільши­лось майно кредитора через правопорушення. Його ще називають "упущена користь". Прикладом упущеної користі може бути випадок, коли наймач пошкодив най­нятий автомобіль, внаслідок чого наймодавець не тільки був змушений затратити кошти на ремонт автомобіля, а й не отримав прибутку, який він мав би від перевезення пасажирів, якби не було правопорушення.

Цивільне законодавство закріплює принцип повного відшкодування збитків, а це означає, що відшкодуванню підлягають як дійсні збитки, так і .упущена користь. Але в деяких установлених законом випадках допускається відхилення від цього принципу. Так, ст. 206 ЦК України передбачає можливість обмеження розміру відповідаль­ності по зобов'язаннях. А ст. 17 Закону "Про захист прав споживачів" передбачає відшкодування шкоди, за­подіяної життю, здоров'ю або майну споживача товара­ми (роботами, послугами), що містять конструктивні, виробничі, рецептурні або інші недоліки, в повному об­сязі, якщо законодавством не передбачено більш високої міри відповідальності.

В період інфляції має практичне значення визначен­ня суми збитків. За загальними правилами така сума ви­значається за цінами, що діяли на момент винесення судового рішення про стягнення збитків.

3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками чи іншими негативними наслідками, що настали для потерпілої сторони.

На причинний зв'язок як на одну з необхідних умов відповідальності звертається увага в ч. 1 ст 203 ЦК України. У цій статті сказано, що "у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки". Причинний зв'язок — об'єктивно існуючий зв'язок між поведінкою боржника і наслідком, який настав.

У тих випадках, коли наслідок є проявом випадко­вого, незакономірного збігу певних обставин, серед яких поведінка боржника не є істотною, причинний зв'язок, в розумінні законодавця, відсутній.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
3. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Адаптація особового складу до служби
7. Адвокат як представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
8. Адміністративне правопорушення, його ознаки та склад
9. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
10. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
11. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
12. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.

Переглядів: 419