Зайнятість в Україні

Статистичні показники зайнятості

Відповідно до принципів побудови статистичних характеристик показники зайнятості можуть бути абсолютними та відносними.

Абсолютні показники включають такі характеристики:

загальну чисельність зайнятих;

розподіл зайнятих:

за віком;

за статтю;

за рівнем освіти;

за галузями;

за місцем проживання.

Відносні показники включають такі характеристики:

рівень зайнятості;

структуру зайнятості.

Усі характеристики зайнятості розраховуються щодо тієї сукупності населення, яка їх індуціює: якщо йдеться про загальні характеристики рівня зайнятості, то обчислюються характеристики зайнятості трудоактивного населення або робочої сили регіону.

Так, рівень зайнятості розраховується за формулою:

e =Е*100%,

де е - рівень зайнятості;

Е - чисельність зайнятих;

L- чисельність сукупної робочої сили.

Структура зайнятості віддзеркалюється питомою вагою кожної групи зайнятих в їх загальній чисельності:

е/=-2г/. 100%, Е

де е, - частка /-'/ групи зайнятих;

Е/ - чисельність і-і групи зайнятих;

Е - загальна чисельність зайнятих.

Для аналізу трудоресурсної ситуації застосовуються загальні і спеціальні показники: перші розраховуються стосовно загальної чисельності трудоактивного населення чи робочої сили, другі - стосовно окремих груп населення.

Загальний коефіцієнт зайнятості розраховується за формулою:

е=Е. юо% ,

а коефіцієнт зайнятості, наприклад жінок - ^е^ =^ 100% ,

л^ (де відповідно використовуються чисельності зайнятих жінок

Еу і обсяги пропозиції робочої сили з боку жінок - Ьуу.

За умов централізованої планової економіки СРСР, населення мало гарантоване робоче місце з регулярно сплачуваним заробітком, всеохоплюючу й універсальну систему соціального захисту тих, хто не в змозі заробляти самостійно, широкий спектр послуг і товарів, які надавалися за більш-менш прийнятними цінами за місцем роботи. З початком переходу до ринкової економіки більшість субсидій істотно скоротилися, багато людей уперше в житті зіткнулося з безробіттям, а вся минула впевненість у майбутньому зникла.

Хоча офіційно зареєстрована зайнятість не зменшилась такою мірою як обсяги виробництва, однак багатьох працюючих відправлено в так звані адміністративні відпустки, як правило, неоплачувані. Багато інших одержують свою заробітну плату вкрай нерегулярно.

За таких умов населення України вимушене звертатися до різноманітних засобів підтримки власного добробуту і добробуту своїх сімей. Багато сімей вирощують продукти харчування на клаптиках землі, інші вдаються до вторинної зайнятості. Більшість прагне ухилятися від сплати податків, зокрема за рахунок поширення бартеру і передачі грошей "з рук в руки". Неформальна економіка підтримує багатьох з тих, хто втратив свої звичайні засоби до існування. Проте, оскільки офіційна статистика не дає уяви про масштаби та структуру неформального сектора, надзвичайно важко оцінити його значення, зокрема вплив на трансформацію зайнятості, оплати праці та рівня життя.

Досі в Україні зберігається високий рівень трудової активності, хоча чисельність зайнятих невпинно скорочується. Наведені в табл. 8 дані віддзеркалюють офіційні оцінки сукупної робочої сили, загальної чисельності зайнятих та їх питому вагу в складі трудових ресурсів. Ці розрахунки, не повністю відповідають міжнародній методиці. Трудові ресурси визначаються як сума чисельності населення працездатного віку (чоловіки 16-59 років та жінки 16-54 років) за винятком інвалідів першої та другої групи та чисельності працюючих осіб молод ше та старше працездатного віку, тобто не враховується бажання працювати (чи не працювати). Чисельність зайнятих включає всіх зареєстрованих осіб найманої праці, підприємців та самозайнятих, але до цієї сукупності не входять зайняті в неформальній економіці. Дані таблиці свідчать, що хоча загальна чисельність трудових ресурсів майже не змінилася (лишаючись стабільною приблизно на рівні тридцяти мільйонів), чисельність зайнятих скоротилася майже на 2,5 млн. чол. Відповідно питома вага зайнятих трудових ресурсів знизилася з 85,6% у 1990 р. до 78,7% у 1995 р.

Таблиця 8 - Загальна чисельність трудових ресурсів та зайнятість в Україні

у 1990 - 1994 рр.

Роки	Трудові ресурси,	Чисельність зайнятих,	Рівень зайнятості,
	млн.чол.	млн.чол.	%
І			4=3:2
	29,7	25,4	85,6
	29,8	25,0	83,8
	29,5	24,5	83,0
	29,7	23,9	80,5
	29,4	23,0	75,3
	30,1	23,7	78,7

Згідно з офіційними даними найбільша чисельність працюючих сконцентрована в промисловості, незважаючи на стрімке скорочення її питомої ваги в загальній сукупності зайнятих з 31 до 24% протягом 1991-1995 рр. (див.табл.9). Другим центром концентрації робочої сили в Україні є сільське господарство; характерно при цьому, що протягом останнього року зайнятість у цій галузі значно збільшилась. Це віддзеркалює нову роль особистого підсобного господарства. Взагалі тенденцію зростання сільськогосподарської зайнятості слід визнати нетиповою для сучасних світових процесів. Проте в умовах стрімкої економічної кризи, насамперед кризи заробітної плати в неаграрному секторі вона видається цілком обгрунтованою.

Закономірним є зростання зайнятості в сфері обслуговування, оскільки частка цього сектору традиційно є надто низькою в Україні. Слід підкреслити ще одну важливу рису сучасної структури зайнятості: високу питому вагу зайнятих в так званих "соціальних галузях" - освіт”, охороні здоров’я та культурі, високу навіть за західноєвропейськими стандартами.

Таблиця 9 - Галузева структура зайнятості населення України у 1991 р. та 1995 р в % загальної чисельності зайнятих

Галузі економіки		І995
Промисловість	31,2	24,3 .
Сільське та лісове господарство
(включаючи особисте підсобне
сільське господарство)	19,6	22,5
Будівництво	9.2	6,3
Транспорт і зв'язок	7,2	6,3
Торгівля, громадське харчування,
матеріально-технічне постачання
та збут, заготівлі	7,6	6,9
Житлово-комунальне господарство		•
та невиробничі види побутового
обслуговування населення	4.0	3,4
Охорона здоров'я, фізкультура
та соціальне забезпечення	6,0	6,3
Освіта, культура, мистецтво, наука
та наукове обслуговування	12,0	11,0
Фінансування, кредитування та страхування	0,4	0,8
Апарат органів державного
та господарського управління, кооперативних
і громадських організацій	2,0	3,0
Інші галузі	0,8	1,8

У промисловості найважливішим сектором було машинобудування та металообробка (тут було сконцентровано близько 40% зайнятих), далі - видобувна, легка та харчова промисловість (приблизно по 10% кожна). Протягом останніх років зростала питома вага зайнятих в так званих "базових галузях - вугільній, газовій, металургійній, нафтопереробній та електроенергетиці, тоді як питома вага працюючих в легкій промисловості і машинобудуванні помітно скоротилася.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Активна політика зайнятості	\|	Розділ 2 Ринок праці та його регулювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.