Нехай K1 та K2 — кількість капіталу, що використовується у виробництві, відповідно, товарів А та В, а L1 та L2 — кількість праці, що витрачається на виробництво, відповідно, товарів А та В.
Для Парето-оптимального розподілу ресурсів обов’язковою умовою є рівність між граничними нормами технологічного заміщення праці капіталом (відношення граничного продукту праці до граничного продукту капіталу) у виробництві А та у виробництві В. З цієї умови випливає:
0,5L1/0,5K1 = 0,8L2/0,2K2;
L1/K1 = 4(100 – L1)/(50 – K1);
K1 = 50L1 / (400 – 3L1).
За останнім рівнянням визначимо координати трьох точок (M, T, N) на кривій виробничих контрактів і на кривій виробничих можливостей:
точка M: K1 = 1,35; L1 = 10; K2 = 48,65; L2 = 90;
точка T: K1 = 10; L1 = 50; K2 = 40; L2=50;
точка N: K1 = 25; L1 = 80; K2 = 25; L2 = 20.
Одержані дані дають змогу побудувати приблизний графік кривої виробничих контрактів (рис. 17.6):