• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зрозуміло, що основною складовою системи органів МСЕ є сітка медико-соціальних експертних комісій різного виду.

Перш ніж говорити про призначення комісій кожного виду, необхідно усвідомити, що в діяльності усіх МСЕК існує певна схожість. Тому спочатку розглянемо спільне для всіх експертних комісій.

Така спільність обумовлена рядом підходів. Усі МСЕК діють на основі певної науково-методичної та нормативної бази, єдиних організаційних принципів, у руслі провідних завдань медико-соціальної експертизи.

Існує значна схожість між МСЕК щодо їх складів та штатів. Інколи виникає плутанина у розумінні цих дещо різних понять, тому необхідні пояснення. Склад МСЕК – це група лікарів, інших кваліфікованих спеціалістів, які будучи рівноправними членами комісій, засідають разом і колегіально вирішують питання, що входять до завдань медико-соціальної експертизи. Усі члени МСЕК, як правило, але не обов'язково, входять до штату працівників комісії. Крім них, до штату входить допоміжний, технічний персонал. Це, зокрема, середні медичні працівники, програміст, водій тощо.

До постійного складу МСЕК звичайно входить 5 членів. Серед них 3-4 лікарі –експерти різного фаху, один з яких, найбільш досвідчений, призначається головою МСЕК, Також у складі комісії обов'язково є спеціаліст з проблем відновлення здоров'я і життєдіяльності людини, тобто лікар-реабілітолог. Нарешті, як правило, до складу комісії входить такий спеціаліст, як психолог.

Окрім постійних членів МСЕК, до участі в роботі комісій можуть залучатися різні представники. Раніше до складу експертних комісій включалися представники від місцевих управлінь соцзахисту (спеціалісти, що займаються проблемами інвалідів), а також від профспілок (робітники, службовці), Зараз інститут таких представників ліквідований як недоцільний. Натомість, до складу МСЕК можуть включатися представники від фондів соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також у зв'язку з трудовим каліцтвом та професійним захворюванням. Розгляд справ колишніх військовослужбовців та осіб до них прирівнених має здійснюватися за участю представників служб охорони здоров’я відповідних відомств України (міністерств оборони та внутрішніх справ, державних комітетів служби безпеки та прикордонної служби тощо).

Зрозуміло, що для вирішення складних експертних питань на засідання МСЕК можуть запрошуватися представники різних інших відомств, зокрема, з підприємств і господарств, закладів охорони здоров'я та соціального захисту тощо. Разом з тим, такі представники не включаються до складу експертних комісій, а виконують функції дорадчі, консультативні.

Існує певна схожість між експертними комісіями в питанні, що стосується їх прав. Згідно п.20 Положення про медико-соціальну експертизу, всі МСЕК мають право:

а) одержувати від органів охорони здоров'я, підприємств і господарств необхідні для роботи відомості;

б) при потребі направляти хворих до лікувально-профілактичних закладів для уточнення діагнозу і відновного лікування;

в) відвідувати підприємства, установи, організації, обстежувати умови праці, знайомитися з даними, що належать до компетенції комісії;

г) подавати державним органам матеріали для вжиття відповідних заходів стосовно посадових осіб, які обмежують права інвалідів.

Відповідно до п.8 Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи до основних завдань МСЕК входить, зокрема, встановлення у громадян:

- характеру та ступеню обмеження життєдіяльності та працездатності;

- інвалідності, її групи, причини і часу настання;

- ступеню втрати працездатності у відсотках;

- потреби направлення у будинки-інтернати для інвалідів та престарілих.

Якщо уважно проаналізувати зміст роботи будь-якої МСЕК, то можна виділити дві пов'язані між собою складові діяльності, а саме, роботу експертну і роботу організаційно-методичну.

Експертна робота пов'язана з проведенням засідань комісії, всебічним обстеженням хворих, оцінкою у них стану здоров'я, життєдіяльності, працездатності; при наявності підстав, встановлення інвалідності і вирішення інших, пов'язаних з цим експертних питань, які згадувалися вище.

Оргметодробота МСЕК – це комплекс різноманітних забезпечуючих експертну роботу та допоміжних заходів. Перш за все, це заходи організаційні, навчальні, методичні, аналітичні, профілактичні, консультаційні тощо. Якщо пояснити це простіше, то для забезпечення реалізації завдань комісії необхідно вирішити питання про приміщення і обладнання, про кадри спеціалістів та їх навчання, про організацію роботи по попередженню та зниженню інвалідності серед населення, про координацію діяльності з органами охорони здоров'я та соціального захисту, про ведення діловодства і документообіг тощо.

Всі ці питання, з певними особливостями, мають вирішувати експертні комісії будь-якого рівня і профілю.

Читайте також:

1. B грудини зі здавленням чи пораненням органів.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
6. IV. Розподіл нервової системи
7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
8. IV. Філогенез кровоносної системи
9. POS-системи
10. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
11. VI. Філогенез нервової системи
12. VII. Філо- та онтогенез органів виділення

Переглядів: 404