Лекція 16.

План лекції:

1. Інфорація як основа прийняття рішення

2. Енергоаудит об`єктів енергоспоживання

3. Моніторинг реалізації проектів з енергозбереження

Важливою передумовою розробки та реалізації програм енергозбереження є наявність розгорненої інформації про стан і перспективи розвитку теплопостачання. Враховуючи, що сучасний рівень інформації про функціонування систем характеризується неповнотою даних, низькою достовірністю через відсутність методичної бази поряд з множинністю форм статистичної звітності, необхідною умовою рішення проблеми енергозбереження є проведення комплексного енергетичного аудиту енергетичного стану всіх елементів системи теплопостачання - будівель (як теплоспоживачів), теплових мереж (систем транспортування теплової енергії), теплоджерел (систем генерації теплової енергії). Основними цілями енергетичного аудиту систем теплопостачання є: виявлення джерел і причин втрат енергоресурсів; виявлення резервів енергозбереження| в процесі розвитку теплопостачання; забезпечення інформацію розробників і керівників програми реформування і розвитку теплопостачання міста.

Енергоаудит об’єктів централізованого теплопостачання на сьогодні має бути основою для розробки і реалізації програм енергозбереження житлово-комунального господарства, він включає енергетичні обстеження, оцінку наявних резервів економії і визначення техніко-економічної ефективності запропонованих заходів щодо енергозбереження. Підсумком роботи з енергетичного аудиту має бути розробка енергетичного паспорту об’єкту дослідження (елементів системи теплопостачання), призначеного для підтвердження відповідності фактичних показників енергетичної ефективності об’єкту стандартам і нормам.

В Росії обов’язковому енергетичному обстеженню підлягають житлові і громадських будівлі, енергоспоживання яких перевищує 6 т у. п. на |пального| рік. Для більшості об’єктів житлового фонду|фундації| і адміністративних будівель енергетичне обстеження залишається добровільним. З 2000 року енергетичний паспорт став обов’язковим для житлових і громадських будівель, що знов|знову| будуються. Нині, особливо в умовах здійснюваної реформи ЖКГ потреба в енергетичному аудиті будівель зростає|росте|, а разом з нею збільшується і число організацій, що пропонують такі послуги.

В Україні, з метою оцінки енергоефективності будинків нового будівництва та існуючого фонду, розроблено пакет нормативно-методичних документів для запровадження енергоаудиту та забезпечення впровадження обов’язкової енергопаспортизації об’єктів житлово-цивільного призначення. Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування. З метою здійснення контролю за дотриманням суб’єктами діяльності з енергетичного аудиту будівель та проектними організаціями норм чинного законодавства, забезпечення правильного застосування ними встановлених методів та інструментів проведення енергетичного аудиту, оцінки енергетичної ефективності та енергетичної паспортизації будівель, створюється Єдиний державний реєстр енергетичних паспортів будівель.

Енергетичний паспорт нової будівлі складається проектною організацією та включається як окремий документ до складу проектної документації в частині виконання вимог до енергозбереження та оцінки енергетичної ефективності будівлі. Передбачено, що енергетичний паспорт повинен надаватися при будівництві нових будівель, а також у разі продажу, найму або значної реновації існуючих будівель власнику або через власника майбутньому покупцеві чи наймачеві. Термін дії енергетичного паспорту будівлі становить 10 років. Загальним показником енергетичної ефективності є клас енергетичної ефективності, який присвоюється будівлі за результатами енергетичного аудиту будівлі (оцінки енергетичної ефективності будівлі). Енергетичний паспорт існуючої будівлі складається суб’єктом діяльності з енергетичного аудиту за результатами енергетичного аудиту, який проводиться на замовлення власника будівлі або уповноваженого ним органу, об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку, житлового (житлово-будівельного) кооперативу або органу місцевого самоврядування.

Енергетичний паспорт є|з'являється| документом, що відображає|відбиває| показник теплової енергоефективності, рівень теплозахисту і експлуатаційної енергоємності будівлі в цілому|загалом|, а також величин енергетичних навантажень на цю будівлю. По ньому можна перевірити відповідність запроектованої будівлі вимогам норм, встановити мінімальне необхідне теплоспоживання будівлі за певний період часу при відповідності фактичних і проектних теплотехнічних характеристик зовнішніх обгороджувань|огорож| або виявити їх невідповідність в процесі натурних випробувань. Використовуючи дані енергетичного паспорта, можна оцінити вклад|внесок| кожного елементу огородження|огорожі| у величину тепловтрат і об’єм|обсяг| зниження теплоспоживання від реалізації того або іншого енергозберігаючого заходу, встановивши тим самим пріоритети у виконанні кожного з них з врахуванням |з урахуванням|їх інвестиційної привабливості. Окрім визначення необхідного питомого теплоспоживання будівлі з врахуванням|з урахуванням| її реальних теплотехнічних показників зовнішніх огороджувальних конструкцій, |огорож| ступеня|міри| автоматизації інженерних систем (опалення, вентиляції, ГВП) паспорт дозволяє розрахувати ліміт необхідної теплової енергії на тепло забезпечення будівлі.

