• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Чинники трудової активності

Показники трудової активності

Головним статистичним виміром трудової активності є її рівень t, що розраховується як відношення чисельного трудоактивного населення (L) до його загальної кількості (S): t = L/S.

Рівні трудової активності розраховуються щодо населен­ня старше певного віку (як правило, 16 або 18 років), населен­ня працездатного віку або всього населення регіону. Перші два коефіцієнти називають спеціальними, третій - загальним. Зро­зуміло, що в кожному випадку чисельник дробу має бути відповідним до знаменника, тобто використовується чи­сельність трудоактивного населення старше певного віку, пра­цездатного віку або без вікових обмежень.

Більш детальну інформацію можна одержаги, спираю­чись на розрахунки статево-вікових рівнів трудової активності: диференційовано щодо жінок і чоловіків за 5-річними вікови­ми коефіцієнтами. У такому випадку, як правило, ряд статево-віковіїх коефіцієнтів доповнюється стандартизованим показни­ком, причому за стандартне населення приймається або серед­ня по країні фактична структура населення, або та, що вико­ристовується в міжнародній статистиці як європейський або світовий стандарт.Стандартизовані коефіцієнти мають узагальнюючий характер і водночас вони еліміновані від впливу структурних факторів, тобто особливостей статево-вікового складу населення. Це дає можливість виконувати коректний порівняльний аналіз рівнів трудової активності різних країн, що мають істотні відмінності, наприклад, у рівнях постаріння населення; інша можливість - порівняння трудової активності чоловіків і жінок, міських та сільських жителів, населення тієї ж самої країни за різні періоди часу. Стандартизовані коеф. визначаються виключно статево-віковими рівнями трудової активності.

Перелік чинників, що формують кон­кретні рівні трудової активності, містить такі групи.

Соціально-демографічпі: стать, вік, сімейний стан,

наявність малолітніх дітей, утриманців і членів сім'ї, які потре­бують систематичного догляду, стан здоров'я.

Цємоекономічні: рівень освіти і професійно-кваліфіка­ційної підготовки, рівень доходів і їх співвідношення з можли­вим заробітком, наявність інших (крім заробітної плати) дже­рел життєдіяльності.

Соціопсихологічш: мобільність (професійна, галузева,

територіальна), ставлення до легальної і нелегальної трудової діяльності, готовність до зміни при необхідності первинних умов своєї трудової діяльності, настанови на рівень інтенсив­ності праці (орієнтація на часткову, повну або вторинну зай­нятість).

Економічні: потреба в робочої силі, рівень оплати праці і його співвідношення з прожитковим мінімумом, мож­ливості працевлаштування після перекваліфікації.

Вплив перелічених чинників помітно диференційований по території. Насамперед виділяються індустріальні регіони з переважною концентрацією великих підприємств, які навіть за умов швидкої приватизації збережуть потребу в великій кількості найманих працівників; відповідно і населення цих регіонів виявляє підвищений подяг до найманої праці, яка тут градиційно забезпечує не лише прибутки, а й соціальний статус.

19. Трудові ресурси,визначення та склад

Трудові ресурси - це частина населення, яка характе­ризується фізичними та розумовими здібностями до праці. До складу трудових ресурсів включають, перш за все, на­селення працездатного віку.Межі праце­здатного віку визначаються законодавче в кожній країні. В України вони складають 16-59 років для чоловіків та 16-54 роки для жінок. Для окремих категорій працівників верхні межі знижуються (шахтарям до 55 років, дояркам -50 років). В більшості країн світу працездатний вік завер­шується значно пізніше. До трудових ресурсів належать також пенсіонери, за­йняті в суспільному виробництві, та підлітки, які з тих чи інших причин працюють у сфері виробництва. В будь-якому суспільстві працездатне населення складається з двох груп: економічно активного й економічно пасивного, співвідношення між: якими залежить від соціальних, еко­номічних та демографічних процесів.

Економічно активне населення - це населення, яке зайня­те корисною діяльністю, виробництвом матеріальних, соці­альних й духовних цінностей, що забезпечують йому доход. Економічно пасивне населення - це люди, які знаходя­ться на утриманні сім'ї та суспільства (інваліди І та II груп, а також непрацюючі особи працездатного віку, якщо вони отримують пенсію на пільгових умовах).

Трудові ресурси - важлива частина економічного поте­нціалу країни. Кількість трудових ресурсів постійно зміню­ється. Рух трудових ресурсів відбувається під впливом со­ціальних, економічних й біологічних чинників.

Читайте також:

1. Аналіз ділової активності підприємства
2. Аналіз ділової активності підприємства
3. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
4. Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
5. Види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків
6. Види стимулів трудової діяльності
7. Види трудової поведінки
8. Види трудової поведінки.
9. Виробництво. Головні чинники зростання ефективності виробництва.
10. Виробниче середовище: сутність і основні чинники.
11. Внутрішні чинники
12. Внутрішні чинники ризику

Переглядів: 634