Чинники трудової активності

Показники трудової активності

Головним статистичним виміром трудової активності є її рівень t, що розраховується як відношення чисельного трудоактивного населення (L) до його загальної кількості (S): t = L/S.

Рівні трудової активності розраховуються щодо населення старше певного віку (як правило, 16 або 18 років), населення працездатного віку або всього населення регіону. Перші два коефіцієнти називають спеціальними, третій - загальним. Зрозуміло, що в кожному випадку чисельник дробу має бути відповідним до знаменника, тобто використовується чисельність трудоактивного населення старше певного віку, працездатного віку або без вікових обмежень.

Більш детальну інформацію можна одержаги, спираючись на розрахунки статево-вікових рівнів трудової активності: диференційовано щодо жінок і чоловіків за 5-річними віковими коефіцієнтами. У такому випадку, як правило, ряд статево-віковіїх коефіцієнтів доповнюється стандартизованим показником, причому за стандартне населення приймається або середня по країні фактична структура населення, або та, що використовується в міжнародній статистиці як європейський або світовий стандарт.Стандартизовані коефіцієнти мають узагальнюючий характер і водночас вони еліміновані від впливу структурних факторів, тобто особливостей статево-вікового складу населення. Це дає можливість виконувати коректний порівняльний аналіз рівнів трудової активності різних країн, що мають істотні відмінності, наприклад, у рівнях постаріння населення; інша можливість - порівняння трудової активності чоловіків і жінок, міських та сільських жителів, населення тієї ж самої країни за різні періоди часу. Стандартизовані коеф. визначаються виключно статево-віковими рівнями трудової активності.

Перелік чинників, що формують конкретні рівні трудової активності, містить такі групи.

Соціально-демографічпі: стать, вік, сімейний стан,

наявність малолітніх дітей, утриманців і членів сім'ї, які потребують систематичного догляду, стан здоров'я.

Цємоекономічні: рівень освіти і професійно-кваліфікаційної підготовки, рівень доходів і їх співвідношення з можливим заробітком, наявність інших (крім заробітної плати) джерел життєдіяльності.

Соціопсихологічш: мобільність (професійна, галузева,

територіальна), ставлення до легальної і нелегальної трудової діяльності, готовність до зміни при необхідності первинних умов своєї трудової діяльності, настанови на рівень інтенсивності праці (орієнтація на часткову, повну або вторинну зайнятість).

Економічні: потреба в робочої силі, рівень оплати праці і його співвідношення з прожитковим мінімумом, можливості працевлаштування після перекваліфікації.

Вплив перелічених чинників помітно диференційований по території. Насамперед виділяються індустріальні регіони з переважною концентрацією великих підприємств, які навіть за умов швидкої приватизації збережуть потребу в великій кількості найманих працівників; відповідно і населення цих регіонів виявляє підвищений подяг до найманої праці, яка тут градиційно забезпечує не лише прибутки, а й соціальний статус.

19. Трудові ресурси,визначення та склад

Трудові ресурси - це частина населення, яка характеризується фізичними та розумовими здібностями до праці. До складу трудових ресурсів включають, перш за все, населення працездатного віку.Межі працездатного віку визначаються законодавче в кожній країні. В України вони складають 16-59 років для чоловіків та 16-54 роки для жінок. Для окремих категорій працівників верхні межі знижуються (шахтарям до 55 років, дояркам -50 років). В більшості країн світу працездатний вік завершується значно пізніше. До трудових ресурсів належать також пенсіонери, зайняті в суспільному виробництві, та підлітки, які з тих чи інших причин працюють у сфері виробництва. В будь-якому суспільстві працездатне населення складається з двох груп: економічно активного й економічно пасивного, співвідношення між: якими залежить від соціальних, економічних та демографічних процесів.

Економічно активне населення - це населення, яке зайняте корисною діяльністю, виробництвом матеріальних, соціальних й духовних цінностей, що забезпечують йому доход. Економічно пасивне населення - це люди, які знаходяться на утриманні сім'ї та суспільства (інваліди І та II груп, а також непрацюючі особи працездатного віку, якщо вони отримують пенсію на пільгових умовах).

Трудові ресурси - важлива частина економічного потенціалу країни. Кількість трудових ресурсів постійно змінюється. Рух трудових ресурсів відбувається під впливом соціальних, економічних й біологічних чинників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Працездатність, трудова активність і зайнятість	\|	Система управління трудовими ресурсами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.