Кінцевим результатом енергоаудиту системи опалення є визначення фактичного теплоспоживання за опалювальний період, віднесене до квадратного метра площі опалюємого приміщення житлових будівель (кВт*год./м²⁾, або корисної площі приміщень громадської будівлі, а також відповідність температур води в подавальному і зворотному трубопроводах системи опалення графіку відпуску теплової енергії залежно від середньомісячної температури зовнішнього повітря. По відповідності фактичних температур зовнішнього повітря температури подавальної води по температурному графіку можна судити про правильність режиму опалення, а питомий показник теплоспоживання на опалення дозволяє порівнювати його з нормативом, оскільки саме по цьому оцінюється. енергоефективність будівель.

У паспорті теплоджерела доцільно відобразити такі характеристики: теплова потужність і приєднане теплове навантаження (загальне|загальна|, на опалення, ГВП, вентиляцію|); температурний графік і графік витрати теплоносія, режими експлуатації (спосіб регулювання відпусткою|відпустки| теплової енергії); питома витрата умовного палива на виробництво теплової енергії; коефіцієнт корисної дії, ступінь фізичного зносу обладнання; фактичні і нормативні питомі витрати і втрати енергоресурсів; викиди шкідливих речовин в атмосферу за рік (СО2, NОx, сірчисті з’єднання, винос золи і ін.); ступінь використання встановленої потужності теплоджерела в розрахункових умовах; характеристика котельно-допоміжного обладнання, хімводопідготовки; собівартість виробництва теплової енергії; інші дані.

Основним результатом комплексного енергетичного аудиту системи теплопостачання має бути визначення і виявлення найбільш істотних втрат, резервів підвищення енергоефективності, можливих способів реалізації енергозберігаючих заходів. Максимальне використання потенціалу енергозбереження локальної системи теплопостачання передбачає аналіз резервів по всім елементам системи, в тому числі систем теплоспоживання. Загальновідомо, що проекти, що знімають локальну проблему, не завжди приводять до підвищення енергоефективності системи в цілому.

Обгрунтуванням для ухвалення рішень з формування і реалізації програми має бути характеристика стану систем теплопостачання та теплозабезпечення, середній термін окупності фінансових коштів, необхідних для реалізації програми, інтегральний показник ефективності функціонування всієї системи теплопостачання міста, що включає: а) соціальний ефект як забезпечення індивідуальних потреб у теплозабезпеченні населення міста (для перехідного періоду реалізації стратегії розвитку теплопостачання – нормативів і стандартів в теплопостачанні); б) економічний ефект як зниження вартості виробництва, транспортування і споживання 1 Гкал теплової енергії (1 куб. м гарячої води в системах ГВП), вартості опалення 1 кв. м приміщення у грошовому вимірі; в) енергетичний ефект, що відбиває обсяг зекономлених ПЕР на виробництво, транспортування і споживання 1 Гкал теплової енергії (1 куб. м гарячої води в системах ГВП), опалення 1 кв. м приміщення у натуральному і грошовому вимірі; г) екологічний ефект як скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу від горіння палива (по інгредієнтах), викидів гарячої води в грунт в результаті аварій на теплотрасах в натуральному вимірі, витрат на ліквідацію забруднення в грошовому вимірі.

Найважливішою складовою інформаційної діяльності з енергозбереження є|з'являється| моніторинг| реалізації енергозберігаючих заходів з метою ефективного контролю за їх здійсненням, поширення позитивного |розповсюдження| досвіду|досліду|, а також виявлення можливих проблем і їх усунення. Без створення|створіння| системи моніторингу енергоефективності виробництва, транспортування і споживання |вжитку| теплової енергії управління реалізацією програмних|програмових| заходів щодо енергозбереження в теплопостачанні неможливе. Розробка форм звітності і системи показників, що характеризують рівень ефективності як локальних систем, так і складових інтегрального коефіцієнту ефективності розвитку теплопостачання міста, дозволить не лише|не тільки| контролювати процес реалізації програми, але і ранжирувати локальні системи по рівню їх енергоефективності, відстежувати енергозберігаючі ефекти. Концепція державної економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки передбачає, як один з напрямків вирішення проблеми енергефективності, необхідність формування державної системи моніторингу і контролю за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, виконанням галузевих і регіональних програм енергоефективності, підвищення рівня достовірності статистичної інформації стосовно показників енергоспоживання.

В повній мірі резерви енергозбереження можуть бути реалізовані шляхом організації енергоменеджменту теплопостачання, як сучасного методу управління енергоспоживанням. Енергоменеджмент теплопостачання повинний включати набір таких основних заходів, як: розробка енергетичної політики, енергоаудит елементів системи теплопостачання, моніторинг функціонування системи, планування енергозберігаючих заходів, мотивацію енергозбереження, контроль енергоефективності функціонування системи.

Важливим елементом інформаційного забезпечення енергозбереження є розвиток інформаційних технологій - автоматизованих систем обліку|урахування|, управління витратами ПЕР, техніко-економічного обґрунтування, впровадження яких дозволить забезпечити можливість|спроможність| своєчасної діагностики і проведення многоваріантних | розрахунків з оптимізації розвитку теплопостачання. Системній територіальний підхід до реформування і розвитку теплопостачання передбачає|припускає| наявність відпрацьованих|відробляти| методик оцінки ефективності функціонування теплопостачання. Зараз для зберігання теплопостачання міста необхідно прийняти ряд першочергових мір: оцінити сучасний стан теплопостачання, фактичні розміри непродуктивних витрат, реальні можливості зниження втрат ПЕР, прийняти рішення щодо доцільної модернізації об’єктів централізованого теплопостачання, визначити обсяги і джерела першочергового фінансування, критерії ефективності інвестиційних проектів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економія поточних витрат (приріст прибутку)	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.