• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні системи

Цінності суспільства та форми політичного правління визна­чають основні прототипи економічних систем. Б.Гаврилишин виділяє такі основні економічні системи: (а) вільне підпри­єм­ництво; (б) узгод­жене вільне підприємництво; (в) адмі­ністра­тивно-командна еконо­мічна система.^[23][23]

а) Економічна система вільного підприємництва. Індиві­дуалістсько-конкуренційні цінності та політичне правління у формі боротьби за владу породжують систему, в якій панує приватна власність, вільний ринок та гонитва за максимізацією прибутку, які уряд затверджує нормою закону, що створює суперницькі відносини між урядом, бізнесом та робітництвом. Економічну систему з такими характеристиками часто називають системою вільного підприємництва і прикладом її називають США.

б) Економічна система узгодженого вільного підприєм­ництва.Групово-кооперативні цінності при колеґіально-полі­тич­ному правлінні породжують систему своїми рисами схожу на попередню, але можливостями досягнення згоди у питаннях загально­національних цілей, пріоритетів, узгоджені економічних зусиль уряду, бізнесу (а в деяких країнах і робітництва) набагато ефективнішу і гуманнішу. Таку економічну систему Б.Гаврилишин назвав системою узгодженого вільного підприємництва і розрізняє її три моделі: німецьку, французьку та японську.

в) Адміністративно-командна економічна система. Еґалі­тар­но-колективістські цінності при унітарному політич­ному правлінні не можуть створити економічну систему іншою, ніж такою, яка характеризується державною або "колективною" влас­ністю, максимізацією виробництва продукції, абсолютно заоргані­зованим ринком, вирішальною роллю уряду (чи як у колишньому СРСР - комуністичної партії) у розв’язанні економічних питань, що здійснюються через централізоване планування та адміністра­тивний розподіл ресурсів. Економічна система з такими ознаками є "звичайною" адміністративно-командною системою. Найяскраві­шим прикладом цієї системи був СРСР.

Крім цих трьох основних характерних прототипів економічних систем, Б.Гаврилишин розглядає ще два гібридні варіанти, які особливо помітні: (г) розподільчий соціалізм та (ґ) ринковий соціа­лізм.

г) Економічна система розподільчого соціалізму.Ця еконо­мічна система є своєрідним поєднанням соціалістичних цілей та економічних систем вільного підприємництва. Зразком цієї системи є Швеція, але у різних варіантах вона існує і в інших сканди­навських країнах. Основний принцип системи полягає у розмежуванні двох економічних функцій: створення багатства та його розподілу. Перша виконується на основі вільного підпри­ємництва приватним сектором, друга - прямим втручанням соціа­лістичного уряду з метою усунення, на його погляд, неспра­ведливості у розподілі.

ґ) Економічна система ринкового соціалізму.Це особлива економічна система, яка існувала у колишній федеративній Юґославії. Основою цієї системи була така головна ідея: робітництво своєю працею створює вартість, а, отже, має право нею розпоряджатися. Вважалося, що цю функцію не може ефективно виконувати уряд, навіть якщо він представляє партію пролетаріату. Ті, хто працюють на будь-якому підприємстві, повинні мати змогу впливати на рішення, які стосуються того, яку роботу виконувати і як, хто буде ними керувати і за якими принципами повинна здійснюватись матеріальна винагорода.

Така ідея сприяла формуванню специфічної колективної власності на більшість засобів виробництва: робітники підпримств не мали права приватної власності на них; вони могли користуватись своїм колективно-груповим правом власності доти, поки працювали на даному підприємстві. Це право реалізувалось через обраних представників - раду трудового колективу.^[24][24]

Така класифікація ґрунтується на характеристиці економічних систем за такими пятьма ознаками:

а) головний мотив і / або критерій діяльності (максимізація приросту, прибутку чи виробництва, життєздатність);

б) характер власності (приватна, державна чи колективна);

в) характер ринку (вільний, керований чи контрольований);

г) роль уряду в економічній системі;

ґ) першопричина і головна мета (економічна, соціальна чи політична).^[25][25]

Формалізовано "прагматична модель" Б.Гаврилишина вигляда­тиме як

ЕС = f (К, В, Р, У, М), (1.4)

де

ЕС - тип економічної системи;

К - головний мотив і / або критерій діяльності;

В - характер власності;

Р - характер ринку;

У - роль уряду;

М - першопричина і головна мета.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
9. V. Економічні цикли.
10. V. Економічні цикли.
11. VI. Філогенез нервової системи
12. А) Заробітна плата її форми та системи.

Переглядів: 2068