• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розглянемо структуру модуля 4-х циклів.

Перший урок — вивчення нового матеріалу(новий матеріал вивчається за завчасно складе­ним конспектом з одночасним поясненням учителя. Первинне закріплення відбувається у процесі ро­боти над зошитами з друкованою основою).

Другий урок — урок узагальнення(перед уроком конспект вивченого матеріалу та запитання до нього відтворюються на дошці (екрані). Учні оп­рацьовують матеріал за підручником самостійно та обговорюють у парах, відповідають на постав­лені запитання учителю або учню-консультанту. Практикується відтворення конспекту в зошиті або його самостійне укладання учнями. Зазна­чимо, що учнівські пари формуються за принци­пом об'єднання дітей з однаковим рівнем розвитку і темпом роботи).

Третій урок — закріплення(робота із зоши­тами з друкованою основою, виконання індивіду­альних завдань творчого характеру).

Четвертий урок — корекція(опитування за конспектом, підготовка й написання самостій­ної роботи).

Якщо тема програми складається із 15 уроків, то вони можуть вибудовуватися так: 2 цикли, 4 цикли, 4 цикли, 2 цикли, 1 цикл програмованого опиту­вання, 1 цикл контролю, 1 цикл корекції.

Особливості технології:

§ основний навчальний період – модуль або цикл (уроків);

§ пояснювально-ілюстративні, евристичні, програмовані методи навчання;

§ основні форми організації навчання – бесіда, практикум;

§ засоби діагностики – поточні письмові програмовані опитування (тести), конт­рольні роботи або заліки.

Домінуючий елемент технології– зошит з друкованою основою, який розроблено за принци­пами теорії поетапного формування розумових дій як типовий засіб програмованого навчання.

Прогнозовані результати:

формування си­стеми знань, умінь і навичок учнів;

досягнення запланованих результатів навчання.

В умовах методологічної переорієнтації школи на розвиток особистості учня, гуманізації навчального процесу, неухильного зростання інформативної насиченості кожного заняття особливо гостро постає проблема раціонального використання навчального часу та наукової організації пізнавальної діяльності учнів як у навчальному закладі, так і вдома. Поряд із вирішенням багатьох завдань навчально виховного процесу слід усунути ряд суттєвих недоліків.

Наприклад:

- переважання колективної і групової роботи над індивідуальною, чітко спланованою та організованою, внаслідок чого мало враховуються індивідуальні особливості дітей, присутня внутрішня пасивність навчання і нераціональне використання часу на уроках ;

- незмога учнів глибоко осмислити виучуваний матеріал через його швидку зміну, слабку структурованість, переважання пасивного сприймання інформації над її осмисленням і практичним використанням, через громіздкість і репродуктивність домашніх завдань;

- обмеженість діалогічного спілкування учителя і учнів на уроках, що пов’язано з великою наповнюваністю багатьох міжособистих контактів між учасниками навчального процесу, що психічно виснажує їх;

- недостатня наступальність конкретного виховного впливу сім’ї, школи, громадськості та ін.

Ці недоліки нейтралізовано в системі модульно-розвивального навчання. Тобто створено такі умови:

1. Зменшено щоденні навчальні навантаження на учня; замість 5-7 предметів, учень готує 2-3 максимум 4.

2. Впроваджено гнучкий розклад і скорочено урок до 30 хвилин. Завдяки цьому, фактично незмінними протягом року залишаються психофізіологічна готовність та інтелектуальна здатність до продуктивного навчання.

3. За допомогою спеціальних психолого-педагогічних заходів (системне тестування інтелектуального і особистого росту учнів тощо) гармонізується система особистісної адаптованості учнів.

4. Оптимізовано індивідуальний процес кожного, оскільки навчання починається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і закінчується рефлексивним осмисленням себе і своїх можливостей у реальному світі.

5. Технолізовано професійну діяльність учителя завдяки чіткій, логічній послідовності завершеної сукупності різних етапів навчальних модулів, змістової характеристики кожного етапу навчального модуля.

Серед основних завдань, що витікають із принципу модульного навчання, постає актуальне на сьогодні завдання формування самоосвітньої компетентності учнів. Слід осмислити і прийняти новий постулат педагогіки, що важливим є не те, як організовує вчитель діяльність, а те, як організовують її самі учні. Тому основний вектор педагогічної уваги має бути спрямований на перехід учнів до нової діяльності, яка постійно ускладнюється і набуває самостійного характеру. Кожен учитель має створити відповідні умови для самостійно організованої навчальної діяльності, допомогти учням увійти в новий режим роботи, підтримувати й розвивати їх бажання вчитися.

Читайте також:

1. АМПЛИТУДНАЯ МОДУЛЯЦИЯ
2. Балансная и однополосная модуляция.
3. Биття та модуляція коливань
4. Визначення модуля та напряму векторів і .
5. ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ II
6. ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ III
7. ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ IV
8. ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ І
9. Висновки до модуля ІІ
10. Відповіді на тести модуля ІІ.
11. Вплив вмісту вуглецю на структуру та властивості сталі
12. Вплив домішок і швидкості охолодження на структуру та властивості чавунів

Переглядів: 425